Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.7.16

Текст

са̄дгв етад вйа̄хр̣там̇ відван
на̄тма-ма̄йа̄йанам̇ харех̣
а̄бга̄тй апа̄ртгам̇ нірмӯлам̇
віш́ва-мӯлам̇ на йад бахіх̣

Послівний переклад

са̄дгу  —  чудові, як і повинно бути; етат  —  ці всі пояснення; вйа̄хр̣там  —  повідані; відван  —  о вчений; на  —  не; а̄тма  —  душа; ма̄йа̄  —  енерґії; айанам  —  рух; харех̣  —  Бога-Особи; а̄бга̄ті  —  здається; апа̄ртгам  —  беззмістовний; нірмӯлам  —  без основи; віш́ва-мӯлам  —  джерелом є Всевишній; на  —  не; йат  —  що; бахіх̣  —  зовні.

Переклад

О вчений мудрецю, твої пояснення прекрасні, як і повинно було бути. Поневіряння зумовленої душі не мають під собою іншої основи, крім коливань зовнішньої енерґії Господа.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Гріховне бажання живої істоти стати всебічно єдиною з Господом    —    це корінна причина всього матеріального прояву, тому що, поза цією причиною, Господь не має інших причин творити такий прояв. Він не потребує цього світу навіть для Своїх розваг. Зовнішня енерґія Господа піддає зумовлену живу істоту численним злигодням матеріального життя, силою своїх чарів примушуючи живу істоту думати, що вона страждає. Господь    —    повелитель зовнішньої енерґії, майі, тоді як жива істота підвладна тій самій майі, що тримає її в полоні матеріальних умов. Неприродні зусилля живої істоти посісти місце Господа і стати повелителем і є причиною її матеріального рабства, а спроба зумовленої душі стати єдиною з Господом    —    це остання пастка майі.