Бґ. 7.28

У цьому вірші згадано тих, хто гідний піднятись до трансцендентного рівня. Грішникам, атеїстам, неукам й шахраям дуже важко подолати двоїстість бажання й ненависті. Лише ті, хто прожив життя, дотримуючись релігійних засад, що впорядкувують його, хто діяв благочестиво й переміг зворотні наслідки своїх гріховних учинків, може обрати віддане служіння й поступово піднятись до рівня чистого знання про Верховного Бога-Особу. Відтоді вони поступово зможуть досягати стану трансу, медитуючи на Верховного Бога-Особу. Таким є шлях сходження на духовні верховини. Цього духовного піднесення дізнають у спілкуванні з чистими відданими, бо спілкування з великими відданими виводить людину з омани.

В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (5.5.2) сказано, що той, хто по-справжньому прагне звільнення, мусить служити відданим (махат-сева̄м̇ два̄рам а̄хур вімуктех̣); але той, хто спілкується з матеріалістами, — стоїть на шляху до найтемніших місцин існування (тамо-два̄рам̇ йошіта̄м̇ сан̇ґі-сан̇ґам). Усі віддані Господа мандрують планетою лише на те, щоб вилікувати обумовлені душі від омани. Імперсоналісти не знають, що, забувши своє конституціональне становище підлеглих Верховному Господеві, вони грубо порушують Божі закони. Якщо жива істота не відновить свого природного становища, вона не зможе зрозуміти Всевишнього як Особу, і, відповідно, не зможе з рішучістю присвятити себе трансцендентному любовному служінню Йому.