ТЕКСТ 28
ВІРШ 28
Текст
Текст
мунер вя̄са-сута̄д асау
хитведам̇ нр̣па ган̇га̄я̄м̇
я̄сятй аддха̄кутобхаям
мунер вйа̄са-сута̄д асау
хітведам̇ нр̣па ґан̇ґа̄йа̄м̇
йа̄сйатй аддга̄кутобгайам
Дума по дума
Послівний переклад
джигя̄сита – след като попита за; а̄тма-я̄тха̄ртхях̣ – истинското знание за аза; мунех̣ – от учения философ; вя̄са-сута̄т – синът на Вя̄са; асау – той; хитва̄ – напускайки; идам – тази материална привързаност; нр̣па – о, царю; ган̇га̄я̄м – на брега на Ганг; я̄сяти – ще отиде; аддха̄ – направо; акутах̣-бхаям – живот в безстрашие.
джіджн̃а̄сіта — запитавши про; а̄тма-йа̄тга̄ртгйах̣ — істинне знання щодо власної сутности; мунех̣ — від великого філософа; вйа̄са-сута̄т — сина В’яси; асау — він; хітва̄ — покинувши; ідам — цю прив’язаність до матеріального; нр̣па — царю; ґан̇ґа̄йа̄м — на берег Ґанґи; йа̄сйаті — піде; аддга̄ — прямо; акутах̣-бгайам — жити без страху.
Превод
Переклад
След като зададе на великия философ, сина на Вя̄садева, въпросите си за истинското себепознание, той ще се отрече от всички материални привързаности и ще заживее без всякакъв страх.
Розпитавшись у великого філософа, сина В’ясадеви, про істинне самоусвідомлення, він зречеться матеріальних прив’язаностей і здобуде життя, вільне від страху.
Пояснение
Коментар
Материалното знание е незнание за аза. Цел на философията трябва да бъде търсенето на истинското знание за аза, т.е. науката на себепознанието. Без тази цел философията се превръща в безплодно разсъждаване и в чисто губене на време и усилия. Шрӣмад Бха̄гаватам дава истинското знание за собственото аз и слушайки Шрӣмад Бха̄гаватам, човек може да се освободи от материалните си привързаности и да влезе в царството на безстрашието. Материалният свят е царство на страха. Тези, които се намират в него, постоянно се боят, като затворниците в затвора. Никой не може безнаказано да нарушава правилата и разпоредбите в затвора – това само удължава присъдата. В материалния свят ние постоянно се боим. Това състояние на страх се нарича тревога. Независимо дали нарушава законите на природата или не, всеки в материалния живот непрекъснато е измъчван от безпокойство, в какъвто и вид тяло да се намира. Мукти (освобождение) означава да се избавиш от тези постоянни грижи. Това е възможно само когато те се заменят с предано служене на Бога. Шрӣмад Бха̄гаватам ни дава възможност да превърнем материалните безпокойства в духовни. Това става чрез общуване с мъдри философи, постигнали себепознание, какъвто бил Шукадева Госва̄мӣ, великият син на Шрӣ Вя̄садева. Когато получил предизвестието за смъртта си, Маха̄ра̄джа Парӣкш̣ит се възползвал от възможността да общува с Шукадева Госва̄мӣ и да постигне желаната цел.
Матеріальне знання — це невідання свого істинного «я». Філософія призначена на те, щоб шукати істину про власну сутність і про те, як усвідомити себе. Філософія без самоусвідомлення — це сухі розумування і марнування часу та сили. Істинне знання про сутність істоти дає «Шрімад-Бгаґаватам». Слухаючи «Шрімад-Бгаґаватам», можна звільнитися від прив’язаности до матеріального і вступити у царство, де немає страху. У матеріальному світі панує страх. Як в’язні у в’язниці, істоти в матеріальному світі завжди чогось бояться. У в’язниці встановлені правила і закони, яких не можна порушувати; порушення законів тільки подовжує термін ув’язнення. В матеріальному світі ми так само завжди живемо в обіймах страху. Цей стан страху називають неспокоєм. У матеріальному світі ніхто в жодному виді життя не знає спокою, байдуже, порушує він закони природи чи ні. Звільнення, мукті, означає свободу від усіх форм цього вічного неспокою у будь-якій формі. Досягти цього можна тільки якщо стан неспокою переміниться у відданість і служіння Господеві. «Шрімад-Бгаґаватам» дає змогу зробити предметом свого занепокоєння не матеріальне, а духовне, і відбувається це через спілкування з таким вченим філософом, яким був великий син Шрі В’ясадеви Шукадева Ґосвамі, що осягнув свою істинну сутність. Коли Махараджу Парікшіта попередили, що він скоро має померти, він зумів скористатися з того попередження належним чином: здобув товариство Шукадеви Ґосвамі і завдяки цьому досяг бажаної мети.
Професионалните разказвачи подражават на процеса на слушане и възпяване на Шрӣмад Бха̄гаватам, а глупавите им слушатели мислят, че ще се освободят от капана на материалните привързаности и страха. Подобна имитация на слушане на Шрӣмад Бха̄гаватам е една пародия. Човек не трябва да се оставя да бъде заблуждаван от подобни представления, наречени бха̄гаватам сапта̄ха и разигравани от смешни и алчни особи, които се стремят да спечелят с това някакво сетивно наслаждение за себе си.
Існує також імітація цього процесу, коли «Шрімад-Бгаґаватам» оповідають наймані рецитувальники, а їхні немудрі слухачі гадають, що, слухаючи їх, звільняться з лабет матеріальних прив’язаностей і здобудуть життя, вільне від страху. Однак насправді така імітація слухання «Шрімад-Бгаґаватам» є просто пародією, і не треба ловитися на гачок таких вистав бгаґаватам саптаха, що їх влаштовують жадібні людці для того, щоб забезпечити собі можливість далі втішати свої матеріальної чуття.