TEXT 17
TEXT 17
Tekst
Текст
vibhaktam iva ca sthitam
bhūta-bhartṛ ca taj jñeyaṁ
grasiṣṇu prabhaviṣṇu ca
вібгактам іва ча стгітам
бгӯта-бгартр̣ ча тадж джн̃ейам̇
ґрасішн̣у прабгавішн̣у ча
Synoniemen
Послівний переклад
avibhaktam — onverdeeld; ca — ook; bhūteṣu — in alle levende wezens; vibhaktam — verdeeld; iva — alsof; ca — en; sthitam — gevestigd; bhūta-bhartṛ — die alle levende wezens instandhoudt; ca — en; tat — dat; jñeyam — kan begrepen worden; grasiṣṇu — verslindende; prabhaviṣṇu — ontwikkelende; ca — ook.
авібгактам—неподільне; ча—також; бгӯтешу—у кожній живій істоті; вібгактам—поділене; іва—наче; ча—також; стгітам—розташоване; бгӯта-бгартр̣—той, хто підтримує всі живі істоти; ча— також; тат—воно; джн̃ейам—варто розуміти, що; ґрасішн̣у—поглинає; прабгавішн̣у—дає розвиток; ча—також.
Vertaling
Переклад
Hoewel de Superziel verdeeld lijkt te zijn over alle levende wezens, is Hij nooit verdeeld. Hij blijft īīn en dezelfde. Hoewel Hij de instandhouder van alle levende wezens is, verslindt Hij ze en doet ze ook allemaal ontstaan.
Хоча Наддуша здається поділеною між усіма живими істотами, Вона неподільна. Вона — одне ціле. Варто зрозуміти, що Вона не тільки підтримує існування кожної живої істоти, але й поглинає все і всьому дає розвиток.
Betekenisverklaring
Коментар
De Heer is in ieders hart aanwezig als de Superziel. Betekent dit dat Hij daardoor verdeeld is? Nee. In feite is Hij īīn. Om dit te kunnen begrijpen, wordt het voorbeeld van de zon gegeven: wanneer de zon op haar hoogste punt staat, bevindt ze zich op īīn plaats. Maar als iemand vijfduizend kilometer in alle richtingen gaat en vraagt ‘Waar is de zon?’, dan zal iedereen hem zeggen dat die boven zijn hoofd brandt. De Vedische literatuur geeft dit voorbeeld om te laten zien dat hoewel de Heer onverdeeld is, het alleen lijkt alsof Hij op een verdeelde manier aanwezig is. De Vedische literatuur stelt ook dat er īīn Viṣṇu is die door Zijn almacht overal aanwezig is, net zoals de zon aan zoveel personen op zoveel plaatsen tegelijk verschijnt.
Hoewel de Heer de instandhouder van ieder levend wezen is, verslindt Hij op het moment van de vernietiging alles. Dit werd in het elfde hoofdstuk verklaard toen de Heer zei dat Hij gekomen was om alle strijders die op het slagveld van Kurukṣetra waren samengekomen, te verslinden. Hij zei ook dat Hij in de vorm van de tijd alles verslindt. Hij is de vernietiger, de doder van alles en iedereen. Op het moment van de schepping laat Hij iedereen vanuit zijn oorspronkelijke toestand tot ontwikkeling komen en op het moment van de vernietiging verslindt Hij hen. De Vedische hymnen bevestigen dat Hij de oorsprong van alle levende wezens is en de basis van alles. Na de schepping rust alles op Zijn almacht en na de vernietiging keert alles weer in Hem terug en komt daar tot rust. Dit zijn de verklaringen van de Vedische hymnen. Yato vā imāni bhūtāni jāyante yena jātāni jīvanti yat prayanty abhisaṁ-viśanti tad brahma tad vijijñāsasva (Taittirīya Upaniṣad 3.1).
Господь перебуває в серці кожного у вигляді Наддуші. Чи означає це, що Він ділиться на частини? Ні. Насправді, Він — одне ціле. Можна порівняти Його із сонцем: для кожної місцевості опівдні воно розташовано в зеніті й перебуває в певному місці на небі, але запитай у полудень будь-кого в радіусі п’яти тисяч миль, де зараз сонце, — кожен відповість, що воно просто над його головою. У ведичній літературі такий приклад наведено для того, щоб показати, що, хоча Наддуша неподільна, Вона здається розділеною. Також там сказано, що так само, як сонце світить в різних місцях різним людям, один Вішн̣у присутній скрізь завдяки Своїй всемогутності. Той же самий Верховний Господь, який підтримує всіх живих істот, також поглинає все в момент знищення. Про це вже згадувалось в одинадцятій главі, де Господь каже, що Він прийшов, щоб поглинути всіх воїнів, які зібрались на Курукшетрі. Він також сказав, що поглинає все у формі часу. Він знищує, вбиває все. Під час творення все розвивається із свого первинного стану з Його волі, а коли починається знищення, Він усе поглинає. Ведичні гімни підтверджують, що Він — джерело виникнення й місце кінцевого заспокоєння всього сущого. Після творення все тримається на Його всемогутності, а після знищення все знову повертається на спочинок у Нього. Так кажуть ведичні гімни. Йато ва̄ іма̄ні бгӯта̄ні джа̄йанте уена джа̄та̄ні джı̄ванті йат прайантй абгісам̇-віш́анті тад брахма тад віджіджн̃а̄сасва (Таіттірı̄йа Упанішада 3.1).