Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.8.9
Текст
муніх̣ пуластйена пура̄н̣ам а̄дйам
со ’хам̇ таваітат катгайа̄мі ватса
ш́раддга̄лаве нітйам ануврата̄йа
Послівний переклад
прова̄ча — сказав; махйам — мені; сах̣ — він; дайа̄лух̣ — милосердний; уктах̣ — згаданий; муніх̣ — мудрець; пуластйена — мудрецем Пуласт’єю; пура̄н̣ам а̄дйам — найголовнішу з Пуран; сах̣ ахам — також і я; тава — тобі; етат — це; катгайа̄мі — розповім; ватса — синку; ш́раддга̄лаве — вірному; нітйам — завжди; ануврата̄йа — послідовнику.
Переклад
Цей великий мудрець Парашара, про якого я згадав, за порадою великого мудреця Пуласт’ї, розповів цю найголовнішу з Пуран [«Шрімад-Бгаґаватам»] мені. Я також перекажу її тобі, любий синку, як я її почув, тому що ти мій вірний і щирий послідовник.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Великий мудрець на ім’я Пуласт’я — це прабатько усіх демонічних істот. Колись Парашара розпочав жертвопринесення, в якому повинні були згоріти всі демони, за те що один з них убив і з’їв його батька. На це жертвопринесення з’явився Васіштга Муні і попросив Парашару припинити свій вбивчий обряд. Шануючи становище Васіштги і його авторитет у громаді мудреців, Парашара не міг йому відмовити. Пуласт’я, батько демонів, вражений брахманічними якостями Парашари, благословив його, сказавши, що в майбутньому він стане великим оповідачем Пуран — ведичних писань, доповнень до Вед. Вчинок Парашари викликав захват Пуласт’ї, адже вибачивши демонів Парашара проявив властиве брахманам уміння прощати. Парашара міг знищити своїм жертвопринесенням усіх демонів, але зміркував: «Демони так влаштовані, що вони їдять інших живих істот, людей і тварин, але невже через це я повинен відмовлятися від властивої брахманам схильності вибачати?» Ставши великим оповідачем Пуран, Парашара насамперед виклав «Шрімад-Бгаґавата Пурану», тому що це найважливіша з усіх Пуран. Майтрея Муні хотів переповісти той самий «Бгаґаватам», який він почув від Парашари, і Відура, своєю щирістю і вірним виконанням отриманих від старших вказівок заслужив право почути його. Отже, «Шрімад-Бгаґаватам» передають в учнівській традиції з непам’ятних часів, ще навіть до того, як з’явився В’ясадева. Так звані історики визначають вік Пуран всього-навсього в кілька сотень років, але насправді Пурани існували з непам’ятних часів, ще задовго до всіх відомих матеріалістам і умоглядним філософам історичних подій.