ШБ 3.23.56
Devanagari
नेह यत्कर्म धर्माय न विरागाय कल्पते ।
न तीर्थपदसेवायै जीवन्नपि मृतो हि स: ॥ ५६ ॥
न तीर्थपदसेवायै जीवन्नपि मृतो हि स: ॥ ५६ ॥
Verse text
неха йат карма дгарма̄йа
на віра̄ґа̄йа калпате
на тіртга-пада-сева̄йаі
джіванн апі мр̣то хі сах̣
на віра̄ґа̄йа калпате
на тіртга-пада-сева̄йаі
джіванн апі мр̣то хі сах̣
Synonyms
на — не; іха — тут; йат — яка; карма — діяльність; дгарма̄йа — для релігійного самовдосконалення; на — не; віра̄ґа̄йа — для відреченості; калпате — веде; на — не; тіртга-пада — лотосових стіп Господа; сева̄йаі — до відданого служіння; джіван — живучи; апі — хоча; мр̣тах̣ — мертвий; хі — насправді; сах̣ — він.
Translation
Якщо робота людини не має на меті розвитку релігійності, якщо релігійні відправи людини не розвивають у ній зреченості і якщо зреченість людини не веде її до відданого служіння Верховному Богові-Особі, таку людину, дарма що вона дихає, слід вважати за мерця.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Девахуті прив’язалась до чоловікового товариства через те, що хотіла чуттєвого задоволення, яке не приводить до звільнення від матеріального рабства, а тому життя її минуло марно — такий її висновок. Будь-яка діяльність, що не підносить людину до релігійності, являє собою марну витрату часу. Всі люди від природи схильні до тої чи іншої діяльності, і коли ця діяльність приводить людину до релігійності, релігійність — до зреченості, а зреченість — до відданого служіння, це являє собою досконалість діяльності. Як сказано в «Бгаґавад-ґітіі», будь-яка діяльність, що не вивершується відданим служінням, становить причину рабства в матеріальному світі. Йаджн̃а̄ртга̄т карман̣о ’нйатра локо ’йам̇ карма-бандганах̣. Якщо людина, починаючи з рівня своєї природної діяльності, не піднімається поступово до рівня відданого служіння, її можна вважати за мерця. Робота, яка не допомагає розвинути свідомість Крішни, являє собою марну втрату часу.