Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.13.31
Текст
віпра̄н натва̄ тіла-ґо-бгӯмі-рукмаіх̣
ґр̣хам̇ правішт̣о ґуру-вандана̄йа
на ча̄паш́йат пітарау саубалім̇ ча
Послівний переклад
аджа̄та — що не народився; ш́атрух̣ — ворог; кр̣та — виконавши; маітрах̣—ритуал поклоніння півбогам; хута-аґніх̣ — і пожививши підношеннями вогонь ; віпра̄н — брахманам; натва̄ — віддавши поклони; тіла-ґо-бгӯмі-рукмаіх̣ — із збіжжям, коровами, землею й золотом; ґр̣хам — у палац; правішт̣ах̣ — вступивши; ґуру-вандана̄йа — щоб скласти поклони старшим членам родини; на — не; ча — також; апаш́йат — побачив; пітарау — своїх дядьків; саубалім — Ґандгарі; ча — також.
Переклад
Одного дня Махараджа Юдгіштгіра, чий ворог не народився у світі, виконав свої щоденні ранкові обов’язки: підніс до Господа молитву, приніс вогняну жертву богові Сонця, склав шанобливі поклони брахманам і роздав їм збіжжя, корів, землю та золото — і після того пішов до палацу вклонитися старшим. Однак у палаці не було ні його дядьків, ані тітки, дочки царя Субали.
Коментар
Махараджа Юдгіштгіра був найдоброчеснішим царем: він сам щодня виконував усі визначені побожним домогосподарям обов’язки. Домогосподар повинен вставати рано вранці і, зробивши омовіння, вшанувати молитвами встановлені у домі Божества, тоді розпалити священний вогонь, роздати брахманам як милостиню землю, корів, збіжжя, золото та ін. і нарешті належно вшанувати старших родичів і скласти їм поклони. Людині не стати доброчесною, якщо вона просто читатиме книжки, але не буде готова на ділі застосувати дані у шастрах настанови. Сучасні домогосподарі живуть за іншими звичаями: прокидаються пізно, просто в ліжку п’ють чай, не дбаючи ні про яку чистоту і не виконуючи жодного з очисних обрядів, за які йшлося вище. Їхні діти переймають звички від батьків, і так усе покоління котиться до пекла. Якщо такі люди не будуть спілкуватися з садгу, від них марно сподіватися чогось доброго. Матеріалісти, як це зробив Дгрітараштра, можуть вчитися від садгу, як ось Відура, і так очиститись від згубного впливу сучасного способу життя.
Махараджа Юдгіштгіра не зміг знайти у палаці ні своїх дядьків, Дгрітараштру з Відурою, ні Ґандгарі, дочку царя Субали, і, прагнувши побачити їх, він став розпитуватися про них в Санджаї, особистого секретаря Дгрітараштри.