ШБ 1.15.28

सूत उवाच
एवं चिन्तयतो जिष्णो: कृष्णपादसरोरुहम् ।
सौहार्देनातिगाढेन शान्तासीद्विमला मति: ॥ २८ ॥
сӯта ува̄ча
евам̇ чінтайато джішн̣ох̣
кр̣шн̣а-па̄да-сарорухам
сауха̄рдена̄ті
ґа̄д̣гена
ш́а̄нта̄сід вімала̄ матіх̣

Synonyms

сӯтах̣ ува̄чаСута Ґосвамі сказав; евамтак; чінтайатах̣думаючи про настанови; джішн̣ох̣Верховного Бога- Особи; кр̣шн̣а-па̄дастопи Крішни; сарорухамподібні до лотосів; сауха̄рденащирою дружбою; аті-ґа̄д̣генау тісних стосунках; ш́а̄нта̄заспокоєний; а̄сіттак став; вімала̄без найменшого сліду матеріального занечищення; матіх̣розум.

Translation

Сута Ґосвамі сказав: Отож Арджуна поринув у роздуми про настанови Господа, що їх Він відкрив йому як Своєму близькому другові, і зосередився на лотосових стопах Господа. Завдяки тому його розум заспокоївся і звільнився від усякого матеріального занечищення.

Purport

Господь абсолютний, а тому заглибитись у роздуми про Нього     —     все одно що увійти  в  йоґічний транс. Господь невідмінний від Свого імені, форми, якостей, розваг, оточення і Своїх дій. Отож Арджуна став роздумувати про настанови, які отримав від Господа на полі битви Курукшетра, і самі ці настанови почали очищувати його розум від матеріальної скверни. Господь    —    наче Сонце: коли сходить сонце, темрява, чи невігластво, зникає без сліду, і так само коли Господь з’являється в розумі відданого, це може вмить усунути вплив матерії, який змушує живу істоту страждати. Тому для захисту від скверни матеріального світу Господь Чайтан’я радить постійно оспівувати Господнє ім’я. Розлука з Господом безперечно завдає болю відданому, однак ці почуття пов’язані з Господом і тому мають особливий трансцендентний вплив, який дає серцю відданого розраду. Це почуття розлуки теж є джерелом трансцендентного блаженства, і його не можна прирівнювати до нечистого матеріального почуття розлуки.