ПОЯСНЕННЯ: Чисте самоусвідомлення, як ми вже говорили не раз,    —    це стан чистої свідомости, в якому істота розуміє, що вона вічний слуга Господа. Таке усвідомлення дає істоті змогу повернутися до свого відначального становища трансцендентного любовного служіння Господеві. Докладніше це пояснює наступний вірш. Цього рівня трансцендентного любовного служіння Господеві, без ніякого розрахунку на якусь винагороду від Нього, можна досягнути, очистивши матеріальні чуття і повернувши їх до відначального чистого стану. Даний вірш радить, як очистити чуття засобами йоґи: грубі чуття треба розчинити в ґуні невігластва, а тонкі    —     у ґуні страсти. Розум належить до ґуни добра і зветься тому девамайа, тобто «божественний». Цілковито очистити розум може лише той, хто розвинув тверду переконаність, що він вічний слуга Господа. Отже, піднятись на рівень добра ще не означає вийти з-під впливу матеріальних ґун. Потрібно піднятись вище за матеріальне добро і прийти на рівень чистого добра, васудева-саттви. Рівень васудева-саттви дає змогу ввійти у царство Бога.

Стосовно цього можна відзначити також, що, хоча описаний тут спосіб поступового звільнення відданого цілком авторитетний, для нинішньої епохи він неможливий, тому що люди здебільшого незнайомі з практикою йоґи. Так звана йоґа професійних популяризаторів йоґи можливо і дає якусь користь тілові, однак такі мізерні досягнення не допоможуть людині досягти згаданого тут духовного звільнення. П’ять тисяч років тому, коли суспільний устрій цілком відповідав ведичному ідеалові, описаний у цих віршах метод йоґи знав кожен. Тоді всі, і насамперед брахмани та кшатрії, навчалися цього трансцендентного мистецтва під керівництвом духовного вчителя, живучи далеко від дому і дотримуючись обітниці брахмачар’ї. Але сучасній людині не під силу опанувати цю йоґу.

Тому Господь Чайтан’я полегшив цей шлях, зробивши його доступним для всіх, хто бажає стати відданим за нашого часу. Кінцевий результат, до якого приводить нинішній метод, залишається той самий. Найголовніше на цьому шляху    —    це насамперед зрозуміти першорядну важливість бгакті-йоґи. Живі істоти в різних видах життя відбувають свій визначений термін ув’язнення в тому чи іншому тілі відповідно до своєї корисливої діяльности та її наслідків. Але якщо у ході своєї діяльности істота нагромаджує якісь заслуги в бгакті-йозі, вона з безпричинної ласки Господа та духовного вчителя зможе зрозуміти важливість відданого служіння. Господь Сам допомагає щирій душі, посилаючи до неї істинного духовного вчителя, Свого представника. Своїми настановами такий духовний вчитель сіє в її серці насінину бгакті-йоґи. Господь Шрі Чайтан’я Махапрабгу радить відданому посіяти в своєму серці насінину бгакті-йоґи і плекати її, поливаючи водою слухання та оспівування святого імені, слави Господа тощо. Цей простий метод    —    без образ слухати й оспівувати святе ім’я Господа    —    підніматиме відданого з рівня на рівень і швидко приведе до звільнення. В оспівуванні святого імені Господа є три рівні. Перший    —     повторення святого імені з образами. Другий    —    це вже повторення тіні святого імені, а третій    —    це рівень, на якому святе ім’я Господа повторюють без образ. Вже на другому рівні, коли відданий повторює тінь святого імені, переходячи від образливого повторення до повторення без образ, до нього само собою приходить звільнення. А на рівні оспівування без образ відданий дійсно входить у царство Бога, хоча зовні він ще може перебувати в матеріальному світі. Для того щоб прийти на рівень оспівування без образ, треба мати на увазі ось що.

Коли ми кажемо, що треба слухати та оспівувати славу Крішни, то мова йде не тільки про святе ім’я Господа, як- от Рама чи Крішна (чи впорядковано зібрані разом шістнадцять імен: Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе    /    Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе). Мова йде також про те, що треба читати й слухати «Бгаґавад- ґіту» та «Шрімад-Бгаґаватам» в товаристві відданих. Завдяки такій практиці, що лежить в основі бгакті-йоґи, насінина відданости у серці проросте і, якщо її реґулярно підливати згаданим вище способом, почне розвиватись. За дбайливого догляду ліана бгакті-йоґи так виросте, що пройде крізь оболонки всесвіту, про які йшлося у попередніх віршах, досягне залитого сяйвом неба брахмаджйоті і ростиме не спиняючись далі й далі, аж доки доросте до духовного неба з незліченними духовними планетами    —    Вайкунтгалоками. Над усіма цими планетами розміщена Крішналока, Ґолока Вріндавана,    —    ліана входить на цю планету і тут знаходить собі сховок біля лотосових стіп Господа Шрі Крішни, відначального Бога-Особи. Коли відданий досягає лотосових стіп Господа Крішни на Ґолоці Вріндавані, рослина, яку підливали слуханням та читанням, а також повторенням святого імені в чистій відданості, починає плодоносити. Її плоди    —    це любов до Бога, і відданий відчутно насолоджується смаком цих плодів, навіть хоча він сам у матеріальному світі. Зрілими плодами любови до Бога посмакують тільки віддані, які постійно підливають описаним вище способом свою рослину відданости. Але в своїх зусиллях відданий повинен пильнувати, щоб ця виплекана парость не загинула. Треба мати на увазі ось що.

1) Образу стіп чистого відданого можна порівняти до навіженого слона. Якщо такий слон увірветься в чудовий сад, він його до цурки винищить.

2) Треба якнайпильніше стерегтися таких образ проти стіп чистих відданих. Треба діяти, як садівник, що, захищаючи лозину, обгороджує її з усіх боків.

3) Коли зрошують якусь рослину, довкола неї нерідко ростуть бур’яни. Якщо їх не виполювати, вони можуть заглушити головну рослину    —    ліану бгакті-йоґи.

4) Ці бур’яни являють собою бажання матеріальної насолоди, бажання злитися з Абсолютом, позбувшись індивідуальности, а також численні інші бажання, пов’язані з релігією, поліпшенням економічного стану, чуттєвою насолодою та звільненням.

5) Є багато інших бур’янів, як то: недотримання приписів явлених писань, безглузда діяльність, вбивство тварин, жадання матеріальної вигоди, престижу та поклоніння.

6) Якщо не дбати про рослину бгакті-йоґи належним чином, то вода, якою ми її підливаємо, може просто живити бур’яни. Це припинить ріст основної рослини, і вона не дасть бажаного плоду    —    любови до Бога.

7) Отже, відданий повинен старанно виполювати всілякі бур’яни, щойно вони проростають. Тільки тоді головна рослина ростиме без перешкод і буде здорова.

8) Якщо відданий діятиме таким чином, він навіть у цьому житті зможе насолодитися плодом любови до Бога і практично жити разом з Господом Крішною, маючи змогу бачити Господа щомиті.

Найвища досконалість    —    це насолоджуватись життям у товаристві Господа. Той, хто звідав цього смаку, вже не прагне жодних тимчасових утіх матеріального світу, в жодній формі.