VERSO 34
TEXT 34
Texto
Текст
paripraśnena sevayā
upadekṣyanti te jñānaṁ
jñāninas tattva-darśinaḥ
паріпраш́нена севайа̄
упадекшйанті те джн̃а̄нам̇
джн̃а̄нінас таттва-дарш́інах̣
Sinônimos
Послівний переклад
tat — este conhecimento de diferentes sacrifícios; viddhi — tente compreender; praṇipātena — aproximando-se de um mestre espiritual; paripraśnena — através de perguntas submissas; sevayā — pela prestação de serviço; upadekṣyanti — iniciarão; te — você; jñānam — no conhecimento; jñāninaḥ — os auto-realizados; tattva — da verdade; darśinaḥ — os videntes.
тат—таке знання про різні жертвопринесення; віддгі—намагайся зрозуміти; пран̣іпа̄тена—наближаючись до духовного вчителя; паріпраш́нена—смиренними запитаннями; севайа̄—виконуючи служіння; упадекшйанті—вони посвятять; те—тебе; джн̃а̄нам—в знання; джн̃а̄нінах̣—той, хто усвідомив себе: таттва—істини; дарш́інах̣—провидці.
Tradução
Переклад
Tente aprender a verdade aproximando-se de um mestre espiritual. Faça-lhe perguntas com submissão e preste-lhe serviço. As almas auto-realizadas podem lhe transmitir conhecimento porque elas são videntes da verdade.
Просто намагайся пізнати істину, звернувшись до духовного вчителя. Розпитуй його смиренно і служи йому. Душі, що усвідомили себе, можуть дати тобі знання, бо вони бачать істину.
Comentário
Коментар
O caminho da realização espiritual sem dúvida é difícil. O Senhor, portanto, aconselha que nos aproximemos de um mestre espiritual genuíno, que está na linha de sucessão discipular proveniente do próprio Senhor. Não pode ser um mestre espiritual autêntico quem não segue este princípio da sucessão discipular. O Senhor é o mestre espiritual original, e quem está na sucessão discipular pode transmitir intacta a seu discípulo a mensagem do Senhor. Ninguém pode alcançar a realização espiritual fabricando seu próprio processo, como é moda entre os farsantes tolos. O Bhāgavatam (6.3.19) diz que dharmaṁ tu sākṣād bhagavat-praṇītam: o caminho da religião é enunciado diretamente pelo Senhor. Portanto, a especulação mental ou os argumentos áridos não ajudarão a conduzir ninguém ao caminho certo. Nem através do estudo independente dos livros de conhecimento pode-se progredir na vida espiritual. É necessário aproximar-se de um mestre espiritual genuíno para receber este conhecimento. Tal mestre espiritual deve ser aceito com rendição completa, e o discípulo deve servir ao mestre espiritual como um servo humilde, sem falso prestígio. A satisfação do mestre espiritual auto-realizado é o segredo do progresso na vida espiritual. Na busca de compreensão espiritual, indagações e submissão constituem a combinação apropriada. Se não houver submissão e serviço, as indagações feitas ao mestre espiritual erudito não surtirão efeito. Deve-se procurar cumprir tais requisitos, e quando o mestre espiritual vê o desejo legítimo do discípulo, ele automaticamente o abençoa com a verdadeira compreensão espiritual. Condenam-se neste verso a obediência cega e as perguntas absurdas. Não só é necessário ouvir com rendição o mestre espiritual, mas também deve-se obter dele um entendimento claro, com submissão, serviço e indagações. Um mestre espiritual autêntico é por natureza muito bondoso para com o discípulo. Portanto, quando o aluno é submisso e está sempre disposto a prestar serviço, a troca de conhecimento e perguntas torna-se perfeita.
Шлях духовної реалізації, без сумніву, важкий. Тому Господь радить нам наблизитись до істинного духовного вчителя в лінії учнівської послідовності, що починається від Самого Господа. Ніхто не може бути істинним духовним учителем, якщо він не визнає самого принципу учнівської послідовності. Господь — первинний духовний вчитель, і особистіть, яка перебуває в лінії учнівської послідовності, може передати своєму учневі послання Господа таким, яким воно є. Ніхто не може усвідомити своєї духовної сутності, винаходячи свій власний шлях, що є модним серед недалеких нещирих людей. Бга̄ґаватам (6.3.19) каже: дгармам̇ ту са̄кша̄д бгаґават-пран̣ı̄там — «Сам Господь указує шлях релігії». Тому розумування або ж сухі докази не допоможуть віднайти істинного шляху. Неможливо також розвинути духовність, вивчаючи книги самостійно. Щоб отримати знання, треба наблизитись до істинного духовного вчителя і звернутись до нього. Слід повністю підкоритись такому духовному вчителю і служити йому як самий вірний слуга, відкинувши всякий оманний престиж. У вдоволенні духовного учителя, який усвідомив себе, криється секрет поступу в духовнім житті. Допитливість та смиренність — ось якості, необхідні для духовного усвідомлення. Якщо немає смирення та служіння, розпитування мудрого духовного вчителя не принесе користі. Учитель випробовує учня, і, бачачи щирість бажання учня, він благословляє його правдивим духовним розумінням. У цьому вірші сліпе слідування засуджується так само, як і безглузді питання. Треба не тільки покірно слухати духовного вчителя, але й розпитувати його і служити йому із смиренням й таким чином отримати від нього справжнє знання. Істинний духовний учитель за своєю природою дуже добрий до учня. Тому, якщо учень покірний і завжди готовий служити, взаємообмін питаннями і знанням стає досконалим.