ГЛАВА ВТОРА

ГЛАВА ДРУГА

Богът в сърцето

Господь у серці

ТЕКСТ 1:: Шрӣ Шукадева Госва̄мӣ каза: Отдавна, още преди да се появи този космос, Брахма̄ медитираше върху вира̄т̣-рӯпа и удовлетворявайки Бога, възвърна първоначалното си съзнание. По този начин той отново успя да създаде творението, каквото беше по-рано.

ВІРШ 1:: Шрі Шукадева Ґосвамі сказав: Раніше, ще до проявлення цього космосу, Господь Брахма, медитуючи на вірат-рупу, задовольнив Господа і повернув собі втрачену пам’ять. Так він зміг відтворити матеріальний світ таким, яким він був раніше.

ТЕКСТ 2:: Ведическите мантри са съставени така, че объркват хората и насочват интелигентността им към райските царства и други подобни безсмислени неща. Обусловените души витаят в мечти за илюзорното райско удоволствие, но всъщност и в рая те не изпитват истинско щастие.

ВІРШ 2:: Ведичні гімни укладені так, що пантеличать людей, скеровуючи їхній інтелект до безглуздих речей, як-от райські царства. Насправді і там зумовлені душі, втішаючись схожими на сон ілюзорними райськими насолодами, не відчувають істинного щастя.

ТЕКСТ 3:: Ето защо докато се намира в този свят на имена, просветеният човек трябва да се ограничава със задоволяване само на най-насъщните си потребности. Той трябва да има устойчива интелигентност и никога да не се стреми към излишни неща, разбрал от собствен опит, че тези усилия са само тежък и безсмислен труд.

ВІРШ 3:: Тому просвітлена людина, живучи у цьому світі назв, повинна докладати зусилля для задоволення тільки своїх найголовніших потреб. Вона повинна втвердити свій інтелект і ніколи не намагатися здобути щось зайве, усвідомлюючи, що всі такі зусилля — це тільки важкий і безглуздий труд.

ТЕКСТ 4:: Нима човек се нуждае от легло, щом може да легне на равната земя? Нима се нуждае от възглавница, щом може да използва собствените си ръце? Нима са му нужни прибори и съдове, когато може да използва дланите си? Нима се нуждае от дрехи, ако може да се покрива с кората на дърветата?

ВІРШ 4:: Навіщо потрібні ліжка, якщо на землі доволі рівного місця, де можна спати? Навіщо потрібні подушки, якщо під голову можна підкласти руку? Навіщо різноманітний посуд, якщо можна використовувати свої долоні? Навіщо здався одяг, якщо можна прикривати тіло корою?

ТЕКСТ 5:: Нима на пътя не могат да се намерят скъсани дрехи? Нима дърветата, живеещи заради другите, вече не дават милостиня? Нима реките са пресъхнали и вече не напояват жадните? Нима входовете на планинските пещери са затворени, а Всемогъщият Бог вече не защитава отдалите се души? Тогава защо учените мъдреци ласкаят тези, които се опияняват от трудно спечелени богатства?

ВІРШ 5:: Хіба при дорогах не лежить викинута одежа? Хіба дерева, що живуть задля інших, більше не подають милостині? Хіба річки попересихали і в них не лишилося води для спраглих? Хіба гірські печери позавалювані? А найголовніше, хіба Всемогутній Господь не захищає цілковито віддані Йому душі? Чому тоді вчені мудреці підлещуються до людей, сп’янілих від важкозаробленого багатства?

ТЕКСТ 6:: Когато осъзнае това, човек трябва да служи на Свръхдушата, която благодарение на всемогъществото си се намира в неговото сърце. Тя е вечната, безкрайна и всесилна Божествена Личност и затова е крайната цел на живота. Като я обожава, човек може да отстрани причината за обусловеното си съществуване.

ВІРШ 6:: Утвердившись у такій свідомості, людина повинна служити Наддуші, що силою Своєї всемогутности перебуває в кожному серці. Наддуша — це Всемогутній Бог-Особа, вічний і безмежний, а тому Він найвища мета життя. Поклоняючись Йому, можна усунути причину свого зумовленого існування.

