ШБ 1.14.3

ПОЯСНЕННЯ: Щойно людство відмежовується від Верховного Бога-Особи і втрачає любовні стосунки з Ним, природний плин пір року порушується, люди беруться до нечесних засобів заробітку, а жадність, злість та обман стають повсюдними явищами. Порушення сезонного ритму в природі виявляється в тому, що явища, властиві одній порі року, з’являються за іншої: сезон дощів накладається на осінь, а не тоді, як звичайно розквітають квіти і визрівають плоди. Через безбожність в людині неодмінно розвивається жадність, злість і брехливість. Ради заробку безбожник здатний на будь-що, не розбираючи між чесними й нечесними засобами. За царювання Махараджі Юдгіштгіри нічого такого не було. Тому навіть незначне ослаблення духу праведности в царстві викликало в Махараджі Юдгіштгіри велику тривогу і заронило в ньому підозру, що Господь пішов з цього світу.

Якщо заради заробити на життя людина вдається до нечесних засобів, це означає, що вона ухиляється від визначених їй за родом діяльности обов’язків. Кожній людині    —     брахмані, кшатрії, вайш’ї чи шудрі    —    визначені певні обов’язки, а якщо хтось ухиляється від виконання визначених йому обов’язків і натомість бере на себе визначені іншим, він ступає на нечесний і хибний шлях. Жадність до багатства й влади оволодіває тим, хто не має перед собою вищої мети і вважає, що все існування зводиться до лічених років земного життя. Причиною всіх порушень у суспільстві є саме невігластво, і щоб розсіяти його, а надто в нинішню добу занепаду, розливає своє світло потужне сонце «Шрімад-Бгаґаватам».