РОЗДІЛ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ
ГЛАВА 39
Різновиди зустрічей з Крішною
Разновидности встречи с Кришной
Коли Крішна та Його віддані зустрічаються, таку зустріч позначають терміном йоґа, що означає «зв’язок з Господом». Такі зустрічі між Крішною та Його відданими бувають трьох різновидів, а саме в довершеності, задоволенні та зі стійкими емоціями.
Встреча Кришны со Своими преданными на специальном языке называется йогой, то есть установлением связи с Кришной. Есть три вида встречи Кришны со Своими преданными. Они называются «совершенство», «удовлетворение» и «устойчивость».
Коли відданий зустрічає Крішну в палкому пориві, його стан називають довершеністю. В «Крішна-карнамріті» Білваманґала Тгакура описує, яким Крішна зустрічає Свого відданого — Він з павичевим пером, застромленим у волосся, з коштовним намистом з самоцвітів мараката на грудях, з чарівливою усмішкою на вустах, очі Його дуже жваві, а тіло ніжне й делікатне.
Когда преданный встречает Кришну, сгорая от нетерпения, это его состояние называется совершенством. В «Кришна-карнамрите» Билвамангала Тхакур описывает, как Кришна встречает Своего преданного: на голове у Него павлинье перо, на груди — драгоценные камни мараката. Он улыбается Своей неизменно обворожительной улыбкой, глаза Его ни секунды не находятся в покое, и тело у Него очень нежное.
У Десятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (38.34) Шукадева Ґосвамі каже цареві Парікшіту: «Любий царю! Коли Акрура, правуючи свою колісницю до Вріндавани, побачив Господа Крішну та Його старшого брата Балараму, він негайно зійшов з колісниці і, затоплений любов’ю до трансцендентного Господа, простерся біля Його лотосових стіп у шанобливім поклоні». Це — деякі з прикладів зустрічей з Крішною, які належать до різновиду зустрічі у стані довершености.
В «Шримад-Бхагаватам» (10.38.34) Шукадева Госвами говорит царю Парикшиту: «О царь, как только колесничий Акрура увидел во Вриндаване Кришну с Его старшим братом Баларамой, он сошел с колесницы и в порыве любви к трансцендентному Господу припал к Его лотосным стопам, выражая свое почтение». Это некоторые из примеров встречи с Кришной первого вида.
Коли відданий зустрічає Крішну після довгої розлуки, зустріч їхня має характер задоволення. У Першій пісні «Шрімад- Бгаґаватам» (11.10) наведено слова жителів Двараки, з якими вони звернулися до Господа Крішни після того, як Він повернувся з чужих країв. «Любий Господи, — казали вони, — якщо Ти ще лишатимешся на чужині так довго, ми не зможемо бачити Твого усміхненого обличчя! Спостерігати Твоє обличчя нам, Твоїм вічним слугам, дає глибоке задоволення. Тривоги нашого життя негайно зникають. А якщо Ти будеш відсутній у Двараці впродовж довгого часу, ми не матимем змоги бачити Тебе і тоді просто не зможемо жити». Це — приклад стану задоволення при зустрічі після тривалої розлуки з Крішною.
Когда преданный встречает Кришну после долгой разлуки, этот вид встречи называют удовлетворением. В «Шримад-Бхагаватам» (1.11.10) говорится, что, когда Кришна возвратился в Свою столицу Двараку, ее жители встречали Его такими словами: «О наш Господь, надолго уезжая в чужие края, Ты лишаешь нас возможности видеть Твое улыбающееся лицо! Возможность лицезреть Тебя приносит нам, Твоим вечным слугам, огромное удовлетворение. Все наши тревоги сразу рассеиваются. Если мы не сможем видеть Тебя из-за Твоего долгого отсутствия в Двараке, то просто не сможем жить». Это пример удовлетворения, которое приносит встреча с Кришной после долгой разлуки.
Особистий слуга Крішни, Дарука, побачивши Крішну, як той входив у міську браму Двараки, забув вшанувати Його молитовно складеними руками.
Увидев Кришну у ворот Двараки, Дарука, личный слуга Кришны, забыл даже сложить ладони, чтобы выразить Ему свое почтение.
Коли відданий остаточно втверджується в стосунках із Крішною, його становище називають рівнем устійнености у відданому служінні. Така устійненість у відданому служінні описана в книзі «Хамсадута». Там розказано, як Акрура, хто для ґопі був саме втілення жаху, обговорював з Крішною справи Кауравів. Подібні устійнені стосунки з Крішною мав і Уддгава, учень Бріхаспаті. Він завжди, стаючи перед Крішною навколішки, розтирав Його лотосові стопи.
Когда преданный в конце концов получает возможность постоянно общаться с Кришной, его положение называют устойчивостью в преданном служении. Такое положение в преданном служении описано в книге «Хамсадута». В ней рассказывается, как Акрура, бывший олицетворением ужаса для гопи, обсуждал с Кришной поступки членов рода Куру. Такое же устойчивое положение занимал Уддхава, ученик Брихаспати. Он имел обыкновение массировать лотосные стопы Кришны, стоя перед Ним на коленях.
Коли відданий присвячує себе на служіння Господеві, це означає, що він сягнув досконалости в йозі. Слово йоґа перекладається як «те, що поєднує». Отже, справжні стосунки з Крішною, Верховним Богом-Особою, починають зав’язуватися тоді, коли відданий береться дійсно служити Йому. Віддані, які перебувають у трансцендентній расі слугування , здійснюють своє конкретне служіння завжди, коли є сприятлива нагода. Інколи вони сидять десь поруч Крішни, ждучи Його наказів. Дехто не охочий визнавати віддане служіння цього рівня за справжню бгакті-йоґу, і деякі Пурани також не визнають такого слугування у відданому служінні Крішні за істинну бгакті- йоґу. Але «Шрімад-Бгаґаватам» чітко вказує, що ставлення до Крішни як до свого пана кладе початок просвітленню в йозі.