ТЕКСТ 7:: Кой друг, освен грубите материалисти, ще пренебрегне мислите за трансценденталното и ще се помами от нетрайните названия, когато вижда, че заради резултатите от дейностите си хората падат в реката на страданието?

ВІРШ 7:: Хто, крім грубого матеріаліста, знехтує цією трансцендентною свідомістю і далі триматиметься за нетривкі імена, бачачи, як все людство борсається у ріці страждань — наслідках власних дій?

ТЕКСТ 8:: Други се съсредоточават върху Личността на Бога, който се намира в областта на сърцето и чийто ръст не надвишава една педя. В четирите си ръце Богът държи лотос, колело от колесница, раковина и боздуган.

ВІРШ 8:: Інші медитують на Бога-Особу в їхньому тілі у ділянці серця, що Він має лише двадцять сантиметрів заввишки і в чотирьох руках тримає лотос, колесо від колісниці, мушлю та булаву.

ТЕКСТ 9:: Устата му изразява щастие, очите му са изтеглени като листенцата на лотосовия цвят, а дрехите му, жълти като шафранения прашец на цветето кадамба, са обшити със скъпоценни камъни. Всичките му украшения са направени от злато и са обсипани със скъпоценни камъни. На главата му има ослепително блестящ накит, а на ушите му – обици.

ВІРШ 9:: Його вуста виражають щастя. Його очі широкі, як лотосові пелюстки, а шати — кольору ясножовтого, шафранового пилку квітів кадамби — оздоблені самоцвітами. Усі Його прикраси зроблені з золота і оздоблені коштовними каменями. Його голову вінчає осяйна діадема, а в вухах виблискують сережки.

ТЕКСТ 10:: Лотосовите му крака са стъпили в средата на лотосоподобното сърце на великите мистици. На гърдите му се вижда скъпоценният камък Каустубха, върху който е изобразено красиво теленце, а раменете му са обсипани със скъпоценни камъни. Цялото му тяло е украсено с гирлянди от свежи цветя.

ВІРШ 10:: Його лотосові стопи спочивають на вінчику лотосових сердець великих містиків. На Його грудях красується самоцвіт Каустубга із зображенням чудового теляти, а на плечах — інші коштовності. Його груди вкриває ґірлянда із свіжих квітів.

ТЕКСТ 11:: На кръста си Той носи богато украсен пояс, а по ръцете му има пръстени със скъпоценни камъни. Гривните по ръцете и по краката му, лъскавата му коса, падаща на синкави къдри, и прекрасното му усмихнато лице радват очите.

ВІРШ 11:: Його стан охоплює оздобний пояс, а Його пальці прикрашають персні з коштовними самоцвітами. Браслети на Його ногах і руках, намащені пахучою олією кучері з синім полиском і Його красиве усміхнене лице милують око.

ТЕКСТ 12:: Великодушните забавления на Бога, сияещият му поглед и усмихнатото му лице показват безкрайната му милост. Затова докато човек е в състояние да задържа ума си в медитация върху Бога, той трябва да съзерцава този негов трансцендентален образ.

ВІРШ 12:: Шляхетні Господні розваги , Його променисті погляди і усміхнене обличчя — це вияв Його безмежної милости . Тому, наскільки тільки розум може втримуватися у медитації, потрібно зосереджуватись на цій трансцендентній формі Господа.

ТЕКСТ 13:: Медитацията трябва да започне от лотосовите нозе и постепенно да се издига към усмихнатото лице на Бога. Отначало човек трябва да съсредоточи вниманието си върху лотосовите нозе на Бога, след това върху неговите прасци, бедра и така да продължава нагоре. Колкото повече умът се концентрира върху отделните части от тялото на Бога, толкова повече се пречиства интелигентността.

