Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.13.15

Відура народився від жінки-шудри і тому на відміну від двох інших своїх братів, Дгрітараштри та Панду, не мав права навіть на долю батькової спадщини. То як трапилося, що він став наставником для Дгрітараштри та Махараджі Юдгіштгіри, вчених царів та кшатрій? По- перше, Відура, хоча з походження його вважали за шудру, зрікся світу задля того, щоб здобути духовне просвітлення з допомогою великого Ріші Майтреї, і той посвятив його у таємниці трансцендентного знання. Тому Відура був справді гідний посісти становище ачар’ї, духовного наставника. Шрі Чайтан’я Махапрабгу визначає, що кожний, хто осягнув трансцендентне знання, науку про Бога, гідний бути духовним учителем незалежно від того, брахмана він чи шудра, домогосподар чи санн’ясі. Навіть звичайний звід моральних настанов (який увів до вжитку Чанак’я Пандіт, великий політик і мораліст) проголошує, що вчитися не сором навіть і від людини, яка з походження нижча від шудри. Це одна частина відповіді. По-друге, насправді Відура не був шудрою. Він був змушений грати роль шудри впродовж ста років через прокляття Мандуки Муні. Відура був втіленням Ямараджі, одного з дванадцяти махаджан, тобто особою того ж рівня, що і Брахма, Нарада, Шіва, Капіла, Бгішма, Прахлада та інші. Ямараджа є махаджана, і тому його обов’язок    —     проповідувати людям вчення відданости, як це роблять Нарада, Брахма та інші махаджани. Однак служіння    —    визначати у підземному царстві кару грішникам    —    відбирає в нього весь час. Господь уповноважив Ямараджу забирати падші душі після смерти на певну планету, за сотні тисяч кілометрів від Землі, і відповідно до їхніх гріховних вчинків визначати їм кару. За тими обов’язками Ямараджа практично не може вилучити й одної вільної хвилі. Грішників більше, ніж праведників, отож у Ямараджі роботи більше, як у будь-кого іншого з півбогів, кожний з яких так само є уповноваженим представником Верховного Господа. Однак Ямараджа мав палке бажання проповідувати людям славу Господа, і тому Господь влаштував так, щоб Мандука Муні прокляв його. Так Ямараджа отримав змогу втілитися в цьому світі в образі Відури і так виконувати важливу роботу, що під силу тільки великому відданому. Такий відданий    —    не шудра і не брахмана. Він трансцендентний щодо цих поділів матеріального суспільства, як і Верховний Бог-Особа, що іноді втілюється як вепр, але насправді не є ні вепром, ані Брахмою. Він вищий за всі істоти матеріального світу. Часами і Господь, і Його різні вповноважені віддані приходять у подобі різних нижчих створінь, щоб виправляти зумовлені душі, але становище і Господа, і Його чистих відданих завжди трансцендентне. Коли Ямараджа втілився як Відура, його на посаді замістив Ар’яма, один з численних синів Каш’япи й Адіті. Синів Адіті називають Адіт’ї. (Всього їх є дванадцять.) Ар’яма    —    це один з дванадцяти Адіт’їв, а отже йому було під силу виконувати обов’язки Ямараджі впродовж ста років, поки той лишався на Землі у тілі Відури. Загальний підсумок такий, що Відура ніколи не був шудрою,    —    він перебував на рівні вищому, ніж навіть найчистіший брахмана.