Бґ. 1.16-18

अनन्तविजयं राजा कुन्तीपुत्रो युधिष्ठिरः ।
नकुलः सहदेवश्च सुघोषमणिपुष्पकौ ॥ १६ ॥
काश्यश्च परमेष्वास: शिखण्डी च महारथ: ।
धृष्टद्युम्न‍ो विराटश्च सात्यकिश्‍चापराजित: ॥ १७ ॥
द्रुपदो द्रौपदेयाश्च सर्वश: पृथिवीपते ।
सौभद्रश्च महाबाहु: शङ्खान्दध्मु: पृथक्पृथक् ॥ १८ ॥
анантавіджайам̇ ра̄джа̄
кунтı̄-путро йудгішт̣гірах̣
накулах̣ сахадеваш́ ча
суґгоша-ман̣іпушпакау
ка̄ш́йаш́ ча парамешв-а̄сах̣
ш́ікган̣д̣ı̄ ча маха̄-ратгах̣
дгр̣шт̣адйумно віра̄т̣аш́ ча
са̄тйакіш́ ча̄пара̄джітах̣
друпадо драупадейа̄ш́ ча
сарваш́ах̣ пр̣тгівı̄-пате
саубгадраш́ ча маха̄-ба̄хух̣
ш́ан̇кга̄н дадгмух̣ пр̣тгак пр̣тгак

Synonyms

ананта-віджайаммушлю під назвою Анантавіджайа; ра̄джа̄цар; кунтı̄-путрах̣син Кунтı̄; йудгішт̣гірах̣Йудгішт̣гіра; накулах̣Накула; сахадевах̣Сахадева; чаі; суґгоша-ман̣іпушпакаумушлі, що звуться Суґгоша й Ман̣іпушпака; ка̄ш́йах̣цар Ка̄ш́ı̄ (Ва̄ра̄н̣асі); чаі; парама-ішу-а̄сах̣вправний стрілець; ш́ікган̣д̣ı̄Ш́ікган̣д̣ı̄; чатакож; маха̄-ратгах̣той, хто спроможний боротися сам проти тисяч; дгр̣шт̣адйумнах̣Дгр̣шт̣адйумна (син царя Друпади); віра̄т̣ах̣Віра̄т̣а (принц, який дав притулок Па̄н̣д̣авам, коли вони були змушені переховуватись); чатакож; са̄тйакіх̣Са̄тйакі (те ж саме, що й Йуйудга̄на, колісничий Господа Кр̣шн̣и); чаі; апара̄джітах̣ті, котрі ніколи не зазнавали поразки; друпадах̣Друпада, цар Па̄н̃ча̄ли; драупадейа̄х̣сини Драупадı̄; чатакож; сарваш́ах̣усі; пр̣тгівı̄-патео царю; саубгадрах̣Абгіманйу, син Субгадри; чатакож; маха̄-ба̄хух̣із могутньою зброєю; ш́ан̇кга̄нмушлі; дадгмух̣засурмив; пр̣тгак пр̣тгаккожен окремо.

Translation

Цар Йудгішт̣гіра, син Кунтı̄, засурмив у свою мушлю Анантавіджайу; Накула й Сахадева засурмили в мушлі Суґгошу й Ман̣іпушпаку. О царю, великий лучник цар Ка̄ш́ı̄, могутній воїн Ш́ікган̣д̣ı̄, Дгр̣шт̣адйумна, Віра̄т̣а й непереможний Са̄тйакі, а також Друпада, сини Драупадı̄ та всі інші, такі, як могутньо озброєний син Субгадри, — всі засурмили у свої мушлі.

Purport

Sañjaya informed King Dhṛtarāṣṭra very tactfully that his unwise policy of deceiving the sons of Pāṇḍu and endeavoring to enthrone his own sons on the seat of the kingdom was not very laudable. The signs already clearly indicated that the whole Kuru dynasty would be killed in that great battle. Beginning with the grandsire, Bhīṣma, down to the grandsons like Abhimanyu and others – including kings from many states of the world – all were present there, and all were doomed. The whole catastrophe was due to King Dhṛtarāṣṭra, because he encouraged the policy followed by his sons.