Skip to main content

ГЛАВА ДВАНАДЦЯТА

Створення Кумар та інших істот

1

Текст

маітрейа ува̄ча
іті те варн̣ітах̣ кшаттах̣
ка̄ла̄кгйах̣ парама̄тманах̣
махіма̄ веда-ґарбго ’тга
йатга̄сра̄кшін нібодга ме

Послівний переклад

маітрейах̣ ува̄ча  —  Шрі Майтрея сказав; іті  —  так; те  —  тобі; варн̣ітах̣  —  описано; кшаттах̣  —  Відуро; ка̄ла-а̄кгйах̣  —  що називають вічним часом; парама̄тманах̣  —  Наддуші; махіма̄  —  велич; веда-ґарбгах̣  —  Господь Брахма, вмістище Вед; атга  —  після того; йатга̄  —  як; асра̄кшіт  —  творив; нібодга  —  постарайся зрозуміти; ме  —  від мене.

Переклад

Шрі Майтрея сказав: Отож, вчений Відуро, я пояснив тобі велич Верховного Бога-Особи, втіленого в образі кали. А тепер послухай про те, як Брахма, вмістище всього ведичного життя, творить світ.

2

Текст

сасарджа̄ґре ’ндга-та̄місрам
атга та̄місрам а̄ді-кр̣т
маха̄мохам̇ ча мохам̇ ча
тамаш́ ча̄джн̃а̄на-вр̣ттайах̣

Послівний переклад

сасарджа  —  створив; аґре  —  спочатку; андга-та̄місрам  —  страх смерті; атга  —  тоді; та̄місрам  —  гнів, що виникає від розчарування; а̄ді-кр̣т  —  ці всі; маха̄-мохам  —  володіння об’єктами насолоди; ча  —  також; мохам  —  ілюзорні уявлення; ча  —  також; тамах̣  —  темрява, яка покриває знання про свою сутність; ча  —  а також; аджн̃а̄на  —  невігластва; вр̣ттайах̣  —  дії.

Переклад

Насамперед Брахма створив функції невігластва, як оце хибне самоототожнення, страх смерті, викликаний розчаруванням гнів, оманне почуття власності, а також ілюзія тілесної концепції життя, чи забуття про свою істинну сутність.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Перш ніж творити самі живі істоти в різних видах життя, Брахма створив умови для їхнього існування в матеріальному світі. Якщо жива істота не забуде свою істинну сутність, вона не зможе існувати в умовах матеріального буття. Тому перша передумова матеріального існування    —    це забуття про власну справжню сутність. А якщо істота забуває про свою справжнє сутність, вона неодмінно буде боятися смерті, хоча чиста жива душа безсмертна і ненароджена. Через це оманне ототожнення з матеріальною природою людина хибно вважає себе власником речей, які насправді вона одержує в користування від вищої влади. Жива істота отримує всі матеріальні ресурси, для того щоб спокійно жити в матеріальному світі й виконувати свій обов’язок    —    пізнавати свою сутність. Але через оманне самоототожнення зумовлена душа потрапляє в пастку хибного почуття власності, вважаючи своїм те, що належить Верховному Господеві.

З цих віршів випливає, що Верховний Господь створив Брахму, а Брахма створив п’ять форм невігластва, що зумовлюють живих істот в матеріальному світі. Якщо взяти до уаги підпорядкованість зумовлених душ чарам Брахми, теорія про рівність живої істоти із Всевишнім виглядає просто сміховинною. П’ять згаданих тут форм невігластва визнає також Патанджалі.

3

Текст

др̣шт̣ва̄ па̄пійасім̇ ср̣шт̣ім̇
на̄тма̄нам̇ бахв аманйата
бгаґавад-дгйа̄на-пӯтена
манаса̄нйа̄м̇ тато ’ср̣джат

Послівний переклад

др̣шт̣ва̄  —  побачивши; па̄пійасім  —  гріховне; ср̣шт̣ім  —  творіння; на  —  не; а̄тма̄нам  —  собі; баху  —  велике задоволення; аманйата  —  відчув; бгаґават  —  на Бога-Особу; дгйа̄на  —  медитацією; пӯтена  —  очистившись; манаса̄  —  такою свідомістю; анйа̄м  —  інше; татах̣  —  тоді; аср̣джат  —  створив.

