Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.15.32

Текст

ніш́амйа бгаґаван-ма̄рґам̇
сам̇стга̄м̇ йаду-куласйа ча
свах̣-патга̄йа матім̇ чакре
нібгр̣та̄тма̄ йудгішт̣гірах̣

Послівний переклад

ніш́амйа—роздумуючи; бгаґават—Господа; ма̄рґам—  шлях появи і зникнення; сам̇стга̄м  —  кінець; йаду-куласйа  —  роду царя Яду; ча  —  також; свах̣  —  до обителі Господа; патга̄йа  —   шляхом; матім  —  бажання; чакре  —  зосередив увагу; нібгр̣та-а̄тма̄  —  самотньо; йудгішт̣гірах̣  —  цар Юдгіштгіра.

Переклад

Почувши, що Господь Крішна повернувся до Своєї обителі, й зрозумівши, що рід Яду на землі більше не проявлений, Махараджа Юдгіштгіра вирішив повернутись додому, до Бога.

Коментар

Дізнавшись, що Господь пішов з очей земних людей, Махараджа Юдгіштгіра також зосередив увагу на повчаннях «Бгаґавад-ґіти». Він занурився в роздуми про те, як Господь з’являється і як Він відходить. Прихід Господа у цей тлінний світ і Його відхід звідси залежать єдино від Його верховної волі. Немає якоїсь вищої енерґії, що примушувала б Його приходити у цей світ і йти звідси, як оце закони природи примушують народжуватися і помирати кожну істоту. Господь може з’явитися де захоче і коли захоче, проте це не заважає Йому з’являтися водночас і в якихось інших місцях. Він    —    наче сонце. Сонце з’являється й зникає будь-де само собою, і це не заважає йому світити й у інших місцях. Вранці воно з’являється в Індії і водночас і далі лишається у західній півкулі. Сонце присутнє всюди й скрізь у сонячній системі, однак здається, що в певному місці сонце з’являється вранці, а ввечері у визначений час зникає. Навіть сонце не є обмежене часом, тож Верховний Господь, творець і повелитель сонця, і поготів. У «Бгаґавад-ґіті» тому сказано, що кожен, хто насправді зрозумів трансцендентні з’явлення і зникнення Господа, які Він здійснює через Свою незбагненну енерґію, звільняється з-під влади законів народження та смерти і віднаходить своє місце у духовному небі, на одній з незліченних планет Вайкунтг. Там такі звільнені особистості живуть вічно, не знаючи мук народження, смерти, старости й хвороб. У духовному небі і Господь, і всі, хто виконує трансцендентне любовне служіння Йому, вічно юні, бо там немає ні старости, ні хвороб, ні смерти. Якщо немає смерти, то немає і народження. З цього випливає, що, просто збагнувши з’явлення та зникнення Господа, можна піднестися на рівень досконалости, рівень вічного життя. Отже, Махараджа Юдгіштгіра теж почав думати за повернення до Бога. Коли Господь з’являється на Землі чи на будь-якій іншій планеті смертних, Він приходить разом зі Своїми супутниками, що живуть з Ним вічно, і члени родини Яду, що допомагали Господеві у Його розвагах,    —    не хто інші як Його вічні супутники. До цих вічних супутників Господа належать і Махараджа Юдгіштгіра, його брати, мати та інші. З’явлення і зникнення Господа та Його вічних супутників трансцендентні, і тому не слід піддаватися омані зовнішніх обставин їхнього з’явлення та зникнення.