Skip to main content

Бґ. 1.46

Текст

сан̃джайа ува̄ча
евам уктва̄рджунах̣ сан̇кгйе
ратгопастга упа̄віш́ат
віср̣джйа са-ш́арам̇ ча̄пам̇
ш́ока-сам̇віґна-ма̄насах̣

Послівний переклад

сан̃джайах̣ ува̄ча—Сан̃джайа сказав; евам—так; уктва̄—говорячи; арджунах̣—Арджуна; сан̇кгйе—на полі бою; ратга—колісниці; упастге—на сидіння; упа̄віш́ат—знову сів; віср̣джйа—відклавши; са-ш́арам—разом із стрілами; ча̄пам—лук; ш́ока—скорботою; сам̇віґна—уражений; ма̄насах̣—у думках.

Переклад

Сан̃джайа сказав: Вимовивши ці слова, Арджуна відклав убік лук та стріли й сів у колісниці, сповнений горя.

Коментар

Оглядаючи позиції ворога, Арджуна стояв у колісниці, але така туга облягла його серце, що він знову сів і відкинув геть лук та стріли. Саме такий, великодушний та м’якосердий, відданий Господа заслуговує на те, щоб отримати духовне знання.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до першої глави Ш́рı̄мад Бгаґавад-ґı̄ти, в якій описувалося поле бою Курукшетра.