ШБ 3.12.47

स्पर्शस्तस्याभवज्जीव: स्वरो देह उदाहृत ।
ऊष्माणमिन्द्रियाण्याहुरन्त:स्था बलमात्मन: ।
स्वरा: सप्त विहारेण भवन्ति स्म प्रजापते: ॥ ४७ ॥
спарш́ас тасйа̄бгавадж джівах̣
сваро деха уда̄хр̣та
ӯшма̄н̣ам індрійа̄н̣й а̄хур
антах̣-стга̄ балам а̄тманах̣
свара̄х̣ сапта віха̄рен̣а
бгаванті сма праджа̄патех̣

Synonyms

спарш́ах̣ряд літер від ка до ма; тасйайого; абгаватстала; джівах̣душа; сварах̣голосні; дехах̣його тіло; уда̄хр̣тах̣виражене; ӯшма̄н̣амлітери ш́а, ша, са і ха; індрійа̄н̣ічуття; а̄хух̣називають; антах̣-стга̄х̣ряд літер, що так називаються (тобто йа, ра, ла ва); баламенерґія; а̄тманах̣його самого; свара̄х̣музика; саптасім; віха̄рен̣адіяльність чуттів; бгаванті смапроявилася; праджа̄патех̣владики живих істот.

Translation

З душі Брахми проявилися проривні літери, з його тіла    —    голосні, з чуттів    —    шиплячі, із сили    —    напівголосні, а з діяльності чуттів    —    сім музичних нот.

Purport

ПОЯСНЕННЯ: Санскрит налічує тринадцять голосних і тридцять п’ять приголосних. Голосні    —    це а, а̄, і, і, у, ӯ, р̣, Р̣̄, л̣, е, аі, о, ау, а приголосні    —    це ка, кга, ґа, ґга і т. д. Серед приголосних, перші двадцять п’ять літер називають спаршами. Окрім них є також літери анта-стга. До літер ушма належать три с, які називають, відповідно, талав’я, мурдган’я і дант’я. Сім музичних нот    —    це ша, р̣, ґа̄, ма, па, дга і ні. Усі ці звукові вібрації первісно належать до категорії шабда-брахма, або духовного звуку. Тому писання кажуть, що Брахма був створений в Маха-калпу яку втілення духовного звуку. Веди являють собою духовний звук, і тому немає потреби давати якісь матеріальні тлумачення духовним звукам ведичних писань. Звуки Вед треба повторювати так, як вони є, дарма що ці звуки відображено літерами, що відомі нам з матеріального алфавіту. З найвищого погляду в світі немає нічого матеріального, бо все бере початок у духовному світі. Тому матеріальний прояв називають ілюзорним у прямому смислі цього слова. Для душ, які пізнали свою істинну природу, у світі не існує нічого, окрім духу.