ВІРШ 18
ТЕКСТ 18
Текст
Текст
апй еша вам̇ш́йа̄н ра̄джаршін
пун̣йа-ш́лока̄н маха̄тманах̣
анувартіта̄ свід йаш́аса̄
са̄дгу-ва̄дена саттама̄х̣
апй еша вам̇шя̄н ра̄джаршӣн
пун̣я-шлока̄н маха̄тманах̣
анувартита̄ свид яшаса̄
са̄дху-ва̄дена саттама̄х̣
Послівний переклад
Дума по дума
ш́рі-ра̄джа̄ — благословенний цар (Махараджа Юдгіштгіра); ува̄ча — сказав; апі — чи; ешах̣ — цей; вам̇ш́йа̄н — родини; ра̄джа-р̣шін — праведних царів; пун̣йа-ш́лока̄н — саме ім’я яких свідчить за побожність ; маха̄-а̄тманах̣ — усі великі душі; анувартіта̄—послідовник; світ—буде; йаш́аса̄ — своїми ділами; са̄дгу-ва̄дена — славою; сат-тама̄х̣ — о великі душі.
шрӣ-ра̄джа̄ – добродетелният цар (Маха̄ра̄джа Юдхиш̣т̣хира); ува̄ча – каза; апи – дали; ешах̣ – това; вам̇шя̄н – семейство; ра̄джа-р̣шӣн – на святи царе; пун̣я-шлока̄н – благочестив дори и по името си; маха̄-а̄тманах̣ – всички велики души; анувартита̄ – последовател; свит – ще бъде ли; яшаса̄ – с постиженията; са̄дху-ва̄дена – чрез възхвала; сат-тама̄х̣ – о, велики души.
Переклад
Превод
Благословенний цар [Юдгіштгіра] запитав: О великі душі, скажіть, чи стане він так само праведним царем, як інші представники цього піднесеного царського роду? Чи буде його ім’я так само доброчесне, а його велич та видатні діяння так само славетні?
Добрият цар (Юдхиш̣т̣хира) попита: О, велики души, ще стане ли той свят и благочестив владетел, достоен за името на великия царски род? Ще се прослави ли с подвизите си като другите, които се родиха в това семейство?
Коментар
Пояснение
Усі предки царя Юдгіштгіри були великі праведні царі, побожні і вкриті славою великих діянь. Це були святі на царському троні, і тому всі їхні піддані процвітали, були щасливі, доброчесні, ввічливі і володіли духовним знанням. Великі праведні царі виховувалися під проводом великих душ у строгості й повній відповідності до духовних настанов, і завдяки тому в царстві було багато святих, а ціла держава була щасливим краєм духовного життя. Махараджа Юдгіштгіра у всьому нагадував своїх славетних предків і сам, природно, прагнув, щоб цар, який заступить його на троні, був подібний до них. Для нього було великою радістю почути від вчених брахман, що за астрологічними обрахунками народжена дитина мала бути найвищого рівня Господнім відданим. Махараджа Юдгіштгіра ще хотів бути певним, що дитина йтиме стопами своїх великих предків. Отакою має бути справжня монархія. Правити державою повинен праведний цар, безстрашний відданий Господа, який був би уособленням страху для всіх, хто порушує спокій. Він повинен також лишити по собі спадкоємця, що був би здатний правити доброчесними громадянами так само вміло, як він. За сучасного стану справ у демократичних країнах усе суспільство складають падші люди рівня шудр, ба й нижчі від них, а уряд очолює представник тих шудр, позбавлений навіть уявлення, які якості за писаннями слід виховати в собі людині, щоб мати право посідати адміністративну посаду. Тому атмосфера просякнута хтивістю та жадобою — виявами якостей, що притаманні шудрам. Не минає дня, щоб такі правителі не сварилися між собою. Через егоїстичні мотиви різних партій та угруповань раз по раз один кабінет міністрів приходить на зміну іншому. Кожне прагне користуватися державними коштами до останнього віддиху. Ніхто не зрікається урядових посад сам — хіба що його змушують зробити це. Яке благо здатні зробити такі ниці люди для народу? Внаслідку скрізь панує продажність, інтриґи й лицемірство. Тож, перш як отримати право обійняти якусь з посад, треба навчитися з «Шрімад-Бгаґаватам», якими мають бути справжні проводарі суспільства.
Всички прадеди на цар Юдхиш̣т̣хира били велики святи и благочестиви царе, прославили се с нечувани подвизи. Те били светци на царски трон. Затова всичките им поданици били щастливи, благочестиви, добре възпитани, богати и духовно напреднали. Великите святи царе били възпитавани под строгото ръководство на великите души и според наставленията на писанията, затова царството било щастлива земя на духовен живот и много светци. Самият Маха̄ра̄джа Юдхиш̣т̣хира не се различавал от предците си и искал следващият цар също да бъде като великите си прадеди. Той с радост научил от образованите бра̄хман̣и, че според астрологическите изчисления детето ще се роди съвършен предан на Бога, и искал да бъде сигурен, че то следва стъпките на великите си прадеди. Това е монархията. Управляващият цар трябва да е благочестив и доблестен предан на Бога и олицетворение на ужаса за безскрупулните кариеристи. Освен това той трябва да остави пряк наследник, който да има качествата да управлява поданиците си също така добре. В съвременните демократични държави хората са пропаднали до положението на шӯдри и дори още по-ниско, а начело на управлението стои някой, който е същия като тях и няма никаква представа какво изискват писанията от един управник. По този начин цялата атмосфера се пропива с качествата на шӯдрите – похот и алчност. Тези управници непрекъснато враждуват помежду си. Кабинетите на министрите често се сменят заради себичните интереси на различните партии и фракции. Всеки иска да използва държавните средства, докато е жив. Никой не се оттегля от политическия живот, ако не го принудят. Нима такива низши същества могат да направят нещо добро за хората? По тяхна вина навсякъде се ширят корупция, интриги и лицемерие. Преди да получава отговорен пост, човек трябва да научи от Шрӣмад Бха̄гаватам какъв трябва да бъде съвършеният управник.