Бґ. 9.21
Текст
кшı̄н̣е пун̣йе мартйа-локам̇ віш́анті
евам̇ трайı̄-дгармам анупрапанна̄
ґата̄ґатам̇ ка̄ма-ка̄ма лабганте
Послівний переклад
те—вони; там—тим; бгуктва̄—насолоджуючись; сварґа-локам— небом; віш́а̄лам—дуже великим; кшı̄н̣е—вичерпавши; пун̣йе—наслідки своєї благочестивої діяльності; мартйа-локам—на Землю, де панує смерть; віш́анті—падають; евам—таким чином; трайı̄— трьох Вед; дгармам—доктрини; анупрапанна̄х̣—послідовники; ґата-а̄ґатам—смерть і народження; ка̄ма-ка̄ма̄х̣—бажаючи почуттєвих насолод; лабганте—досягають.
Переклад
Коли вони таким чином вдовольняться небесними почуттєвими втіхами і вичерпають результати своєї побожної діяльності, вони знову повертаються на цю тлінну планету. Отже, ті, що шукають почуттєвої насолоди, суворо дотримуючись засад трьох Вед, досягають лише повторюваних народження й смерті.
Коментар
Той, хто піднявся на вищі планетні системи, насолоджується тривалішим життям і кращими умовами для почуттєвих втіх. Але йому не дозволено залишатись там назавжди. Він знову повертається на землю, вичерпавши запас насолод, відміряних йому за його побожну діяльність. Той, хто не досяг досконалого знання, як сказано у Веда̄нта-сӯтрі (джанма̄дй асйа йатах̣), або, іншими словами, той, хто не може зрозуміти Кр̣шн̣у, причину всіх причин, і неправильно уявляє собі кінцеву мету життя, — мусить у заведеному порядку то підійматися на вищі планетні системи, то знову падати вниз, мовби сидячи на «чортовому колесі», яке то підіймає його догори, то опускає. Таким чином, замість того, щоб підійматись у духовний світ, звідки неможливо зазнати падіння, жива істота просто обертається в колі народження і смерті, то на вищих, то на нижчих планетних системах. Чи не краще поставити собі за мету досягти духовного світу, щоб насолоджуватись там вічним життям, сповненим блаженства і знання й ніколи не повертатись до цього злиденного матеріального існування!