Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.10.3
Текст
правр̣тта-віджн̃а̄на-відгӯта-вібграмах̣
ш́аш́а̄са ґа̄м індра іва̄джіта̄ш́райах̣
парідгйупа̄нта̄м ануджа̄нувартітах̣
Послівний переклад
ніш́амйа—вислухавши; бгішма-уктам—те, що сказав Бгішмадева; атга — як і; ачйута-уктам — те, що сказав нехибимий Господь Крішна; правр̣тта — заглиблений у; віджн̃а̄на—досконале знання; відгӯта—повністю очищений; вібграмах̣— від усіх сумнівів; ш́аш́а̄са — царював; ґа̄м — на Землі; індра — цар райських планет; іва — наче; аджіта- а̄ш́райах̣ — під захистом непереможного Господа; парідгі- упа̄нта̄м — і на морях; ануджа — з молодшими братами; анувартітах̣ — що йшли за ним.
Переклад
Просвітлений словами Бгішмадеви й непохибного Господа Шрі Крішни, Махараджа Юдгіштгіра, всі сумніви якого розвіялися, став діяти згідно із засадами досконалого знання. Так він царював над землею і морями, а молодші брати йому допомагали.
Коментар
Закон спадкування, подібний до сучасного англійського, за яким право спадщини належить старшому синові, був поширений і за тих часів, коли над землею й морями царював Махараджа Юдгіштгіра. Тоді цар Хастінапури (частина нинішнього Нью-Делі) був імператором всього світу з морями включно, і так тривало аж до часів Махараджі Парікшіта, внука Махараджі Юдгіштгіри. Молодші брати Махараджі Юдгіштгіри обіймали посади його міністрів та намісників, і між найвищою мірою побожними братами панувала повна злагода. Махараджа Юдгіштгіра, ідеальний цар, представляв на Землі Господа Шрі Крішну, щоб царювати над усіма її сторонами. З його правлінням могло зрівнятись хіба що врядування царя Індри, що представляє Господню владу на райських планетах. Півбоги, як-от Індра, Чандра, Сур’я, Варуна і Ваю, царюючи на різних планетах усесвіту, є вповноваженими представниками Господньої влади, і Махараджа Юдгіштгіра був одним з-поміж них, царюючи на Землі. Махараджа Юдгіштгіра не був такий, як більшість політичних лідерів сучасної демократії, що геть позбавлені духовного бачення: він отримав настанови від Бгішмадеви, а також від нехибимого Господа і тому посідав повне й довершене знання.
Сучасні виборні керівники виконавчого апарату держави — чисто ляльки-маріонетки, бо в них немає належної цареві влади. І навіть якби сучасний керівник був просвітлений знанням, як цар Юдгіштгіра, він, обмежений конституцією, безсилий був би зробити щось за своєю волею. Тому між стількома державами Землі триває незгода, що постає через ідеологічні розбіжності або інші егоїстичні мотиви. Однак цар Махараджа Юдгіштгіра не створював власної ідеології. Йому не треба було робити чогось, крім як триматися настанов непохибного Господа та Бгішмадеви, вповноваженого представника Господа. Шастри навчають, що треба діяти так, як наказують авторитети й нехибимий Господь, відкидаючи особисті мотиви і не створюючи власних ідеологій. Саме тому Махараджа Юдгіштгіра був здатний панувати над цілим світом і морями теж, бо засади, на яких ґрунтувалось його правління, були бездоганні й прийнятні для всіх. Втілити ідею єдиної світової держави можна лише якщо йти стопами непохибного авторитету. Якщо людина недосконала, вона не здатна створити ідеології, що була б прийнятна для всіх. Створити закони, чинні будь-де і за якими міг би жити цілий світ, на силі тільки досконала й непохибна істота. Керує державою особа, а не безособистісний уряд. І якщо особа досконала, досконале і її врядування. Але якщо така людина — невіглас, то і її врядування буде «раєм для дурнів». Такий закон природи. Історія знає багато недосконалих царів та правителів. Отже, головою виконавчої влади в державі мусить бути людина добре навчена, як Махараджа Юдгіштгіра, і голова цей, щоб успішно владарювати в цілому світі, має посідати повну, необмежену владу. Адже ідея світової держави може втілитися тільки під рукою досконалого царя, яким був Юдгіштгіра. За тих часів у всьому світі панувало щастя, бо врядували в ньому такі праведні царі, як Махараджа Юдгіштгіра.