Переклад

Вважаючи створення цих форм ілюзії за гріховне завдання, Брахма був не дуже втішений і тому став медитувати на Бога-Особу, щоб очистити себе. Після того він взявся до наступного етапу творення.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Створюючи різні форми невігластва, Господь Брахма не відчував радості, але мусив виконувати це невдячне завдання, тому що більшість зумовлених душ бажає перебувати в невігластві. У «Бгаґавад-ґіті» (15.15) Господь Крішна каже, що Він присутній у серці кожної істоти і дає їй пам’ять або забуття. Хтось може запитати, чому всемилостивий Господь одному дає пам’ять, а другому    —    забуття. Насправді, милостивий Господь не поділяє істот на друзів і ворогів. Жива істота, невід’ємна частка Господа, наділена частковою незалежністю, тому що певною мірою володіє крихтою всіх якостей Господа. Кожен, хто наділений якоюсь незалежністю, через брак знання може іноді використати її неправильно. Коли жива істота з власною волі зловживає своєю незалежністю і починає котитися до пекла, всемилостивий Господь спочатку докладає всіх зусиль, щоб врятувати її від цієї пастки. Але коли жива істота наполягає на своєму рішенні потрапити до пекла, Господь допомагає їй забути своє справжнє становище. Господь допомагає пропащій живій істоті опуститися до найнижчого рівня, даючи їй можливість переконатися, що зловживання незалежністю не приводить до щастя.

Майже всі зумовлені душі, що гибіють у матеріальному світі, зловживають своєю незалежністю, і тому потрапляють у сіті п’яти форм невігластва. Як покірний Господній слуга, Брахма творить їх, тому що в цьому є потреба, але задоволення від цього він не відчуває, адже відданий Господа природно волів би, щоб ніхто не падав зі свого істинного рівня. Люди, яких не цікавить шлях самоусвідомлення, отримують від Господа всі можливості для того, щоб найповнішою мірою задовольнити свої нахили, і Брахма старанно допомагає створити потрібні для цього умови.

4

Текст

санакам̇ ча санандам̇ ча
сана̄танам атга̄тмабгӯх̣
санат-кума̄рам̇ ча мунін
нішкрійа̄н ӯрдгва-ретасах̣

Послівний переклад

санакам  —  Санаку; ча  —  також; санандам  —  Сананду; ча  —  і; сана̄танам  —  Санатану; атга  —  потім; а̄тма-бгӯх̣  —  самоявлений Брахма; санат-кума̄рам  —  Санат-кумару; ча  —  також; мунін  —  великих мудреців; нішкрійа̄н  —  цілковито вільних від корисливої діяльності; ӯрдгва-ретасах̣  —  чиє сім’я тече вгору.

Переклад

Спочатку Брахма створив чотирьох великих мудреців: Санаку, Сананду, Санатану й Санат-кумару. Їхнє сім’я текло догори, завдяки чому вони піднялися на дуже високий рівень духовного розвитку, і тому ніхто з них не хотів братися до матеріалістичної діяльності.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Хоча з огляду на потреби живих істот, яким згідно з волею Господа судилося жити в невігластві, Брахма створив принципи невігластва, ця невдячна робота не дала йому задоволення. Тому він створив чотири принципи знання: санкг’ю, або емпіричну філософію, яка аналітично досліджує природу матеріального світу, йоґу, або містичну практику, яка вивільняє чисту душу з рабства матерії, вайраґ’ю, або повне відречення від матеріальних насолод, яке дає змогу піднятися до вершин духовного знання, і тапас, або різні форми добровільної аскези, призначеної для духовного самовдосконалення. Брахма створив чотирьох великих мудреців: Санаку, Сананду, Санатану і Санату,    —    щоб довірити їм ці чотири принципи духовного розвитку. Ці мудреці заснували свою духовну школу, або сампрадаю, що стала відома як Кумара-сампрадая, чи, згодом, як Німбарка-сампрадая. Мета цієї сампрадаї    —    розвиток бгакті. Всі ці великі мудреці стали великими відданими, бо без відданого служіння Богові-Особі неможливо досягнути успіху в жодній формі духовної практики.

5

Текст

та̄н бабга̄ше свабгӯх̣ путра̄н
праджа̄х̣ ср̣джата путрака̄х̣
тан наіччган мокша-дгарма̄н̣о
ва̄судева-пара̄йан̣а̄х̣

Послівний переклад

та̄н  —  згаданим вище Кумарам; бабга̄ше  —  сказав; свабгӯх̣  —  Брахма; путра̄н  —  синам; праджа̄х̣  —  нащадків; ср̣джата  —  творіть; путрака̄х̣  —  о мої сини; тат  —  те; на  —  не; аіччган  —  захотіли; мокша-дгарма̄н̣ах̣  —  тримаючись принципів звільнення; ва̄судева  —  Богові-Особі; пара̄йан̣а̄х̣  —  щиро віддані.

