ШБ 1.10.2

सूत उवाच
वंशं कुरोर्वंशदवाग्निनिर्हृतं
संरोहयित्वा भवभावनो हरि: ।
निवेशयित्वा निजराज्य ईश्वरो
युधिष्ठिरं प्रीतमना बभूव ह ॥ २ ॥
сӯта ува̄ча
вам̇ш́ам̇ курор вам̇ш́а-дава̄
ґні-нірхр̣там̇
сам̇рохайітва̄ бгава-бга̄вано харіх̣
нівеш́айітва̄ ніджа-ра̄джйа іш́варо
йудгішт̣гірам̇ пріта-мана̄ бабгӯва ха

Synonyms

сӯтах̣ ува̄чаСута Ґосвамі відповів; вам̇ш́амдинастію; курох̣царя Куру; вам̇ш́а-дава-аґнілісовою пожежею, що спалахує від тертя між стовбурами бамбука; нірхр̣тамзнищену; сам̇рохайітва̄паросток роду; бгава-бга̄ванах̣той, хто підтримує творіння; харіх̣Бог-Особа, Шрі Крішна; нівеш́айітва̄відновивши; ніджа-ра̄джйев його царстві; іш́варах̣Верховний Господь; йудгішт̣гірамМахараджу Юдгіштгіру; пріта - мана̄х̣задоволений у серці; бабгӯва хастав.

Translation

Сута Ґосвамі сказав: повернувши Махараджі Юдгіштгірі його царство і не давши загинути роду Куру, який майже геть зникнув в полум’ї власного гніву, що спалахнув, наче пожежа в бамбукових хащах, Господь Шрі Крішна, Верховний Бог-Особа, що підтримує цілий світ, був задоволений.

Purport

Цей світ порівнюють до лісової пожежі, що спалахує від тертя стовбурів бамбука. Така пожежа спалахує сама, бо ніяка зовнішня причина не змушує дерева бамбуку тертися між собою. Те саме відбувається у матеріальному світі: від гніву людей, що прагнуть панувати над природою, спалахують війни, поглинаючи небажане населення. Так самі собою займаються іноді пожежі або війни, але Господь жодного стосунку до того не має. Він прагне, щоб у творінні панував лад, а тому хоче, щоб людський загал тримався істинного шляху, шляху самоусвідомлення, який веде живу істоту в царство Бога. Господь хоче, щоб усі стражденні люди повернулися додому, до Бога і так позбулись троїстих нещасть матеріального існування; в цьому полягає самий замисел творіння. Але той, хто не збагнув цього і не отямився, страждає в матеріальному світі від нещасть, що їх накидає ілюзорна енерґія Господа. Тому Господь прагне, щоб світом врядував Його істинний представник. Господь Шрі Крішна зійшов, щоб утвердити таке правління та знищити тих, хто перешкоджає розгортатись Його накреслам. Намір Господа    —    очистити світ від таких людей і встановити миролюбне царство з Його відданим на чолі. Битва на Курукшетрі була частиною того задуму. Тож коли цар Юдгіштгіра зійшов на трон і Махараджа Парікшіт, продовжувач династії Куру, був врятований, Господь почувався цілковито задоволений.