ТЕКСТ 42
ВІРШ 42
Текст
Текст
тач чаикатве 'джухон муних̣
сарвам а̄тманй аджухавӣд
брахман̣й а̄тма̄нам авяйе
тач чаікатве ’джухон муніх̣
сарвам а̄тманй аджухавід
брахман̣й а̄тма̄нам авйайе
Дума по дума
Послівний переклад
тритве – в трите качества; хутва̄ – предложил; ча – също; пан̃чатвам – пет елемента; тат – това; ча – също; екатве – в незнание; аджухот – съедини; муних̣ – замисленият; сарвам – съвкупността; а̄тмани – в душата; аджухавӣт – установи; брахман̣и – на духа; а̄тма̄нам – душата; авяйе – на неизчерпаемото.
трітве — у три якості; хутва̄ — запропонувавши; ча — також; пан̃чатвам — п’ять елементів; тат — те; ча — також; екатве—в одному незнанні; аджухот—розчинив; муніх̣— розважливий; сарвам—сукупне ціле; а̄тмані—в душу; аджухавіт—занурив; брахман̣і — у дух; а̄тма̄нам—душу; авйайе — у невичерпне.
Превод
Переклад
По този начин той разтвори съставеното от пет елемента грубо тяло в трите качествени проявления на материалната природа и ги сля в единно незнание, а после съедини това незнание с аза, Брахман, който винаги остава неизчерпаем.
Розчинивши своє тіло з п’яти елементів у трьох ґунах матеріальної природи, він занурив їх у невігластво, а невігластво розчинив у своєму «я», в Брахмані, невичерпному за всіх обставин.
Пояснение
Коментар
Всичко, което е проявено в материалния свят, е създадено от махат-таттва-авякта. Нещата, които виждаме с материалното си зрение, не са нищо друго, освен съчетания и видоизменения на тези разнообразни материални продукти. Но живото същество е различно от тях. Живото същество е забравило вечната си природа на вечен слуга на Бога и тази забрава и неверните му схващания за „господство“ над материалната природа го задължават да приема живота на нереалното сетивно наслаждение. Така едновременното създаване на материалните енергии е основната причина за попадането на ума под влиянието на материята. По този начин се създава грубото тяло, състоящо се от пет груби елемента. Маха̄ра̄джа Юдхиш̣т̣хира извършил тези действия в обратен ред и съединил петте елемента на тялото с трите проявления на материалната енергия. Качественото определяне на телата като добри, лоши или нещо средно се унищожава и качествените проявления отново се сливат с материалната енергия, създадена от лъжливите усещания на чистото живо същество. Когато желае да стане спътник на Върховния Бог, на Божествената Личност в някоя от безбройните планети в духовното небе, и особено на Голока Вр̣нда̄вана, човек постоянно трябва да мисли, че се различава от материалната енергия, че няма нищо общо с нея, и да осъзнае, че е чист дух, Брахман, който е равен по качество на Върховния Брахман (Парамешвара). След като разделил царството си между Парӣкш̣ит и Ваджра, Маха̄ра̄джа Юдхиш̣т̣хира повече не мислел за себе си като за император на света или глава на династията Куру. Това чувство за освобождение от материалните отношения и от материалното заточение в грубото и финото обкръжение дава на човека свободата да действа като слуга на Бога, въпреки че се намира в материалния свят. Това равнище се нарича джӣван-мукта, равнище на освобождение, постигнато още в материалния свят. Човек трябва не само да мисли, че е Брахман, но и да действа като Брахман. Този, който само мисли, че е Брахман, е имперсоналист, а този, който действа като Брахман, е чист предан.
Усе, що проявлене у матеріальному світі, є утвором махат-таттва-ав’якти, і все, що ми бачимо матеріальними очима, є просто поєднанням і трансформацією різноманітних утворів матерії. Однак сама жива істота відмінна від утворів матерії. Лише забуття про свою вічну природу слуги Господа і хибне уявлення про своє нібито панівне становище над матеріальною природою змушує живу істоту прийняти життя оманної чуттєвої насолоди. Викликані таким способом до буття, матеріальні енерґії стають головною причиною того, що розум робиться піддатливий впливу матерії. Так утворюється складене з п’яти елементів фізичне тіло. Махараджа Юдгіштгіра, діючи у зворотному порядку, розчинив п’ять елементів тіла у трьох ґунах матеріальної природи. Якісні ознаки тіла, що створюють різницю між добрим, поганим чи посереднім, були стерті, а самі вияви якостей злиті з матеріальною енерґією, яка постає з омани чистої живої істоти. Той, хто має таке бажання спілкуватися з Верховним Господом, Богом-Особою на якійсь із незліченних планет духовного світу або й на Ґолоці Вріндавані, повинен завжди тримати на думці, що він відмінний від матеріальної енерґії і не має з нею нічого спільного; він мусить усвідомити себе як чистий дух, Брахман, якісно єдиний з Верховним Брахманом (Парамешварою). Махараджа Юдгіштгіра, передавши царство Парікшітові й Ваджрі, вже не вважав себе за імператора світу чи за голову роду Куру. Це почуття свободи від матеріальних стосунків, а також від клітки грубих чи тонких матеріальних оболонок дає змогу навіть у матеріальному світі діяти як слуга Господа. Такий рівень називають джіван-мукта, тобто рівень звільнення, якого можна досягти ще в матеріальному світі. Так кладуть край матеріальному існуванню. Треба не тільки думати про себе як про Брахман, а й діяти як Брахман. Той, хто тільки думає про себе як про Брахман, є імперсоналістом. А той, хто діє як Брахман — чистий відданий.