Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.11.38

Веди і ведична література (шруті й смріті) стверджують, що в Божественній Істоті немає нічого матеріального. Він абсолютно трансцендентний (нірґуна), Він    —     верховна особа, що знає усе. Харі, тобто Бог-Особа,    —    це верховна трансцендентна особа, що перебуває поза сферою матеріальної прив’язаности. Цієї думки тримається навіть Ачар’я Шанкара. Можна заперечити, що Його стосунки з богинею процвітання, можливо, й трансцендентні, але як бути з Його спорідненістю з Яду, родиною, в якій Він народився, або у випадку знищення невірних, Джарасандги приміром, чи інших асурів, адже Він робив це, безпосередньо дотикаючись ґун природи? Відповідь у тому, що божественна природа Бога-Особи ніколи й ні за яких умов не дотикається якостей матеріальної природи. Поістині Він є відначальне джерело всього сущого, і з цього погляду Він пов’язаний з цими якостями, однак Сам Він перебуває понад їхнім впливом. Тому Його знають як Йоґешвару, владику містичної сили, чи, іншими словами, всемогутнього. Впливу матеріальних якостей не зазнають навіть Його вчені віддані. Шість великих Ґосвамі Вріндавани вийшли з дуже багатих і аристократичних родин, але обрали жити у Вріндавані і, як здавалося, жили в злиднях, але насправді вони, мавши духовні скарби, були найбагатші за всіх. Таких маха-бгаґават, тобто відданих найвищого рівня, хоча вони й діють серед людей, не осквернюють ні слава, ні огуда, ні голод, ні ситість, ні сон, ні неспання, що всі постають із взаємодії трьох ґун матеріальної природи. Дехто з них може також провадити земні справи, але ця діяльність на них не впливає. Поки людина не виробила такого нейтрального ставлення до життя, не можна вважати, що вона перебуває на трансцендентному рівні. Божественна Особа та Його супутники перебувають на одному трансцендентному рівні, і їхню велич завжди освячує дія йоґамайі, внутрішньої енерґії Господа. Віддані Господа трансцендентні завжди, навіть коли їм трапляється оступитися. Господь проголошує у «Бгаґавад-ґіті» (9.30), що навіть якщо Його бездомісний відданий через своє колишнє матеріальне занечищення падає, його все одно слід вважати за цілковито трансцендентного, бо він повністю заглиблений у віддане служіння Господеві. Господь завжди захищає відданого, бо той виконує віддане служіння Йому, і його падіння,    —    каже Господь,    —    слід сприймати як явище випадкове й тимчасове. Все погане швидко покине відданого.