Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.1.30
Текст
пакшма̄н̣і вішн̣ор ахані убге ча
тад-бгрӯ-віджр̣мбгах̣ парамешт̣гі-дгішн̣йам
а̄по ’сйа та̄лӯ раса ева джіхва̄
Послівний переклад
дйаух̣—космічна сфера; акшін̣і—очниці; чакшух̣—очі (зір); абгӯт — стало так; патан̇ґах̣ — сонце; пакшма̄н̣і — повіки; вішн̣ох̣ — Бога-Особи, Шрі Вішну; ахані — день та ніч; убге — обидва; ча — і; тат — Його; бгрӯ — брів; віджр̣мбгах̣ — рухи; парамешт̣гі — верховна істота (Брахма); дгішн̣йам — посада; а̄пах̣ — Варуна, повелитель вод; асйа — Його; та̄лӯ — піднебіння; расах̣ — сік; ева — безперечно; джіхва̄ — язик.
Переклад
Космічна сфера — це Його очниці , а сонце — Його очне яблуко і сила зору. Його повіки — це день і ніч, а в порухах Його брів перебуває Брахма та інші великі особи такого рівня. Його піднебіння — повелитель вод Варуна, а сік, сутність усього, — це Його язик.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: З погляду буденної логіки поданий в цьому вірші опис здається суперечливим: спочатку очима всесвітньої форми Господа назване сонце, а тоді космічна сфера. Проте закони буденної логіки не поширюються на повчання шастр. Треба просто прийняти описи, дані в шастрах, і зосередити свій розум на формі вірат-рупи, а не на буденній логіці. Буденна логіка завжди недосконала, натомість описи в шастрах завжди досконалі й довершені. Якщо ми вбачаємо в них якусь суперечність, то слід розуміти, що в цьому виявляється недосконалість не шастр, а нас самих. Тільки такий підхід дає змогу засвоїти ведичну мудрість.