TEXT 20

Текст

Texte

ахам а̄тма̄ ґуд̣а̄кеш́а
сарва-бгӯта̄ш́айа-стгітах̣
ахам а̄діш́ ча мадгйам̇ ча
бгӯта̄на̄м анта ева ча

aham ātmā guḍākeśa
sarva-bhūtāśaya-sthitaḥ
aham ādiś ca madhyaṁ ca
bhūtānām anta eva ca

Послівний переклад

Synonyms

ахам—Я; а̄тма̄—душа; ґуд̣а̄кеш́а—о Арджуна; сарва-бгӯта—усіх живих істот; а̄ш́айа-стгітах̣—розташована в серці; ахам—Я є; а̄діх̣—джерело; ча—також; мадгйам—середина; ча—також; бгӯта̄на̄м—усіх живих істот; антах̣—кінець; ева—неодмінно; ча—і.

aham: Je; ātmā: âme; guḍākeśa: ô toi qui as vaincu les ténèbres du sommeil; sarva-bhūta: tous les êtres; āśaya-sthitaḥ: située dans le cœur; aham: Je suis; ādiḥ: l’origine; ca: aussi; madhyam: le milieu; ca: aussi; bhūtānām: de tous les êtres; antaḥ: la fin; eva: certes; ca: et.

Переклад

Translation

Я — Наддуша, о Арджуна, яка перебуває в серцях всіх живих істот. Я — їхній початок, середина і кінець.

Je suis l’Âme Suprême, ô Guḍākeśa, sise dans le cœur de chaque être. De tous, Je suis le commencement, le milieu et la fin.

Коментар

Purport

У цьому вірші Кр̣шн̣а називає Арджуну Ґуд̣а̄кеш́ею, що означає «той, хто переміг темряву сну». Той, хто спить у пітьмі невігластва, не може зрозуміти, як Верховний Господь різними шляхами виявляє Себе в матеріальному й духовному світах і тому таке звернення Кр̣шн̣и до Арджуни має велике значення. Арджуна подолав тьму, і Бог-Особа погоджується описати йому Свої різноманітні щедроти.

Kṛṣṇa appelle ici Arjuna Guḍākeśa, « celui qui a vaincu les ténèbres du sommeil ». Ainsi indique-t-Il que les hommes qui sommeillent dans les ténèbres de l’ignorance ne sont pas en mesure de comprendre comment Il Se manifeste dans les mondes matériel et spirituel. La Personne Suprême accepte de décrire Ses diverses splendeurs à Arjuna parce qu’il a transcendé les ténèbres de cette ignorance.

Спочатку Кр̣шн̣а повідомляє Арджуні, що Він, через Свою первинну експансію, стає душею всього космічного проявлення. Перед створенням матеріального світу Верховний Господь у Своїй повновладній експансії приймає форми пуруша-втілень, і від Нього все бере початок. Тому Він є а̄тма̄, душа махат-таттви, елементів всесвіту. Сукупність матеріальної енерґії не є причина творення, — насправді це Маха̄-Вішн̣у входить у махат-таттву, всезагальну матеріальну енерґію. Він — її душа. Коли Маха̄-Вішн̣у входить у вже народжені світи, Він знову проявляє Себе у вигляді Наддуші в кожній окремій істоті. Ми переконуємось на досвіді, що тіло будь-якого живого створіння існує завдяки присутності в ньому духової іскри. Якщо духовна іскра відсутня, то тіло не може розвиватись. Так само й матеріальне проявлення не може розвиватись, доки Верховна Душа, Кр̣шн̣а, не ввійде в нього. Як сказано в Субала Упанішаді: пракр̣тй-а̄ді-сарва-бгӯта̄нтар-йа̄мı̄ сарва-ш́ешı̄ ча на̄ра̄йан̣ах̣ — «Верховний Бог-Особа існує у вигляді Наддуші в усіх проявлених всесвітах».

Tout d’abord, sous la forme de Sa première émanation plénière, Kṛṣṇa révèle être l’âme de l’entière manifestation cosmique. Avant la création du monde, le Seigneur Suprême, par le biais de Son émanation plénière, revêt plusieurs formes, celles des puruṣa-avatāras. C’est ainsi que tout commence en Lui. Il est l’ātmā, l’âme du mahat-tattva – l’agrégat des éléments matériels. L’énergie matérielle n’est donc pas à l’origine de la création. C’est Mahā-Viṣṇu, le premier puruṣa-avatāra, qui entre dans le mahat-tattva et l’anime. Il est l’âme de l’énergie matérielle tout entière. Une fois, donc, que Mahā-Viṣṇu a pénétré les différents univers qu’Il a créés, Il Se manifeste en chaque être sous la forme du Paramātmā. Nous savons par expérience que le corps ne saurait exister ou se développer sans la présence de l’étincelle spirituelle. De même, la manifestation matérielle ne peut entrer en mouvement à moins que l’Âme Suprême, Kṛṣṇa, n’y pénètre. On trouve à ce sujet dans la Subāla Upaniṣad les mots suivants: prakṛty-ādi-sarva-bhūtāntar-yāmī sarva-śeṣī ca nārāyaṇaḥ – « Dieu, la Personne Suprême, vit en chaque univers dans Sa forme d’Âme Suprême. »

В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам описано три пуруша-авата̄ри. Їх також описано в Са̄твата-тантрі: вішн̣ос ту трı̄н̣і рӯпа̄н̣і пуруша̄кгйа̄нй атго відух̣ — «в матеріальному світі Верховний Бог-Особа проявляє три Свої специфічні форми: Ка̄ран̣одакаш́а̄йı̄ Вішн̣у, Ґарбгодакаш́а̄йı̄ Вішн̣у і Кшı̄родакаш́а̄йı̄ Вішн̣у». Маха̄-Вішн̣у, або Ка̄ран̣одакаш́а̄йı̄ Вішну, описано в Брахма-сам̇гіті (5.47): йах̣ ка̄ран̣а̄рн̣ава- джале бгаджаті сма йога-нідра̄м — «Верховний Господь, Кр̣шн̣а, причина всіх причин, лежить в космічному океані у вигляді Маха̄- Вішн̣у». Тому Верховний Бог-Особа є початок усесвіту, Він підтримує його проявлення і є завершенням всіх його енерґій.

Le Śrīmad-Bhāgavatam ainsi que le Nārada Pañcarātra – un des Sātvata-tantras – décrivent ainsi les trois puruṣa-avatāras: viṣṇos tu trīṇi rūpāṇi puruṣākhyāny atho viduḥ – « Dieu, la Personne Suprême, Se manifeste dans la création matérielle sous trois aspects: Kāraṇodakaśāyī Viṣṇu, Garbhodakaśāyī Viṣṇu et Kṣīrodakaśāyī Viṣṇu. » Mahā-Viṣṇu, appelé aussi Kāraṇodakaśāyī Viṣṇu, est décrit dans la Brahma-saṁhitā (5.47): yaḥ kāraṇārṇava-jale bhajati sma yoga-nidrām – Dieu, la Personne Suprême, Kṛṣṇa, la cause de toutes les causes, repose sur l’océan cosmique dans Sa forme de Mahā-Viṣṇu. Il est donc bien l’origine, le soutien et la cessation de l’énergie matérielle.