Бґ. 7.29

Народження, смерть, старість і хвороби вражають матеріальне тіло, духовне ж тіло не підвладне їм. Для духовного тіла не існує народження, смерті, старості та хвороб; отже, той, хто відроджує духовне тіло і стає одним з наближених Верховного Бога-Особи, присвятивши себе вічному відданому служінню — досягає справжньої свободи. Ахам̇ брахма̄смі: «Я — дух». Сказано, що жива істота повинна зрозуміти: «я» є Брахман, тобто духовна душа. Таке духовне уявлення про життя також перебуває на рівні відданого служіння, як про те сказано в даному вірші. Чисті віддані трансцендентно перебувають у Брахмані і володіють досконалим знанням про трансцендентну діяльність.

Чотири типи відданих, які ще не очистились від корисливих бажань, вдаються до трансцендентного служіння Господеві і досягають своїх відповідних цілей. З милості Верховного Господа вони віднаходять свідомість Кр̣шн̣и і реально насолоджуються духовним спілкуванням з Верховним Господом. Але шанувальники напівбогів ніколи не досягають Верховного Господа на Його верховній планеті. Навіть імперсоналісти, які осягнули Брахмана, по суті не дуже розумні, бо не можуть досягти верховної планети Кр̣шн̣и, що відома як Ґолока Вр̣нда̄вана. Лише ті, хто діє в свідомості Кр̣шн̣и, (ма̄м а̄ш́рітйа), воістину гідні називатись Брахманом, бо вони правильно спрямовують свої зусилля, — на досягнення планети Кр̣шн̣и. Такі люди не мають сумнівів щодо Кр̣шн̣и, і, отже, вони по суті є Брахман.

Ті, хто поклоняється формі, або арчі, Господа, або ті, що медитують на Господа лише задля звільнення з матеріального рабства, з Господньої милості також пізнають сутність Брахмана, адгібгӯта, як це Господь пояснює в дальшій главі.