Бґ. 9.12
Текст
моґга-джн̃а̄на̄ вічетасах̣
ра̄кшасı̄м а̄сурı̄м̇ чаіва
пракр̣тім̇ мохінı̄м̇ ш́ріта̄х̣
Послівний переклад
моґга-а̄ш́а̄х̣—розчаровані в своїх сподіваннях; моґга-карма̄н̣ах̣— яких завела в безвихідь кармічна діяльність; моґга-джн̃а̄нах̣—збиті з пуття помилковим знанням; вічетасах̣—спантеличені; ра̄кшасı̄м—демонічної; а̄сурı̄м—атеїстичної; ча—і; ева—неодмінно; пракр̣тім — природи; мохінı̄м — що бентежить; ш́ріта̄х̣ — знаходячи притулок.
Переклад
Людей, введених таким чином в оману, приваблюють демонічні, безбожні погляди. В стані омани всі їхні надії на визволення, вся їхня кармічна діяльність й плекання знань терплять поразку.
Коментар
Є чимало відданих, які вважають, що вони перебувають в свідомості Кр̣шн̣и й віддано служать Господу, але серцем вони не визнають Верховного Бога-Особу, Кр̣шн̣у, як Абсолютну Істину. Їм не пощастить скуштувати плодів відданого служіння — повернення назад до Бога. Так само люди, які вдаються до релігійної діяльності заради вигоди і розраховують зрештою звільнитись з матеріальних тенет, також не досягнуть успіху, тому що вони не сприймають серйозно Верховного Бога-Особу. Іншими словами, людей, які кепкують з Кр̣шн̣и, вважають демонами, тобто безбожниками. А такі демони-лиходії, як про це сказано у сьомій главі Бгаґавад-ґı̄ти, ніколи не віддаються Кр̣шн̣і. Тому їхні розумування, за допомогою яких вони хочуть добратись до Абсолютної Істини, приводять їх до хибного висновку, що звичайна людська істота і Кр̣шн̣а — одне й те ж саме. Дійшовши цієї думки, такі люди вважають, що тіло кожної людської істоти просто є покриття матеріальної природи, й, тільки-но людина звільниться від цього матеріального тіла, зникне різниця між нею і Богом. Ця спроба стати єдиним з Кр̣шн̣ою — помилкова й тому приречена на невдачу. Такий демонічно-атеїстичний розвиток духовного знання завжди несприятливий. Даний вірш вказує саме на це. Такі люди не можуть засвоїти знання, які містяться в ведичній літературі, Веда̄нта-сӯтрі та Упанішадах.
Тому, це велика образа — вважати Кр̣шн̣у, Верховного Бога- Особу, за звичайну людину. Ті, що так роблять, напевне перебувають в омані, бо не можуть збагнути вічної форми Кр̣шн̣и. У Бр̣хад-вішн̣у-смр̣ті ясно сказано:
кр̣шн̣асйа парама̄тманах̣
са сарвасма̄д бахіш-ка̄рйах̣
ш́раута-сма̄рта-відга̄натах̣
мукгам̇ тасйа̄валокйа̄пі
са-челам̇ сна̄нам а̄чарет
«Того, хто вважає тіло Кр̣шн̣и матеріальним, слід усунути від усіх обрядів і дій, описаних в ш́руті й смр̣ті. І якщо кому-небудь доведеться побачити обличчя такої людини, йому слід негайно омитись у водах Ґанґи, щоб очиститись від зарази. Люди глузують з Кр̣шн̣и, тому що вони заздрять Верховному Богові-Особі. Їх неминуча доля — знову й знову народжуватись в безбожних та демонічних формах життя. Їхнє істинне знання навічно оповите невіглаством і вони поступово деґрадують, опускаючись до найтемнішої області творіння».