ТЕКСТ 13
13
Текст
Текст
да̄нена чогра-тапаса̄ паричаряя̄ ча
а̄ра̄дханам̇ бхагаватас тава сат-крия̄ртхо
дхармо 'рпитах̣ кархичид мрияте на ятра
да̄нена чоґра-тапаса̄ парічарйайа̄ ча
а̄ра̄дганам̇ бгаґаватас тава сат-крійа̄ртго
дгармо ’рпітах̣ кархічід мрійате на йатра
Дума по дума
Послівний переклад
пум̇са̄м – на хората; атах̣ – следователно; вивидха-кармабхих̣ – чрез различни плодоносни дейности; адхвара-а̄дяих̣ – чрез изпълняване на ведически ритуали; да̄нена – чрез благотворителност; ча – и; угра – много тежко; тапаса̄ – отречение; паричаряя̄ – чрез трансцендентално служене; ча – също; а̄ра̄дханам – обожание; бхагаватах̣ – на Божествената Личност; тава – твой; сат-крия̄-артхах̣ – просто за удовлетворяването на твое величество; дхармах̣ – религия; арпитах̣ – така предложен; кархичит – по всяко време; мрияте – унищожава; на – никога; ятра – там.
пум̇са̄м — людей; атах̣ — тому; вівідга-кармабгіх̣ — різною корисливою діяльністю; адгвара-а̄дйаіх̣ — виконанням ведичних ритуалів; да̄нена — роздачею милостині; ча — і; уґра — дуже тяжкою; тапаса̄ — аскезою; парічарйайа̄ — трансцендентним служінням; ча — також; а̄ра̄дганам — поклоніння; бгаґаватах̣ — Бога-Особи; тава — Тебе; сат-крійа̄-артгах̣ — тільки для задоволення Твоєї Господньої Милості; дгармах̣ — релігія; арпітах̣ — піднесене; кархічіт — хоч коли; мрійате — гине; на — ніколи; йатра — там.
Превод
Переклад
Но благочестивите дейности – изпълняването на ведически ритуали, благотворителността, суровите отречения и трансценденталното служене – също са благотворни, ако хората ги извършват, за да те обожават и да те удовлетворят, като Ти предлагат плодовете от тях. Такива религиозни деяния никога не са напразни.
Однак праведна діяльність — виконання ведичних обрядів, роздача милостині, суворі аскези і трансцендентне служіння, — також дає людям велике благо, коли її виконують як поклоніння Тобі і жертвують Тобі її плоди. Така релігійна діяльність ніколи не минає марно.
Пояснение
Коментар
Абсолютното предано служене, включващо в себе си девет различни духовни дейности – слушане, възпяване, помнене, обожаване, молитва и т.н. – невинаги привлича хората, които обичат помпозността. Те предпочитат по-скоро пищните ведически ритуали и парадните религиозни церемонии, на които се събира много народ. Но съгласно процеса, изложен във ведическите писания, плодовете от всички благочестиви дейности трябва да се предлагат на Върховния Бог. В Бхагавад-гӣта̄ (9.27) Богът казва, че резултатите от всички ежедневни дейности, които човек върши – обожание, жертвоприношение, благотворителност – трябва да се предлагат само на него. Когато човек предлага резултатите от благочестивите си дела на Върховния Бог, той извършва предано служене, което има непреходна стойност, докато ползването на същите резултати за лично наслаждение е нетрайно и преходно. Всичко, което човек прави в името на Бога, остава завинаги с него и се натрупва под формата на невидим запас от благочестивост, която му помага постепенно да стигне до равнището на чистото предано служене за Бога. По милостта на Върховния Бог тези скрити благочестиви дейности един ден ще се превърнат в съвършено предано служене. Затова на тези, които не са чисти предани, тук се препоръчва да извършват в името на Върховния Бог всякакви благочестиви дейности.
ПОЯСНЕННЯ: Абсолютне віддане служіння, до якого входять дев’ять різновидів духовної практики — слухати, оспівувати, пам’ятати, поклонятися, молитися і т. д., — не завжди приваблює людей, прив’язаних до пишноти. Їх більше приваблюють ефектні ведичні ритуали та дорогі релігійні церемонії, розраховані на участь великої кількості людей. Однак суть релігійної діяльності, згідно з ведичними приписами, полягає в тому, щоб підносити всі плоди доброчесних вчинків Верховному Господу. У «Бгаґавад-ґіті» (9.27) Господь вимагає, щоб усі плоди своєї щоденної діяльності — поклоніння, жертвопринесення і роздачі милостині — людина присвячувала Йому і тільки Йому. Коли людина підносить плоди своїх праведних вчинків Верховному Господу, тим самим вона виконує віддане служіння Йому і здобуває вічне благо. Якщо ж вона використовує ці плоди для власної насолоди, її задоволення залишається тимчасовим. Все, що людина робить задля Господа, стає її вічним багатством і нагромаджується у формі невидимого запасу доброчестя, поступово піднімаючи людину до рівня безкорисливого відданого служіння Господу. Непомітно нагромаджуючись, в один прекрасний день ці праведні дії з милості Верховного Господа розцвітуть у досконале віддане служіння. Тому цей вірш схвалює будь-які праведні вчинки, присвячені Господу, рекомендуючи їх людям, які ще не досягли чистої відданості.