ШБ 3.31.48

ПОЯСНЕННЯ: Іноді в людини виникає хибна думка, що, якщо вона спілкуватиметься з особами, які присвятили себе відданому служінню, вона не зможе вирішувати своїх економічних проблем. Щоб розвіяти цей острах, Господь Капіла каже тут, що спілкуватися зі звільненими особами означає не фізично перебувати в їхньому товаристві, а зрозуміти за допомогою філософії та логіки проблеми життя. У цьому вірші сказано: самйаґ-дарш́анайа̄ буддгйа̄    —    треба все бачити в істинному світлі і за допомогою інтелекту та йоґічної практики відректися від світу. Цю відреченість можна розвинути методом, описаним у другій главі Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам».

Інтелект відданого завжди зв’язаний із Верховним Богом-Особою. Відданий дивиться на матеріальне існування без прив’язаності, чудово розуміючи, що матеріальний світ    —    це творіння ілюзорної енерґії. Усвідомлюючи себе як невід’ємну частку Верховної Душі, відданий виконує віддане служіння і залишається осторонь від матеріальних дій та їхніх наслідків. Таким чином він в кінці життя покидає матеріальне тіло, а з ним і матеріальну енерґію, і як чиста душа входить у царство Бога.