ШБ 3.29.32
Devanagari
अर्थज्ञात्संशयच्छेत्ता तत: श्रेयान्स्वकर्मकृत् ।
मुक्तसङ्गस्ततो भूयानदोग्धा धर्ममात्मन: ॥ ३२ ॥
मुक्तसङ्गस्ततो भूयानदोग्धा धर्ममात्मन: ॥ ३२ ॥
Verse text
артга-джн̃а̄т сам̇ш́айа-ччгетта̄
татах̣ ш́рейа̄н сва-карма-кр̣т
мукта-сан̇ґас тато бгӯйа̄н
адоґдга̄ дгармам а̄тманах̣
татах̣ ш́рейа̄н сва-карма-кр̣т
мукта-сан̇ґас тато бгӯйа̄н
адоґдга̄ дгармам а̄тманах̣
Synonyms
артга-джн̃а̄т — від того, хто знає смисл Вед; сам̇ш́айа — сумніви; чгетта̄ — хто розрубує; татах̣ — від того; ш́рейа̄н — ліпший; сва-карма — свої визначені обов’язки; кр̣т — хто виконує; мукта-сан̇ґах̣ — вільний від зв’язку з матерією; татах̣ — від того; бгӯйа̄н — ліпший; адоґдга̄ — не виконуючи; дгармам — віддане служіння; а̄тманах̣ — задля себе самого.
Translation
Ліпшим за брахману, який пізнав смисл Вед, є той, хто вміє розвіювати всі сумніви, а ліпшим за нього є той, хто суворо дотримується брахманічних засад. Ліпшим за нього є той, хто звільнився від матеріальної скверни, а ліпшим за нього є відданий, який виконує віддане служіння, не сподіваючись нагороди.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Артга-джн̃а бра̄хман̣а — це той, хто ретельно вивчив природу Абсолютної Істини і зрозумів, що Абсолютну Істину пізнають у трьох аспектах: як Брахман, Параматму і Бгаґавана. Якщо хтось не лише посідає це знання, але і вміє розсіювати всі сумніви, відповідаючи на запитання щодо Абсолютної Істини, його вважають ще вищим. Але хтось може бути вченим брахманою-вайшнавою, який вміє все чудово роз’яснювати і розсіювати всі сумніви, однак якщо він не дотримується вайшнавських засад, він перебуває на нижчому рівні. Треба не тільки вміти розсіювати всі сумніви, але й проявляти всі ознаки брахмани. Таку особу, яка знає смисл ведичних настанов, яка вміє застосувати в житті викладені у ведичних писаннях засади і яка вчить цього своїх учнів, називають ачар’єю. Істинний ачар’я виконує віддане служіння, не бажаючи досягнути вищого становища в світі.
Найвища досконалість брахманічного життя полягає в тому, щоб стати вайшнавою. Згідно з цим віршем, вайшнава, який знає науку про Абсолютну Істину, але не вміє проповідувати про це іншим, перебуває на нижчому рівні, вайшнава, який не лише розуміє засади науки про Бога, але вміє й проповідувати, перебуває на другому рівні, а вайшнава, який не лише вміє проповідувати, але все бачить в Абсолютній Істині, а Абсолютну Істину — в усьому, перебуває на найвищому рівні. Цей вірш вказує на те, що вайшнава — це вже само собою брахмана. Насправді найвищої брахманічної досконалості досягає той, хто стає вайшнавою.