Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.31.45-46
Текст
дравйекша̄йоґйата̄ йада̄
тат пан̃чатвам ахам̇-ма̄на̄д
утпаттір дравйа-дарш́анам
дарш́ана̄йоґйата̄ йада̄
тадаіва чакшушо драшт̣ур
драшт̣р̣тва̄йоґйата̄найох̣
Послівний переклад
дравйа — об’єктів; упалабдгі — сприйняття; стга̄насйа — місця; дравйа — об’єктів; ікша̄ — сприйняття; айоґйата̄ — нездатність; йада̄ — коли; тат — те; пан̃чатвам — смерть; ахам-ма̄на̄т — хибної концепції «я»; утпаттіх̣ — народження; дравйа — фізичне тіло; дарш́анам — споглядання; йатга̄ — як; акшн̣ох̣ — очей; дравйа — об’єктів; авайава — частини; дарш́ана — бачення; айоґйата̄ — нездатність; йада̄ — коли; тада̄ — тоді; ева — справді; чакшушах̣ — чуття зору; драшт̣ух̣ — споглядача; драшт̣р̣тва — здатності бачити; айоґйата̄ — нездатності; анайох̣ — обох.
Переклад
Коли через хворобу зорового нерва очі втрачають здатність бачити форми та барви, чуття зору відмирає і жива істота, споглядач і очей, і зору, сліпне. Так само, коли фізичне тіло, в якому відбувається сприйняття об’єктів, втрачає здатність що-небудь сприймати, це називають смертю. А коли жива істота починає вважати певне фізичне тіло за саму себе, цю мить називають народженням.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Коли людина каже: «Я бачу», — це означає, що вона бачить за допомогою своїй очей чи окулярів, певного знаряддя зору. А якщо очі, знаряддя зору, псуються, захворюють чи стають нездатними функціонувати, тоді людина також перестає бачити. Так само, тепер діяльність живої істоти відбувається в матеріальному тілі, а коли матеріальне тіло втрачає здатність діяти, жива істота теж припиняє свою діяльність, що являля собою наслідок її попередніх дій. Коли знаряддя, механізм, за допомогою якого істота діяла, ламається і перестає функціонувати, це називають смертю. А коли істота отримує нове знаряддя чи механізм для діяльності, це називають народженням. Народження і смерть відбуваються щомиті, бо тіло щомиті змінюється. Остання зміна тіла називається смертю, а отримання нового тіла називається народженням. Насправді, жива істота не народжується і не вмирає, вона вічна. Це підтверджує «Бгаґавад-ґіта»: на ханйате ханйама̄не ш́аріре — жива істота ніколи не вмирає, навіть коли гине чи руйнується матеріальне тіло.