TEXT 23
TEXT 23
Texte
Текст
nainaṁ dahati pāvakaḥ
na cainaṁ kledayanty āpo
na śoṣayati mārutaḥ
наінам̇ дахаті па̄ваках̣
на чаінам̇ кледайантй а̄по
на ш́ошайаті ма̄рутах̣
Synonyms
Послівний переклад
na: jamais; enam: cette âme; chindanti: ne peuvent tailler en pièces; śastrāṇi: les armes; na: jamais; enam: cette âme; dahati: ne brûle; pāvakaḥ: le feu; na: jamais; ca: aussi; enam: cette âme; kledayanti: ne mouille; āpaḥ: l’eau; na: jamais; śoṣayati: ne dessèche; mārutaḥ: le vent.
на—ніколи; енам—цю душу; чгінданті—можна розсікти на шматки; ш́астра̄н̣і—зброєю; на—ніколи; енам—цю душу; дахаті—спалює; па̄ваках̣—вогонь; на—ніколи; ча—також; енам—цю душу; кледайанті—змочує; а̄пах̣—вода; на—ніколи; ш́ошайаті—висушує; ма̄рутах̣—вітер.
Translation
Переклад
Aucune arme ne peut fendre l’âme, ni le feu la brûler. L’eau ne peut la mouiller, ni le vent la dessécher.
Душу неможливо розсікти на шматки жодною зброєю, неможливо її спалити вогнем, змочити водою, висушити вітром.
Purport
Коментар
Aucune arme ne peut détruire l’âme, qu’il s’agisse de sabres ou d’armes produisant feu, pluie, tornade ou autres phénomènes. Ce verset laisse entendre qu’on utilisait à l’époque d’Arjuna, non seulement des armes à feu comparables aux nôtres, mais encore des armes à base de terre, d’eau, d’air et d’éther. Les bombes nucléaires d’aujourd’hui font partie des armes à base de feu. Or, pour riposter à de telles armes, on se servait en ces temps d’un arsenal dont la science moderne n’a aucune idée. Contre les armes à feu, on utilisait l’eau comme élément actif. Il y avait des « armes-tornades » dont la science ignore également tout. Néanmoins, quel que soit le degré d’avancement de la science, aucune arme ne pourra jamais ni couper l’âme en morceaux, ni l’anéantir.
Ніякими різновидами зброї не можна вбити душу. Вона невразлива для полум’я, шабель, злив, смерчів тощо. Відомо, що, крім сучасної вогнепальної зброї, раніше на землі існувало чимало інших різновидів зброї, виготовленої із землі, води, повітря, ефіру тощо. Навіть теперішня ядерна зброя належить до вогнепальної, але колись існували ще й інші різновиди зброї, що виготовлялись з різних елементів матерії. Проти вогнепальної зброї вживалася невідома сучасній науці водяна зброя. Сучасні вчені також нічого не знають про зброю, засновану на могутній силі смерчу. Однак, душу неможливо розсікти на шматки або знищити жодним різновидом зброї, якою б та зброя не була.
Les māyāvādīs ne peuvent nous donner une explication satisfaisante avec leur théorie qui veut que l’âme distincte ne serait venue à l’existence que par l’action de l’ignorance et, par conséquent, serait maintenant recouverte par l’énergie illusoire. Il n’est pas possible non plus que l’âme individuelle ait été coupée à un moment donné de l’Âme Suprême originelle. Bien au contraire, les âmes spirituelles sont éternellement distinctes, séparées de l’Âme Suprême. Parce qu’elles sont éternellement (sanātana) infinitésimales et individuelles, l’énergie illusoire peut les recouvrir, et ainsi les couper du contact avec le Seigneur Suprême, tout comme les étincelles, pourtant semblables au feu en qualité, s’éteignent lorsqu’elles en sont séparées.
Dans le Varāha Purāṇa, mais également dans la Bhagavad-gītā, on décrit les êtres vivants comme étant des fragments du Seigneur, éternellement distincts de Lui. Kṛṣṇa indique en termes clairs dans Ses enseignements à Arjuna que, même libéré du joug de l’illusion, l’être vivant garde son individualité. Arjuna obtint la libération après avoir reçu de Kṛṣṇa la connaissance, mais jamais il ne se fondit en Lui pour ne plus faire qu’un.
Ма̄йа̄ва̄дı̄ не можуть пояснити, як саме індивідуальна душа розпочала своє існування в невігластві, і як внаслідок цього її огорнула ілюзорна енерґія. Неможливо розірвати зв’язок індивідуальної душі з першоджерелом — із Верховною Душею, — індивідуальні душі завжди є самостійними відокремленими частками Верховної Душі. І тому що вони — атомічні індивідуальні душі вічно (сана̄тана), вони схильні покриватись ілюзорною енерґією, і, таким чином, відриваються від спілкування з Верховним Господом, так само, як іскри багаття, хоча якісно й подібні до вогню, згасають поза полум’ям. У Вара̄ха Пура̄н̣і сказано, що живі істоти — це індивідуальні невід’ємні часточки Всевишнього, що існують окремо від Нього. Такими вони залишаються вічно, що також підтверджує Бгаґавад- ґı̄та̄. Тому, навіть після звільнення від ілюзії, жива істота зберігає свою індивідуальність, як це стає зрозумілим із вчення Господа, яке Він повідав Арджуні. Знання, що його набув Арджуна, звільнило його, але це не означає, що він і Кр̣шн̣а злились воєдино.