STIH 60
TEXT 60
Tekst
Текст
puruṣasya vipaścitaḥ
indriyāṇi pramāthīni
haranti prasabhaṁ manaḥ
пурашасйа віпаш́чітах̣
індрійа̄н̣і прама̄тгı̄ні
харанті прасабгам̇ манах̣
Synonyms
Послівний переклад
yatataḥ – dok se trudi; hi – zacijelo; api – unatoč; kaunteya – o Kuntīn sine; puruṣasya – čovjeka; vipaścitaḥ – koji posjeduje moć razlučivanja; indriyāṇi – osjetila; pramāthīni – neobuzdana; haranti – bacaju; prasabham – silom; manaḥ – um.
йататах̣—той, хто докладає зусиль; хі—звичайно; апі—незважаючи на; каунтейа—син Кунтı̄; пурушасйа—людини; віпаш́чітах̣— прозорливий; індрійа̄н̣і—чуття; прама̄тгı̄ні —що легко збуджуються; харанті—кидають; прасабгам—силою; манах̣—розум.
Translation
Переклад
Osjetila su tako snažna i neobuzdana, o Arjuna, da silom odvlače um čak i čovjeka koji posjeduje moć razlučivanja i koji se trudi da njima ovlada.
Чуття настільки сильні й неспокійні, о Арджуно, що здатні подужати розум навіть проникливої людини, яка намагається керувати ними.
Purport
Коментар
SMISAO: Mnogi učeni mudraci, filozofi i transcendentalisti pokušavaju ovladati osjetilima, ali unatoč njihovim naporima, čak i najveći među njima, zbog uznemirena uma, ponekad postaju žrtve materijalnog osjetilnog uživanja. Čak je i Viśvāmitru, velikog mudraca i savršenog yogīja, Menakā navela na spolno uživanje, premda se trudio ovladati osjetilima vršenjem oštrih pokora i primjenom yoge. Naravno, ima mnogo sličnih primjera u povijesti svijeta. Možemo zaključiti da je veoma teško vladati umom i osjetilima, ako osoba nije potpuno svjesna Kṛṣṇe. Ako ne zaokupi svoj um Kṛṣṇom, ne može ostaviti takve materijalne djelatnosti. To je svojim primjerom pokazao veliki svetac i bhakta Śrī Yāmunācārya, koji je rekao:
Існує чимало мудреців, філософів і трансценденталістів, які намагаються оволодіти своїми почуттями, однак, попри їхні зусилля, навіть найвидатніші з них іноді стають жертвами матеріального чуттєвого задоволення через збудливий розум. Навіть Віш́ва̄мітру, великого мудреця і досконалого йоґа, спокусила Менака̄, незважаючи на всі його зусилля приборкати почуття за допомогою суворого аскетизму і практики йоґи. Світова історія знає чимало таких випадків. Тобто, поза свідомістю Кр̣шн̣и дуже важко володіти своїм розумом й чуттями. Якщо не зосередити розуму на Кр̣шн̣і, то неможливо відмовитись од матеріальної діяльності. Практичний приклад дає нам Ш́рı̄ Йа̄муна̄ча̄рйа, великий святий і відданий, кажучи:
nava-nava-rasa-dhāmany udyataṁ rantum āsīt
tad-avadhi bata nārī-saṅgame smaryamāne
bhavati mukha-vikāraḥ suṣṭhu niṣṭhīvanaṁ ca
нава-нава-раса-дга̄манй удйатам̇ рантум а̄сı̄т
тад-авадгі бата на̄рı̄-сан̇ґаме смарйама̄не
бгаваті мукга-віка̄рах̣ сушт̣гу нішт̣гı̄ванам̇ ча
„Otkad mi je um zaokupljen služenjem lotosolikih stopala Gospodina Kṛṣṇe uživam u uvijek novoj transcendentalnoj draži i kad god pomislim na seks sa ženom, odmah okrenem glavu i pljunem na tu pomisao."
«Відтоді, як мій розум заглибився в служіння лотосним стопам Господа Кр̣шн̣и, я постійно черпаю в цьому вічно нову духовну радість, і при одній лише думці про статеві зносини з жінкою я відвертаюсь і спльовую».
Svjesnost je Kṛṣṇe tako transcendentalno divna da materijalno uživanje automatski postaje bezukusno. To je kao kad gladan čovjek utoli svoju glad dovoljnom količinom hranjivih namirnica. Mahārāja Ambarīṣa pokorio je velikog yogīja Durvāsu Munija, jer je svoj um zaokupio svjesnošću Kṛṣṇe (sa vai manaḥ kṛṣṇa-padāravindayor vacāṁsi vaikuṇṭha-guṇānuvarṇane).
Свідомість Кр̣шн̣и настільки прекрасна й духовна, що матеріальні задоволення самі по собі стають неприємні відданому. Він уподібнюється людині, яка вгамувала голод достатньою кількістю високоякісної їжі. Маха̄ра̄джа Амбарı̄ша переміг великого йоґа Дурва̄сӯ Муні лише тому, що його розум був заглиблений у свідомість Кр̣шн̣и (са ваі манах̣ кр̣шн̣а-пада̄равіндайор вача̄м̇сі ваікун̣т̣га-ґун̣а̄нуварн̣ане).