TEKST 14
TEXT 14
Tekst
Текст
na me karma-phale spṛhā
iti māṁ yo ’bhijānāti
karmabhir na sa badhyate
на ме карма-пгале спр̣ха̄
іті ма̄м̇ йо ’бгіджа̄на̄ті
кармабгір на са бадгйате
Synonyms
Послівний переклад
na – nigdy; mām – Mnie; karmāṇi – wszelkie rodzaje prac; limpanti – oddziaływują; na – nie; me – Moje; karma-phale – w działaniu dla zysku; spṛhā – dążenie; iti – w ten sposób; mām – Mnie; yaḥ – ten, kto; abhijānāti – wie; karmabhiḥ – przez skutki takiej pracy; na – nigdy; saḥ – on; badhyate – uwikłuje się.
на—ніколи; ма̄м—Мене; карма̄н̣і—усі різновиди праці; лімпанті— впливають; на—не; ме—Моє; карма-пгале—у кармічній діяльності; спр̣ха̄—прагнення; іті—таким чином; ма̄м—Мене; йах̣—той, хто; абгіджа̄на̄ті—знає; кармабгіх̣—наслідками такої роботи; на—ніколи; сах̣—він; бадгйате—заплутується.
Translation
Переклад
Nie ma pracy, która by miała na Mnie wpływ, ani też nie ubiegam się o owoce działania. Kto rozumie tę prawdę o Mnie, ten nie uwikłuje się w rezultaty pracy.
Немає такої діяльності, яка впливала б на Мене; і не прагну Я її плодів. Той, хто усвідомив цю істину про Мене, також не заплутується в тенетах кармічних наслідків своєї діяльності.
Purport
Коментар
ZNACZENIE:
Tak jak w tym świecie materialnym istnieją prawa mówiące, iż król nie może postępować źle, albo że król nie podlega prawu państwowemu – podobnie Pan, chociaż jest stwórcą świata materialnego, to jednak nie podlega On wpływom czynności tego świata. Stwarza On i pozostaje z dala od tego stworzenia, podczas gdy żywe istoty – z powodu swojej skłonności do panowania nad zasobami materialnymi – uwikłane są w rezultaty czynności materialnych. Właściciel jakiejś firmy nie jest odpowiedzialny za złe czy dobre czyny pracowników. Pracownicy ci są sami za nie odpowiedzialni. Żywe istoty są zaangażowane w różnego rodzaju czynności mające na celu zadowalanie zmysłów, ale czynności te nie zostały nakazane przez Pana. W tym świecie żywe istoty pracują nad postępem w zadowalaniu zmysłów i dążą do osiągnięcia wyższych planet po śmierci. Pan, będąc kompletnym w Sobie, nie czuje pociągu do tzw. szczęścia niebiańskiego, czyli szczęścia osiągalnego na planetach niebiańskich. Półbogowie z tych planet są jedynie Jego sługami. Właściciel firmy nigdy nie pragnie niższego rodzaju szczęścia, takiego jakiego mogliby pragnąć zatrudniani przez niego robotnicy. Pan pozostaje z dala od działalności materialnej i skutków tej działalności. Na przykład deszcze nie są odpowiedzialne za różne gatunki roślinności pojawiającej się na ziemi, chociaż bez takich deszczów rośliny te nie mogłyby rosnąć. Wedyjskie smṛti potwierdza to w następujący sposób:
Як у матеріальному світі природний статус царя передбачає, що цар завжди діє правильно, або що на нього не поширюються закони самої держави, так само і Господа, хоча Він і є творець матеріального світу, не зв’язує діяльність цього світу. Він творить, але перебуває осторонь Свого власного творіння, тоді як живі істоти заплутуються в тенетах карми внаслідок свого прагнення панувати над матеріальними ресурсами. Власник підприємства не несе відповідальності за правильні чи неправильні вчинки своїх робітників, вони самі відповідають за них. Живих істот приваблює властива їм діяльність задля задоволення своїх чуттів, але Кр̣шн̣а не радить вдаватись до такої діяльності. Щоб зазнати якомога більше почуттєвих втіх, живі істоти трудяться в цьому світі й прагнуть райського щастя після смерті. Але Господь цілком самодостатній, і Його не приваблює так зване «райське» щастя. А небесні напівбоги — всього лише Його слуги. Власник підприємства не прагне низькоякісних задоволень, яких можуть бажати його робітники. Господь перебуває осторонь матеріальної діяльності та її наслідків. Наприклад, дощі не несуть відповідальності за різноманітну рослинність, що з’являється на землі, хоча без цих дощів ріст рослин неможливий. Ведична смр̣ті підтверджує це таким чином:
