Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.6.31
Текст
кшатрійас тад анувратах̣
йо джа̄тас тра̄йате варн̣а̄н
паурушах̣ кан̣т̣ака-кшата̄т
Послівний переклад
ба̄хубгйах̣ — з рук; авартата — виникли; кшатрам — здатність захищати; кшатрійах̣ — пов’язані з цією здатністю захищати; тат — того; анувратах̣ — послідовники; йах̣ — той, хто; джа̄тах̣ — стає; тра̄йате — звільняє; варн̣а̄н — людей інших занять; паурушах̣ — представник Бога-Особи; кан̣т̣ака — тих, хто порушує спокій суспільства, як оце злодіїв та бешкетників; кшата̄т — від турбот.
Переклад
Після того з рук велетенської форми вірат виникла здатність захищати, і разом з нею постали на світ кшатрії, що втілюють в життя свій принцип — захищати суспільство від злодіїв та негідників.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Якщо брахманів визначають за схильністю до вивчення трансцендентної ведичної мудрості, то кшатріїв розпізнають за їхньою здатністю захищати суспільство від порушників його спокою — злодіїв та інших негідників. Варто відзначити в цьому вірші слово анувратах̣. Кшатрією називають людину, яка втілює у життя принцип кшатрій, захищаючи суспільство від злодіїв та негідників, а не ту, яка просто народилася в родині кшатрій. Критерій, на якому заснований кастовий поділ, — це натура людини, а не її походження. Походження становить лише побічний чинник, воно не є основою для поділу суспільства на стани. У «Бгаґавад-ґіті» (18.41-44) конкретно перераховано якості брахманів, кшатрій, вайшій та шудр, і для того, щоб віднести людину до того чи іншого стану, вона повинна проявляти всі ці якості.
Господа Вішну всі ведичні писання завжди іменують пурушею. Іноді живих істот також називають пурушами, але насправді вони пуруша-шакті (пара шакті або пара пракріті), тобто вища енерґія пуруші. Введені в оману зовнішньою енерґією пуруші (Господа), живі істоти хибно вважають себе пурушами, однак насправді в них зовсім інша природа. Силою, потрібною для того, щоб захищати інших, володіє тільки Господь. Серед трьох божества — Брахми, Вішну та Махешвари — перший володіє здатністю творити, другий володіє здатністю захищати, а третій володіє здатністю знищувати. Слово пуруша в цьому вірші має велике навантаження, тому що кшатрії покликані бути представниками пуруші, Господа, захищаючи своїх праджа, всіх підпорядкованих їм істот, що народилися на землі чи у воді. Іншими словами, вони повинні захищати не лише людей, а й тварин. У сучасному суспільстві праджа не мають захисту перед злодіями та негідниками. Сучасна демократична держава, в якій немає кшатрій, являє собою владу вайшій та шудр, а не брахманів та кшатрій, як це було за давнини. Достойним прикладом царів-кшатрій були Махараджа Юдгіштгіра та його внук, Махараджа Парікшіт, що захищали як людей, так і тварин. Коли уособлений Калі намагався вбити корову, Махараджа Парікшіт був готовий одразу ж убити негідника. Врешті-решт уособлений Калі був вигнаний за межі його царства. Так діє справжній пуруша, представник Господа Вішну. У ведичному суспільстві монарха-кшатрію шанували так само, як шанували Господа, тому що він діяв, як Господній представник, повністю захищаючи своїх праджа. Нинішні виборні президенти неспроможні захистити навіть від злодійства, і людям доводиться шукати захиству в страхових компаній. Причина проблем сучасного суспільства криється в відсутності достойних брахманів та кшатрій і в надмірному впливові вайшій та шудр, до чого призвело так зване загальне виборче право.