Когда преданный занят служением Господу, о нем говорят, что он достиг состояния йоги. Слово йога можно перевести как «связывание». Таким образом, настоящая связь с Кришной, Верховной Личностью Бога, устанавливается, когда преданный служит Ему. Преданные, находящиеся с Господом в расе служения, пользуются любой возможностью сделать для Господа то, что входит в их обязанности. Иногда они садятся напротив Кришны и дожидаются Его приказаний. Некоторые не склонны считать такое преданное служение настоящей бхакти-йогой. Отношения слуги и господина не признаются бхакти-йогой и в некоторых Пуранах. Однако в «Шримад-Бхагаватам» ясно сказано, что отношение к Кришне как к своему господину — на самом деле начало осуществления йоги.
В Одинадцятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (3.32) сказано, що віддані , ставши на шлях бгакті-йоґи , коли згадують про Крішну, то плачуть, а то сміються, часом радіють, а, буває, кажуть щось геть нісенітне. Інколи вони танцюють, інколи співають, часом здійснюють якесь практичне служіння Господу, а іноді сидять мовчазні, наче в трансі.
В «Шримад-Бхагаватам» (11.3.32) говорится, что преданные, практикующие бхакти-йогу, размышляя о Кришне, то плачут, то смеются, то их охватывает ликование, а бывает, что они вдруг начинают говорить очень странные вещи. Иногда они пускаются в пляс или начинают петь, в другое время они занимаются служением Господу, а иногда безмолвно сидят, словно погрузившись в транс.
У Сьомій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (7.34) Прахлада Махараджа каже подібне своїм друзям: «Любі друзі! Чисті віддані Господа Крішни, коли слухають про трансцендентні розваги Господа, хто є невичерпним джерелом розваг, або про Його трансцендентні якості, переповнюються радощами. Тоді на їхніх тілах виявляються екстатичні ознаки. Вони плачуть, говорять затинаючись, на повний голос уславлюють Господа, співають і танцюють в екстазі. Ці екстатичні ознаки присутні завжди, але трапляється, що вони вибурхують назовні, так що стають очевидними для всіх».
Аналогичное описание есть в «Шримад-Бхагаватам» (7.7.34), где Прахлада Махараджа говорит своим друзьям: «Дорогие друзья, когда чистые преданные Господа Кришны слышат о трансцендентных играх Господа — неиссякаемого источника всех игр, или о Его трансцендентных качествах, их охватывает ликование. Тела их мгновенно украшают признаки экстаза. Из их глаз текут слезы, голос срывается, они громко прославляют Господа, поют и танцуют в экстазе. Этот экстаз они испытывают постоянно, но когда он переходит все границы, то его признаки становятся очевидными для всех».
У впокоренні Верховному Богові-Особі є шість складових: віддані приймають усе сприятливе і відмовляються від усього несприятливого для відданого служіння, вірять, що Крішна завжди захистить їх, згадують тих, хто цілковито віддався Крішні, відчувають, що без допомоги Крішни ні на що не здатні, і пам’ятають про свою залежність від Крішни повсякчас, навіть тоді, коли здатні робити щось власними силами. Коли людина твердо переконана, що Крішна оборонить її за всіх обставин, її почуття називають благоговійною відданістю. Об’єктами благоговійного відданого служіння є Верховний Бог- Особа та інші віддані, для кого Він так само є заступником.
Процесс вручения себя Верховной Личности Бога включает в себя шесть моментов: принимать все, что благоприятно для преданного служения; отвергать все, что неблагоприятно для преданного служения; верить в то, что Кришна всегда защитит Своего преданного; считать Себя преданным Кришны; всегда чувствовать свою неспособность сделать что-либо без помощи Кришны; всегда ощущать себя зависимым от Кришны, даже если у нас есть все способности, необходимые для того, чтобы добиться чего-либо самому. Непоколебимую уверенность в том, что Кришна защитит Своего преданного при любых обстоятельствах, называют почтительной преданностью. Почтительная преданность проявляется в отношениях с Верховной Личностью Бога и другими преданными, находящимися под Его защитой.
Коли Крішна жив у Двараці, старшини роду Яду часами давали на Його розгляд деякі важливі питання, і тоді Крішна уважно ці питання розглядав. А якщо розмова сходила на жарти, Крішна починав усміхатися. Іноді, коли Крішна виконував Свої обов’язки у палаці зборів Судгарма, Він питався у старшин роду доброї поради. Ці Його дії свідчать, що Він є верховний духовний вчитель, верховний виконавчий уряд, найвищий розум, наймогутніша особа, найсильніший заступник і той, хто підтримує усе суще.
Когда Кришна жил в Двараке, некоторые из старших членов рода Яду время от времени выносили на обсуждение с Ним различные важные дела, и Кришна внимательно разбирал их. Когда речь заходила о чем-либо смешном, Кришна немедленно реагировал на это улыбкой. Случалось, что, исполняя Свои обязанности в зале собраний Судхарма, Он обращался за советом к старшим. В этой деятельности Он проявляет Себя как высший духовный учитель, олицетворение исполнительной власти, высшего разума, высшей силы, а также как защитник и хранитель.