sṛjyānāṁ sarga-karmaṇi
pradhāna-kāraṇī-bhūtā
yato vai sṛjya-śaktayaḥ
ср̣джйа̄на̄м̇ сарґа-карман̣і
прадга̄на-ка̄ран̣ı̄-бгӯта̄
йато ваі ср̣джйа-ш́актайах̣
„W stworzeniu materialnym Pan jest tylko najwyższą przyczyną. Bezpośrednią przyczyną jest natura materialna, dzięki której pojawiła się ta manifestacja kosmiczna”. Jest wiele gatunków żywych istot, takich jak półbogowie, istoty ludzkie i niższe zwierzęta, i wszystkie z nich podlegają skutkom swoich przeszłych dobrych i złych czynów. Pan tylko odpowiednio ułatwia im spełnianie takich czynów i reguluje je trzema siłami natury materialnej. Nigdy jednak nie jest odpowiedzialny za ich przeszłe i obecne czyny. Vedānta-sūtra (2.1.34) potwierdza, że Pan nigdy nie jest stronniczy wobec żadnej żywej istoty vaiṣamya-nairghṛṇye na sāpekṣatvāt. Żywa istota sama odpowiedzialna jest za swoje własne czyny. Pan tylko – za pośrednictwem natury materialnej, Swojej zewnętrznej energii – ułatwia jej spełnianie tych czynów. Każdy kto posiadł doskonałą wiedzę o skomplikowanym prawie karmy, czyli pracy dla zysku, nie podlega już skutkom swoich czynów. Innymi słowy, osoba, która rozumie tę transcendentalną naturę Pana, jest człowiekiem doświadczonym w świadomości Kṛṣṇy, a zatem nigdy nie podlega prawom karmy. Kto natomiast nie zna transcendentalnej natury Pana i kto myśli, że czynności Pana mają na celu osiągnięcie jakichś korzyści, tak jak jest to w przypadku żywych istot, ten z pewnością zostanie uwikłany w rezultaty swoich czynów. Ale osoba znająca Najwyższą Prawdę jest duszą wyzwoloną, usytuowaną w świadomości Kṛṣṇy.
«Господь є лише вища причина матеріального творення. Безпосередньою ж причиною є матеріальна природа, завдяки якій космічне проявлення стає видимим». Існує велике розмаїття створених істот: це напівбоги, люди й нижчі тварини, і всі вони підвладні наслідкам своїх минулих добрих або лихих учинків. Господь просто дає їм можливість здійснювати ці вчинки в межах ґун̣ природи, але Сам Він не несе відповідальності за їхню минулу й теперішню діяльність. У Веда̄нта-сӯтрі (2.1.34) сказано: ваішамйа-наірґгр̣н̣йе на са̄пекшатва̄т — «Господь без упередження ставиться до всіх істот. Живі істоти самі відповідають за свої дії». Господь лише дає їм можливість виконувати їх за допомогою зовнішньої енерґії, матеріальної природи. На людину, обізнану в складних питаннях закону карми, або діяльності задля її плодів, не впливають наслідки такої діяльності. Іншими словами, якщо хтось усвідомлює трансцендентну природу Господа, це означає, що він має розвинуту свідомість Кр̣шн̣и і що він вже не підвладний законам карми. А той, хто не розуміє трансцендентної природи Господа й вважає, що Його діяння скеровані просто на досягнення позитивних наслідків, подібно до дій звичайних живих істот, — той заплутується в тенетах кармічних наслідків. Отже, той, хто пізнав Вищу Істину, є звільненою душею, що утвердилася в свідомості Кр̣шн̣и.