ШБ 3.29.22

यो मां सर्वेषु भूतेषु सन्तमात्मानमीश्वरम् ।
हित्वार्चां भजते मौढ्याद्भस्मन्येव जुहोति स: ॥ २२ ॥
йо ма̄м̇ сарвешу бгӯтешу
сантам а̄тма̄нам іш́варам
хітва̄рча̄м̇ бгаджате мауд̣гйа̄д
бгасманй ева джухоті сах̣

Synonyms

йах̣хто; ма̄мМене; сарвешув усіх; бгӯтешуживих істотах; сантампрсутнього; а̄тма̄намПараматм у; іш́варамВерховного Господа; хітва̄зневажаючи; арча̄мБожеству; бгаджатепоклоняється; мауд̣гйа̄тз невігластва; бгасманів попіл; еватільки; джухотіробить узливання; сах̣він.

Translation

Той, хто поклоняється Божеству Господа в храмі, але не розуміє, що Верховний Господь в образі Параматми присутній у серці кожної живої істоти, перебуває в невігластві і схожий на людину, яка робить жертовні узливання в попіл.

Purport

ПОЯСНЕННЯ: Тут чітко сказано, що Верховний Бог-Особа у Своєму довершеному поширенні, як Наддуша, присутній у всіх живих істотах. Живі істоти існують у 8 400 000 різних тіл, і Верховний Бог-Особа живе в кожному тілі як індивідуальна душа і як Наддуша. Індивідуальна душа являє собою невід’ємну частку Верховного Господа, і в цьому розумінні Господь живе в кожному тілі, але разом з тим Він присутній в кожному тілі як свідок-Наддуша. І з того, і з іншого погляду Бог присутній в тілі кожної істоти. Отже, люди, які називають себе членами тої чи іншої релігійної громади, але не відчувають присутності Верховного Бога-Особи в кожній живій істоті і у всьому сущому, перебувають в ґуні невігластва.
Людина, яка не має елементарного знання про всюдисущість Господа і просто прив’язується до ритуалів, які виконують у храмі, церкві чи мечеті, ллє жертовне масло не в вогонь, а в попіл. Під час жертвопринесення очищене масло, співаючи ведичні мантри, ллють у вогонь, проте навіть якщо людина повторює всі потрібні мантри і дотримується всіх вимог, але ллє очищене масло в попіл, таке жертвопринесення даремне. Іншими словами, відданий не повинен зневажати жодну живу істоту. Відданий повинен знати, що в кожній живі істоти, хоч би як незначна вона була, навіть у мурасі, присутній Бог, і тому до кожної живої істоти треба ставитися з добротою й без насильства. У сучасному людському суспільстві скрізь будують і підтримують бойні, виправдовуючи це навіть посиланням на якісь релігійні приписи. Але якщо люди не розуміють, що Господь присутній у кожній живій істоті, будь-який так званий поступ людської цивілізації, духовний чи матеріальний,    —    це поступ у ґуні невігластва.