Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.28.1

Текст

ш́рі-бгаґава̄н ува̄ча
йоґасйа лакшан̣ам̇ вакшйе
сабіджасйа нр̣па̄тмадже
мано йенаіва відгіна̄
прасаннам̇ йа̄ті сат-патгам

Послівний переклад

ш́рі-бгаґава̄н ува̄ча  —  Бог-Особа сказав; йоґасйа  —  системи йоґи; лакшан̣ам  —  опис; вакшйе  —  викладу; са-біджасйа  —  авторитетного; нр̣па-а̄тма-дже  —  царева дочко; манах̣  —  розум; йена  —  якою; ева  —  певно; відгіна̄  —  практикою; прасаннам  —  радісний; йа̄ті  —  досягає; сат-патгам  —  шлях до Абсолютної Істини.

Переклад

Бог-Особа сказав: Люба мати, царева дочко, зараз Я поясню тобі практику йоґи, яка має на меті зосередити розум. Той, хто практикує цю систему, здобуває радість і впевнено просувається вперед на шляху до Абсолютної Істини.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У цій главі Господь Капіладева пояснює класичну практику йоґи, і тому цих настанов ретельно треба дотримуватися. Господь починає з того, що називає практику йоґи засобом досягнути поступу на шляху до пізнання Абсолютної Істини, Верховного Бога-Особи. У попередній главі було ясно сказано, що мета йоґи полягає не в тому, щоб здобути якісь чудесні містичні сили. Містичними силами не варто приваблюватися взагалі, замість того треба намагатися наблизитися до розуміння Верховного Бога-Особи. Того самого навчає «Бгаґавад-ґіта», де в останньому вірші шостої глави сказано, що найбільший з йоґів той, хто постійно думає в своєму серці про Крішну, тобто перебуває у свідомості Крішни.

Тут сказано, що практика йоґи робить людину радісною. Господь Капіла, Бог-Особа, найвищий авторитет з йоґи, пояснює тут систему йоґи, яка називається аштанґа-йоґа і до якої входять вісім різновидів практики, як-от яма, ніяма, асана, пранаяма, прат’яхара, дгарана, дг’яна і самадгі. Усі ці ступені практики повинні привести до пізнання Господа Вішну, мети всієї йоґи. Вчителі вигаданих систем йоґи закликають зосереджувати розум на порожнечі або на безособистісному, але ці поради не знаходять підтримки в авторитетних описах йоґи, які дає Капіладева. Навіть Патанджалі зазначає, що мета всієї йоґи    —    це Вішну. Тому аштанґа-йоґа становить частину вайшнавської практики, бо її остаточна мета    —    це пізнати Вішну. Успіх практики йоґи полягає не в тому, щоб здобути містичні сили, які засуджує попередня глава, а в тому, щоб звільнитися від усіх матеріальних позначень і втвердитися у своєму природному становищі. Це найвища досконалість практики йоґи.