ВІРШ 13:: Медитацію треба починати з лотосових стіп Господа і поступово зводити погляд вище, аж до Його усміхненого обличчя. Треба зосередитися спочатку на Його лотосових стопах, тоді на Його гомілках, далі на стегнах — і так чимдалі вище. Чим більше розум зосереджується на різних частинах тіла Господа, тим більше очищується інтелект.

ТЕКСТ 14:: Докато не развие стремеж към любовно служене на Върховния Бог, чийто взор обхваща и трансценденталния, и материалния свят, материалистът трябва да медитира върху вселенската форма на Бога, завършвайки изпълнението на предписаните си задължения.

ВІРШ 14:: Доки грубий матеріаліст не розвинув бажання з любов’ю служити Верховному Господеві, свідкові всієї діяльности трансцендентного та матеріального світів, він повинен щодня, виконавши визначені йому обов’язки, зосереджувати розум в медитації на всесвітню форму Господа.

ТЕКСТ 15:: О, царю, когато и да пожелае да напусне планетата на човешките същества, един йогӣ не трябва да се тревожи дали времето и мястото са подходящи, а трябва да седне удобно, да се успокои и като контролира жизнения си дъх, да подчини сетивата си на ума.

ВІРШ 15:: О царю! Якщо йоґ бажає покинути цю планету людей, він не повинен хвилюватися щодо правильного часу чи місця. Він повинен просто зручно сісти, ні про що не турбуватися і, керуючи потоками життєвого повітря, розумом приборкати чуття.

ТЕКСТ 16:: След това с помощта на чистата интелигентност човек трябва да потопи ума си в живото същество, а живото същество – в Свръхаза. По този начин напълно удовлетвореното живо същество постига равнището на върховното удовлетворение и прекратява всички други дейности.

ВІРШ 16:: Тоді йоґ своїм незабрудненим інтелектом повинен занурити розум у живу істоту, а живу істоту занурити в Верховну Душу. Внаслідок цього повністю задоволена істота втверджується на найвищому рівні блаженства і припиняє будь- яку іншу діяльність.

ТЕКСТ 17:: Тези, които са постигнали трансценденталното състояние лабдхопаша̄нти, не са подчинени на върховното господство на опустошителното време, макар че то управлява дори небесните полубогове, упълномощени да властват над материалните създания (а какво да говорим за полубоговете!). Те не са подчинени и на материалното добро, на страстта и на невежеството, нито дори на лъжливото его, на материалния Причѝнен океан и на материалната природа.

ВІРШ 17:: На цьому трансцендентному рівні лабдгопаш́а̄нті зникає вплив нищівного часу, хоча час підкорює собі навіть небесних півбогів, вповноважених керувати земними створіннями. (Тож яку владу над істотою цього рівня можуть мати самі півбоги?) На цьому рівні немає ні ґуни матеріального добра , ні страсти , ні невігластва , ні навіть оманного его, ні матеріального Причинового океану, ні матеріальної природи.

ТЕКСТ 18:: Трансценденталистите се стремят да избягват всичко, което няма отношение към Бога, защото са познали върховното състояние, при което всичко е свързано с Виш̣н̣у, Върховния Бог. Затова чистият предан, намиращ се в пълна хармония с Бога, не усложнява излишно нещата, а постоянно обожава лотосовите нозе на Бога, приемайки ги дълбоко в сърцето си.

ВІРШ 18:: Трансценденталісти намагаються уникати всього, що не має стосунку до Бога, бо їм відомий вищий світ, в якому все пов’язане з Верховним Господом Вішну. Отож чистий відданий, який перебуває у повній гармонії з Господом, не створює собі ніяких труднощів — взявши у своє серце лотосові стопи Господа, він просто поклоняється їм щомиті.

ТЕКСТ 19:: Чрез силата на научното знание човек трябва да се установи в осъзнаването на Абсолюта и по този начин да потуши всичките си материални желания. След това трябва да напусне материалното си тяло, като запуши с пета въздушния проход (през който се изхвърлят изпражненията) и постепенно издига жизнения си дъх през шестте основни центъра.

