ШБ 1.13.46

Жодний з рухів поборників свободи    —    чи то в царині політики, чи то економіки, чи то соціальних та культурних реформ    —    не можуть принести користи нікому у світі, тому що самі «поборники свободи» теж перебувають у владі вищої сили. Зумовлена жива істота цілковито підвладна матеріальній природі, що її представляють вічний час і діяльність, до якої спонукують різні ґуни природи. Є три ґуни матеріальної природи    —    добро, страсть і невігластво. Поки людина не перебуває в ґуні добра, поти вона не здатна бачити речі такими, якими вони є. Ні ті, хто перебуває в ґуні страсти, ні ті, хто в ґуні невігластва не на силі навіть побачити речі такими, якими вони є і тому не в змозі скерувати свою діяльність у правильне річище. Лише людина в ґуні добра певною мірою може комусь помогти. Більшість людей перебувають у владі страсти й невігластва, а тому майже ніякі з їхніх планів та заходів не обертаються на користь іншим. А над ґунами природи панує вічний час, що його називають кала, бо він видозмінює все у матеріальному світі. Тому навіть якщо нам вдасться зробити якесь тимчасове добро, час неодмінно подбає, аби у свій строк наші чудові плани обернулись нанівець. Єдиний вихід    —    це звільнитися з-під впливу кали, вічного часу, що його порівнюють до кала-сарпи, кобри, чий укус завжди смертельний. Якщо когось вжалила кобра, його вже не врятувати. А найліпшим способом врятуватись від кали-кобри чи від його складових, ґун природи, є бгакті-йоґа, як сказано у «Бгаґавад- ґіті» (14.26). Отож найдосконаліша філантропічна програма та, що дозволяє залучити всіх до проповіді бгакті-йоґи, бо тільки вона на силі визволити людей з-під влади майі, тобто матеріальної природи, що її, як зазначено вище, представляють кала, карма і ґуна. «Бгаґавад-ґіта» (14.26) не залишає у цьому сумнівів.