ШБ 3.21.16

प्रजापतेस्ते वचसाधीश तन्त्या
लोक: किलायं कामहतोऽनुबद्ध: ।
अहं च लोकानुगतो वहामि
बलिं च शुक्लानिमिषाय तुभ्यम् ॥ १६ ॥
праджа̄патес те вачаса̄дгіш́а тантйа̄
локах̣ кіла̄йам̇ ка̄ма-хато ’нубаддгах̣
ахам̇ ча лока̄нуґато ваха̄мі
балім̇ ча ш́укла̄німіша̄йа тубгйам

Synonyms

праджа̄патех̣владики всіх живих істот; теТебе; вачаса̄за наказом; адгіш́аГосподи; тантйа̄мотузкою; локах̣зумовлені душі; кіласправді; айамці; ка̄ма-хатах̣охоплені хіттю; анубаддгах̣зв’язані; ахамя; чаі; лока-ануґатах̣ідучи за зумовленими душами; ваха̄міприношу; балімдари; чаі; ш́уклао втілення релігії; аніміша̄йащо існуєш як вічний час; тубгйамТобі.

Translation

О Господи, Ти повелитель і провідник усіх живих істот. З Твоєї волі всі зумовлені душі, наче зв’язані мотузкою, постійно намагаються задовольнити свої бажання. За ними слідом, о втілення релігії, я теж підношу свої дари Тобі, вічному часові.

Purport

ПОЯСНЕННЯ: У «Катга Упанішаді» сказано, що Верховний Господь очолює всіх живих істот. Він підтримує їхнє існування і задовольняє всіх їхні потреби та бажання. Жодна жива істота не має незалежності    —    всі залежать від ласки Верховного Господа. Тому Веди вчать, що насолоджуватися життям треба згідно з вказівками верховного владики, Бога-Особи. Ведичні писання, як оце «Ішопанішада», вчать, що все належить Верховному Богові-Особі і тому не слід зазіхати на чужу власність, задовольняючись своєю виділеною часткою. Найліпше спосіб дії для кожної живої істоти    —    це насолоджуватися матеріальним чи духовним життям згідно з вказівками Верховного Господа.
Може виникнути запитання: якщо Кардама Муні досягнув такого високого рівня в духовному житті, чому він не попрохав у Господа звільнення? Чому він хотів насолоджуватися матеріальним життям, незважаючи на те, що особисто бачив Самого Верховного Господа і розмовляв з Ним? Відповідь полягає в тому, що не кожен здатний звільнитися від матеріального рабства. Тому кожен зобов’язаний насолоджуватися відповідно до свого дійсного становища, разом з тим дотримуючись вказівок Господа і Вед. Веди вважають за слова Самого Господа. Господь дає нам можливість насолоджуватися матеріальним життям, як ми хочемо, але водночас Він вчить, як будувати своє життя згідно з Ведами, щоб поступово звільнитися від матеріального рабства. Зумовлені душі, що прийшли до матеріального світу задовольнити своє бажання панувати над матеріальною природою, зв’язані законами цієї природи. Тому найрозумніше для них    —    жити за ведичними приписами, тому що таким чином вони поступово проґресуватимуть і з часом досягнуть звільнення.
Кардама Муні називає тут Господа шуклою, що означає «володар релігії». Праведна людина повинна дотримуватися релігійних приписів, тому що їх визначає Сам Господь. Створити чи вигадати релігію не може ніхто    —    саме слово «релігія» вказує на заповіді чи закони Господа. У «Бгаґавад-ґіті» Господь каже, що суть релігії полягає в тому, щоб віддатися Йому. Отож треба жити за ведичними приписами і віддавати своє життя Верховному Господу, тому що це найвища досконалість, якої може досягнути людина. Треба бути доброчесним, дотримуватися релігійних заповідей і, одружившись, спокійно жити, проґресуючи до вищого рівня духовного самоусвідомлення.