ВІРШ 19:: Спираючись на наукове знання, треба втвердитись у абсолютному усвідомленні і таким чином покласти край матеріальним бажанням. Тоді треба закрити п’ятою повітряний прохід [ через який виходять випорожнення ] і піднімати життєве повітря з одного рівня на інший через шість основних центрів.

ТЕКСТ 20:: Медитиращият предан трябва бавно да придвижи жизнения си дъх от пъпа към сърцето, оттам към гърдите, а после към основата на небцето. Той трябва да открие определените точки чрез интелигентността си.

ВІРШ 20:: У своїй медитації відданий повинен поступово піднімати життєве повітря з пупа до серця, звідти вище, до грудей, а звідти до нижньої частини піднебіння, за допомогою інтелекту знаходячи точне розміщення цих центрів.

ТЕКСТ 21:: След това този бхакти йогӣ трябва да съсредоточи жизнения си дъх между веждите и като покрие седемте изхода, да се устреми към целта си – връщането вкъщи, обратно при Бога. Ако се е освободил от всички желания за материално наслаждение, той трябва да стигне до мозъчното отвърстие, и като прекъсне всички връзки с материята, да се отправи към Върховния.

ВІРШ 21:: Тоді бгакті-йоґ має підняти потік життєвого повітря між брів, а далі, перекривши сім виходів життєвого повітря, цілеспрямовано думати про повернення додому, до Бога. Якщо він цілковито звільнився від усіх бажань матеріальної насолоди, він повинен піднятись до тімені і, порвавши усі свої зв’язки з матерією, повернутись до Всевишнього.

ТЕКСТ 22:: Но ако той, о, царю, запази стремежа си към фините материални наслаждения: например желанието да постигне най-висшата планета, Брахмалока, да овладее осемте съвършенства, да пътува в космическото пространство заедно с ваиха̄ясите или да живее на някоя от милионите планети, тогава трябва да вземе със себе си материалния си ум и сетива.

ВІРШ 22:: Однак, царю, якщо йоґ зберігає бажання вишуканіших матеріальних насолод — як-от бажання потрапити на найвищу планету, Брахмалоку, чи оволодіти вісьмома різновидами містичних сил, чи подорожувати у космосі разом з вайхаясами, чи оселитися на якійсь із мільйонів планет, — він змушений буде взяти з собою свої зумовлені матерією розум та чуття.

ТЕКСТ 23:: Трансценденталистите се стремят да получат духовно тяло, затова благодарение на своето предано служене, отречения, мистични сили и трансцендентално знание безпрепятствено могат да се движат из материалните светове и извън пределите им. Вършителите на плодоносни дейности, грубите материалисти, са лишени от такава свобода на действие.

ВІРШ 23:: Трансценденталістів цікавить духовне тіло. Тому завдяки своєму відданому служінню , аскезам , містичній силі та трансцендентному знанню вони можуть пересуватися без ніяких обмежень — у матеріальному світі і поза ним. Така свобода пересування недоступна грубим матеріалістам, що діють задля насолоди плодами своєї діяльности.

ТЕКСТ 24:: О, царю, когато по светещата Сушумн̣а̄ този мистик премине Млечния път, за да достигне най-висшата планета (Брахмалока), той се озовава най-напред на Ваишва̄нара, планетата на божеството на огъня, където напълно се пречиства от замърсяванията. След това се издига още по-високо, в кръга на Шишума̄ра, за да общува с Бог Хари, Божествената Личност.

ВІРШ 24:: Коли такий містик проходить осяйною Сушумною по Чумацькому Шляху, прямуючи до найвищої планети, Брахмалоки, він спочатку опиняється на Вайшванарі, планеті божества вогню , де він остаточно очищується від усієї скверни, а тоді підіймається вище, до кільця Шішумари, щоб встановити стосунки з Господом Харі, Богом-Особою.

ТЕКСТ 25:: Шишума̄ра е оста, около която се върти цялата вселена. Наричат я пъпът на Виш̣н̣у (Гарбходака-ша̄йӣ Виш̣н̣у). Само йогӣте могат да излязат отвъд пределите на кръга Шишума̄ра и да достигнат планетата (Махарлока), където чистите святи личности, такива като Бхр̣гу, се наслаждават на живот, продължаващ 4 300 000 000 земни години. Дори святите личности, чието положение е трансцендентално, обожават тази планета.

