VERSO 26
26
Texto
Текст
lobhaś cādhara-dacchadāt
āsyād vāk sindhavo meḍhrān
nirṛtiḥ pāyor aghāśrayaḥ
лобгаш́ ча̄дгара-даччгада̄т
а̄сйа̄д ва̄к сіндгаво мед̣гра̄н
нірр̣тіх̣ па̄йор аґга̄ш́райах̣
Sinônimos
Послівний переклад
hṛdi — do coração; kāmaḥ — luxúria; bhruvaḥ — das sobrancelhas; krodhaḥ — ira; lobhaḥ — cobiça; ca — também; adhara — dacchadāt – dentre os lábios; āsyāt — da boca; vāk — fala; sindhavaḥ — os mares; meḍhrāt — do pênis; nirṛtiḥ — atividades baixas; pāyoḥ — do anus; agha-āśrayaḥ — reservatório de todos os vícios.
хр̣ді — з серця; ка̄мах̣ — хіть; бгрувах̣ — з брів; кродгах̣ — гнів; лобгах̣ — жадність; ча — також; адгара-даччгада̄т — з-поміж губ; а̄сйа̄т — з рота; ва̄к — мова; сіндгавах̣ — океани; мед̣гра̄т — зі статевого члена; нірр̣тіх̣ — гріховна діяльність; па̄йох̣ — з заднього проходу; аґга-а̄ш́райах̣ — вмістища всіх вад.
Tradução
Переклад
A luxúria e o desejo manifestaram-se do coração de Brahmā, a ira do meio de suas sobrancelhas, a cobiça dentre seus lábios, o poder de falar de sua boca, o oceano de seu pênis, e as atividades baixas e abomináveis de seu ânus, a fonte de todos os pecados.
Хіть і жадання з’явилися з серця Брахми, гнів — з-поміж його брів, жадність — з-поміж його вуст, дар мови — з його рота, океан — з його статевого члена, а низька й відразлива діяльність — із його ануса, джерела всіх гріхів.
Comentário
Коментар
Uma alma condicionada está sob a influência da especulaçã mental. Por mais grandiosa que uma pessoa seja segundo a estimativa da educação e da erudição mundanas, ela não pode estar livre da influência das atividades físicas. Portanto, é muito difícil abandonar a luxúria e os desejos de atividades inferiores até que se esteja na trilha do serviço devocional ao Senhor. Quando uma pessoa se frustra na luxúria e nos desejos inferiores, sua mente produz a ira, que se expressa dentre as sobrancelhas. Os homens ordinários, portanto, são aconselhados a concentrar a mente focalizando-a no lugar entre as sobrancelhas, ao passo que os devotos do Senhor já têm prática em colocar a Suprema Personalidade de Deus no assento de suas mentes A teoria de tornar-se livre de desejos é insustentável porque a mente não pode tornar-se desprovida de desejos. Quando se recomenda que alguém seja livre de desejos, subentende-se que não se deve desejar coisas que sejam destrutivas para os valores espirituais. O devoto do Senhor sempre tem o Senhor em sua mente, e assim não precisa desvencilhar-se dos desejos, visto que todos os seus desejos têm relação com o serviço ao Senhor. O poder de falar chama-se Sarasvatī, ou a deusa da sabedoria, e o lugar de nascimento da deusa da sabedoria é a boca de Brahmā. Mesmo que um homem seja dotado com o favor da deusa da sabedoria, é bem possível que seu coração seja cheio de luxúria e desejo material, e suas sobrancelhas manifestem sintomas de ira. Pode ser que alguém seja muito erudito de acordo com o cálculo mundano, mas isso não significa que esteja livre de todas as atividades inferiores da luxúria e da ira. Podem-se esperar boas qualificações apenas de um devoto puro, que está sempre ocupado em pensar no Senhor, ou em samādhi, com fé.
ПОЯСНЕННЯ: Зумовлена душа перебуває в полоні вигадок і мудрувань. Хоч би яких висот світської вченості вона досягла, їй не позбутися впливу різних психічних процесів. Тому людині так важко звільнитися від хіті й потягу до низької діяльності, якщо вона не стає на шлях відданого служіння Господу. Коли людині не вдається задовольнити свою хіть і низькі бажання, в її розумі виникає гнів, який потім проявляється між бровами. Тому звичайним людям радять зосереджувати розум на міжбрів’ї. Що ж до відданих, то вони вже оволоділи вмінням садовити Господа на престол свого розуму. Теорія, котра закликає позбутися всіх бажань, не витримує випробовування практикою, тому що розум неможливо звільнити від бажань. Справжній смисл цієї поради — позбутися бажань — полягає в тому, щоб позбутися бажань, шкідливих для духовного росту. Відданий завжди наповнює свій розум думками про Господа, і тому не має жодної потреби боротися з бажаннями, адже всі його бажання скеровані на служіння Господу.
Дар мови називають проявом Сарасваті, або богині вченості. Вона з’являється на світ із вуст Брахми. Навіть якщо хтось здобув прихильність богині вченості, серце його можуть переповнювати хіть та матеріальні бажання, а її брови може заламані в гніві. Навіть якщо людина дуже вчена з матеріального погляду, це зовсім не означає, що вона звільнилася від усіх ницих порухів хіті та гніву. Всі достоїнства можна знайти тільки в чистого відданого, що сповнений віри і завжди занурений в думки про Господа, або в самадгі.