ТЕКСТ 26
ВІРШ 26
Текст
Текст
мано-буддхим упа̄ратам
стха̄на-трайа̄т парам̇ пра̄птам̇
брахма-бхӯтам авикрийам
мано-буддгім упа̄ратам
стга̄на-трайа̄т парам̇ пра̄птам̇
брахма-бгӯтам авікрійам
Пословный перевод
Послівний переклад
пратируддха — удерживал от; индрийа — органы чувств; пра̄н̣а — воздух дыхания; манах̣ — рассудок; буддхим — разум; упа̄ратам — бездействующими; стха̄на — места; трайа̄т — к трем; парам — трансцендентные; пра̄птам — достиг; брахма-бхӯтам — качеством равный Высшему Абсолюту; авикрийам — незатрагиваемый.
пратіруддга — приборкані; індрійа — органи чуття; пра̄н̣а — віддих; манах̣ — розум; буддгім — інтелект; упа̄ратам — бездіяльний; стга̄на—місць; трайа̄т—з трьох; парам— трансцендентного; пра̄птам — досяг; брахма-бгӯтам — якісної єдности з Верховним Абсолютом; авікрійам — непідвладний ніяким впливам.
Перевод
Переклад
Муни удерживал от материальной деятельности органы чувств, дыхание, ум и разум и пребывал в трансе вне трех [состояний: бодрствования, сна и бессознательного состояния], достигнув трансцендентного положения, качественно равного положению Высшего Абсолюта.
Органи чуття, дихання, розум та інтелект муні були відмежовані від матеріальної діяльности; він перебував у трансі понад трьома станами матеріального існування [пильнуванням, сном і непритомністю], досягши трансцендентного стану якісної єдности з Верховним Абсолютом.
Комментарий
Коментар
Из сказанного следует, что муни, в обитель которого вошел царь, пребывал в йогическом трансе. Этого трансцендентного состояния можно достичь тремя методами: посредством гьяны, или теоретического познания трансцендентного, посредством йоги, или реального погружения в транс с помощью манипуляций физиологическими и психическими функциями тела, и наиболее признанным путем бхакти-йоги, заняв чувства преданным служением Господу. В «Бхагавад-гите» также говорится о постепенном развитии восприятия — от материи к живому существу. Наш материальный ум и тело развиваются из живого существа, то есть души, но под влиянием трех качеств материи мы забываем о своей истинной природе. На пути гьяны о реальности души рассуждают чисто теоретически. Но бхакти-йога действительно вовлекает духовную душу в деятельность. Над уровнем восприятия материи находится еще более тонкий уровень чувств. Возвышение над чувствами приводит на уровень более тонкого ума, затем — дыхательной деятельности и постепенно — разума. Выйдя за пределы разума с помощью механических методов системы йоги, то есть практики медитации, удерживающей чувства, регулирующей дыхание и использующей разум для достижения трансцендентного уровня, можно осознать живую душу. Этот транс прекращает всякую материальную деятельность тела. Муни, которого увидел царь, находился в этом состоянии. Оно описывается следующим образом.
З вірша зрозуміло, що муні, в хижу якого вступив цар, перебував у йоґічному трансі. На трансцендентний рівень виводять три шляхи: ґ’яна, тобто теоретичне пізнання трансцендентного, йоґа, тобто справжнє досягнення трансу, увійти в який можна керуючи психічними й фізичними процесами в тілі, а також бгакті-йоґа, найбільш визнаний шлях, на якому чуття залучають до відданого служіння Господеві. З «Бгаґавад-ґіти» також можна дізнатися, як в істоті розвивається здатність сприймати, що поступово спрямовується з матерії на саму істоту. Причиною з’явлення й розвитку наших матеріальних розуму й тіла є жива істота, душа, але під впливом трьох якостей матерії ми забуваємо свою справжню сутність. Шлях ґ’яни — це умоглядні роздуми про реальність душі. Однак бгакті-йоґа має діло безпосередньо з духовною душею, залучаючи її до діяльности. Над рівнем сприйняття існує тонший рівень чуттів. Підносячись над рівнем чуттів, досягають ще тоншого рівня розуму, далі — дихальної діяльности і поступово — інтелекту. Піднісшись над інтелектом, осягають живу душу. Для цього вдаються до механічних методів йоґи — практикують медитацію, стримуючи чуття, керуючи диханням і застосовуючи інтелект, щоб піднятися до трансцендентного становища. Такий транс припиняє всю матеріальну діяльність тіла. Коли цар побачив муні, той перебував саме в такому стані. Як саме він побачив мудреця, оповідає наступний вірш.