ВІРШ 25:: Шішумара — це вісь , навколо якої обертається весь усесвіт. Шішумару називають пупком Вішну [Ґарбгодакашаї Вішну]. Тільки йоґ на силі піднятися вище за кільце Шішумари і потрапити на планету [Махарлока], на якій чисті святі, як-от Бгріґу, насолоджуються життям тривалістю в 4 320000 000 сонячних років. Цій планеті поклоняються навіть мудреці, які перебувають на трансцендентному рівні.

ТЕКСТ 26:: Когато дойде време за окончателното унищожение на вселената (в края на живота на Брахма̄), от устата на Ананта (от дъното на вселената) изригва пламък. Йогӣте виждат как всички планети се превръщат в пепел. Тогава с летателни апарати, каквито използват великите и чисти души, те се отправят към Сатялока. Продължителността на живота на Сатялока се равнява на 15 480 000 000 000 години.

ВІРШ 26:: Під час остаточного знищення всього всесвіту [в кінці життя Брахми] з рота Ананти [який лежить на дні всесвіту] виривається полум’я і спалює всі планети. Бачачи, як планети всесвіту згоряють дощенту, йоґ на одному з літаків з великими очищеними душами вирушає на Сат’ялоку. На Сат’ялоці життя триває 311 040 000 000 000 років.

ТЕКСТ 27:: На планетата Сатялока няма нито скръб, нито старост, нито смърт. Там няма никакви страдания и нищо не помрачава живота на обитателите ѝ, с изключение на това, че понякога съзнанието им ги кара да изпитват съчувствие към тези, които не познават пътя на преданото служене и са подложени на непреодолими страдания в материалния свят.

ВІРШ 27:: На цій планеті Сат’ялоці не знають ні горя, ні старости, ні смерти. Там немає ніяких страждань, а тому там немає ніяких тривог — хіба що іноді хтось, за покликом своєї свідомости, переймається співчуттям до тих, хто не знають про віддане служіння і змушені терпіти незносні страждання у матеріальному світі.

ТЕКСТ 28:: След като достигне Сатялока, преданият получава способността да влезе без страх с финото си тяло в субстанция, която напомня грубото тяло. Така едно след друго той минава през съществуване в тела, изградени съответно от земя, вода, огън, светлина и въздух, докато най-накрая получи и етерно тяло.

ВІРШ 28:: Досягнувши Сат’ялоки, відданий набуває особливої здатности входити тонким тілом у тотожність, подібну до грубого тіла; таким чином він без ніякого страху поступово переходить з одного рівня існування на інший, підіймаючись від існування на рівні елементу землі до рівнів води, осяйного вогню, повітря і нарешті досягаючи рівня ефіру.

ТЕКСТ 29:: По този начин преданият се освобождава от фините обекти на сетивата: от аромата – чрез обонянието, от вкуса – чрез усещането на вкус, от обектите на зрението – чрез съзерцаването на форми, от осезаваното – с помощта на докосването, от звуковите вибрации – чрез приемане на етерна форма и, накрая, от органите на сетивата – чрез материалните дейности.

ВІРШ 29:: Так відданий піднімається понад тонкими об’єктами чуттів: запахом (який сприймають чуттям нюху), смаком (який відчувають язиком), формами (які бачать органами зору), дотиком (який сприймають тактильним чуттям), вібраціями (які чує вухо внаслідок ототожнення з ефіром) і над самими органами чуття, які проявляють себе в матеріальній діяльності.

ТЕКСТ 30:: По този начин преданият преодолява грубите и фините обвивки и навлиза в областта на егото. На това равнище той неутрализира влиянието на материалните гун̣и на природата (страст и невежество) и получава его в гун̣ата на доброто. След това егото се разтваря в махат-таттва и той достига равнището на чистото себепознание.

