Бґ. 1.15

Господь Кр̣шн̣а в цьому вірші іменується Хр̣шı̄кеш́ею, тому що Він — Володар чуттів усіх живих істот. Живі істоти є Його невід’ємні частки, і тому чуття живих істот складають невід’ємну частину Його чуття. Імперсоналісти не можуть пояснити, що таке чуття живих істот, й через те вони завжди намагаються зобразити всіх живих істот як безчуттєвих і позбавлених індивідуальності. Господь перебуває в серцях усіх живих істот й керує їхніми чуттями в тій мірі, наскільки живі істоти віддаються Йому. Чуття ж Своїх чистих відданих Він контролює безпосередньо. Тут, на полі бою Курукшетра, Господь безпосередньо керує духовними чуттями Арджуни, і тому в даному випадку Його названо Хр̣шı̄кеш́ею. Господь має багато імен, що позначають різні аспекти Його діяльності. Наприклад, Його називають Мадгусӯданою, бо Він убив демона на ім’я Мадгу; Його називають Ґовіндою, тому що Він — джерело насолод для корів та чуттів усіх живих істот; Його називають Ва̄судевою, бо Він з’явився як син Васудеви; Його називають Девакı̄-нанданою, тому що Девакı̄ була Його матір’ю; Його називають Йаш́ода̄-нанданою, бо саме Йаш́оді Він дарував Свої дитячі розваги у Вр̣нда̄вані; Його називають Па̄ртга-са̄ратгі, тому що Він був колісничим у Свого друга Арджуни. Так само Його називають Хр̣шı̄кеш́ею, тому що Він скеровував Арджуну на полі бою Курукшетра.

Арджуну в цьому вірші названо Дганан̃джайею, тому що він допоміг своєму старшому братові здобути незчисленні багатства, потрібні йому на різні жертвопринесення. В свою чергу Бгı̄ма відомий як Вр̣кодара, бо його апетит був таким же надзвичайним, як і його подвиги, один з котрих — перемога над демоном Хід̣імбою. Отже, звучання всіх мушель, в які засурмили прихильники Па̄н̣д̣ав, починаючи від Господа, надихали їхніх воїнів на герць. Табір супротивників таких переваг не мав: не було з ними ані Кр̣шн̣и, Верховного Володаря, ані богині удачі. Отже, їм судилося програти битву, про що й сповіщали звуки мушель.