ВІРШ 30:: Піднявшись над грубими й тонкими оболонками, відданий входить у сферу его. На цьому рівні він нейтралізує ґуни матеріальної природи [невігластво і страсть], зливаючи їх воєдино, і піднімається до его в добрі. Після цього весь його егоїзм розчиняється у махат-таттві, і в цю мить відданий досягає чистого самоусвідомлення.

ТЕКСТ 31:: Само пречистилите се души могат да постигнат съвършенството да общуват с Божествената Личност в пълно блаженство и удовлетворение, в естествената си позиция. Този, който може да си възвърне съвършенството на предаността, никога отново не изпитва влечение към материалния свят и не се връща в него.

ВІРШ 31:: Тільки очищена душа може досягнути досконалого рівня, на якому спілкуються з Богом-Особою у повному блаженстві й задоволенні свого відначального становища . Той , кому вдалося повернутися на цей досконалий рівень відданости, вже ніколи знову не привабиться до матеріального світу і ніколи не повернеться до нього.

ТЕКСТ 32:: О, достойни Маха̄ра̄джа Парӣкш̣ит, знай, че всичко, което казах в отговор на твоите разумни въпроси, напълно съответства на учението на Ведите и е извечна истина. Бог Кр̣ш̣н̣а сам разказа на Брахма̄ тези неща, защото бе доволен от служенето му.

ВІРШ 32:: Твоя величність Махарадже Парікшіте ! Знай : все , що я розповів у відповідь на твоє гідне хвали запитання, цілковито відповідає вченню Вед, і це вічна істина. Господь Крішна Сам оповів це Брахмі, задоволений його поклонінням.

ТЕКСТ 33:: За тези, които се скитат в материалната вселена, няма по-благодатно средство за освобождение, отколкото прякото предано служене на Бог Кр̣ш̣н̣а.

ВІРШ 33:: Для тих, хто блукає матеріальним усесвітом, немає сприятливішого способу звільнитися, як шлях, яким веде безпосереднє віддане служіння Господеві Крішні.

ТЕКСТ 34:: Великата личност Брахма̄ изучи три пъти Ведите с огромно внимание и съсредоточеност. И след като ги изследва подробно, установи, че влечението към Шрӣ Кр̣ш̣н̣а, Върховната Божествена Личност, е съвършенството на религията.

ВІРШ 34:: Великий Брахма з пильною увагою та зосередженням проштудіював Веди три рази і після прискіпливого аналізу прийшов до висновку, що найвища досконалість релігії — це любовна прив’язаність до Верховного Бога-Особи Шрі Крішни.

ТЕКСТ 35:: Бог Шрӣ Кр̣ш̣н̣а, Божествената Личност, се намира във всяко живо същество редом с индивидуалната душа. За този факт можем да съдим по способността си да виждаме и по това, че използваме интелигентността си.

ВІРШ 35:: Бог-Особа, Господь Шрі Крішна, перебуває в кожній живій істоті разом з індивідуальною душею. Прийти до цього висновку, а також відчути це, можна проаналізувавши нашу здатність бачити і користатися допомогою інтелекту.

ТЕКСТ 36:: О, царю, затова е толкова важно хората да слушат за Върховния Бог, Божествената Личност, да го възпяват и да го помнят, винаги и навсякъде.

ВІРШ 36:: Тому, царю, для кожної людини вкрай важливо завжди і всюди слухати про Верховного Господа, Бога-Особу, уславлювати Його і пам’ятати про Нього.

ТЕКСТ 37:: Тези, които пият със слуха си нектарното послание за Бог Кр̣ш̣н̣а, възлюбения на преданите, се освобождават от порочните си представи, че цел на живота е материалното наслаждение, и се връщат при Бога, обратно в лотосовите нозе на Божествената Личност.

ВІРШ 37:: Ті, хто впивається через вуха нектаром послання Господа Крішни, улюбленого відданих, очищуються від осквернених уявлень про те, що життя призначене для матеріальної насолоди, і повертаються додому до Бога, до Його [Бога- Особи] лотосових стіп.