Переклад

Породивши на світ цих синів, Брахма звернувся до них з такими словами: «Любі діти, приведіть на світ нащадків». Але завдяки своїй прив’язаності до Ва̄судеви, Верховного Бога-Особи, вони прагнули тільки звільнення і тому висловили небажання виконувати батьків наказ.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Кумари, четверо синів Брахми, відмовилися від сімейного життя, хоча їх прохав про це сам Брахма, їхній славетний батько. Тим, хто серйозно прагне звільнитися від матеріального рабства, слід остерігатися пут ілюзорних сімейних стосунків. Хтось може запитати, як Кумари могли піти проти волі Брахми, свого батька і, крім того, творця всесвіту. Відповідь полягає в тому, що ва̄судева-пара̄йан̣а̄х̣, або людина, яка серйозно присвятила себе на служіння Богові-Особі, Ва̄судеві, вже не зв’язана жодними обов’язками. «Бгаґаватам» (11.5.41) проголошує:

деварші-бгӯта̄пта-нр̣н̣а̄м̇ пітР̣̄н̣а̄м̇
на кін̇каро на̄йам р̣н̣і ча ра̄джан
сарва̄тмана̄ йах̣ ш́аран̣ам̇ ш́аран̣йам̇
ґато мукундам̇ паріхр̣тйа картам

«Хто покинув усі матеріальні обов’язки і повністю віддався під захист лотосових стіп Господа, єдиного достойного притулку і дарителя спасіння, той уже не боржник і не слуга нікого з істот цього світу    —    ні півбогів, ні пращурів, ні мудреців, ні інших живих істот, ні родичів, ні людей». Отже, коли Кумари відмовилися виконати прохання свого славетного батька і заводити сім’ї, в цьому не було нічого поганого.

6

Текст

со ’вадгйа̄тах̣ сутаір евам̇
пратйа̄кгйа̄та̄нуш́а̄санаіх̣
кродгам̇ дурвішахам̇ джа̄там̇
нійантум упачакраме

Послівний переклад

сах̣  —  він (Брахма); авадгйа̄тах̣  —  зневажений таким чином; сутаіх̣  —  синами; евам  —  так; пратйа̄кгйа̄та  —  відмовившись скоритися; ануш́а̄санаіх̣  —  наказам свого батька; кродгам  —  гнів; дурвішахам  —  нестерпний; джа̄там  —  виник; нійантум  —  приборкати; упачакраме  —  щосили намагався.

Переклад

Коли сини відмовилися виконати батьків наказ, розум Брахми охопив великий гнів. Брахма намагався опанувати його й не подати ніякого знаку.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Брахма    —    це повелитель ґуни старсті в матеріальній природі. Тому для нього було цілком природно впасти в гнів, коли сини відмовилися коритися його волі. Хоча Кумари, відмовившись виконати його прохання, вчинили правильно, Брахма, надто занурений в ґуну пристрасті, не зміг стримати свого гніву. Однак він не дав виходу свому гніву, бо знав, що його сини досягли вершин духовної досконалості і перед ними не годиться виявляти свій гнів.

7

Текст

дгійа̄ ніґр̣хйама̄н̣о ’пі
бгрувор мадгйа̄т праджа̄патех̣
садйо ’джа̄йата тан-манйух̣
кума̄ро ніла-лохітах̣

Послівний переклад

дгійа̄  —  інтелектом; ніґр̣хйама̄н̣ах̣  —  приборканий; апі  —  хоча; бгрувох̣  —  брів; мадгйа̄т  —  з-поміж; праджа̄патех̣  —  Брахми; садйах̣  —  раптом; аджа̄йата  —  народився; тат  —  його; манйух̣  —  гнів; кума̄рах̣  —  дитина; ніла-лохітах̣  —  змішаного синьо-червоного кольору.

Переклад

Хоч як Брахма стримував свій гнів, він раптом вирвався в Брахми з-поміж брів і проявився в формі дитя з синьо-червоним тілом.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Зовнішня подоба гніву завжди однакова, чи його викликає знання, чи невігластво. Хоч як Брахма намагався стримати свій гнів, йому це не вдалося, дарма що він найвища зі створених істот. Прибравши своєї справжньої подоби, гнів вирвався з-поміж Брахминих брів як Рудра в тілі синьо-червоного кольору, тому що гнів являє собою породження ґун невігластва (що її символізує синій колір) і страсті (що її символізує червоний колір).

8

Текст

са ваі рурода дева̄на̄м̇
пӯрваджо бгаґава̄н бгавах̣
на̄ма̄ні куру ме дга̄тах̣
стга̄на̄ні ча джаґад-ґуро

Послівний переклад

сах̣  —  він; ваі  —  певно; рурода  —  заридав; дева̄на̄м пӯрваджах̣  —  найстарший з півбогів; бгаґава̄н  —  наймогутніший; бгавах̣  —  Господь Шіва; на̄ма̄ні  —  різні імена; куру  —  визнач; ме  —  мої; дга̄тах̣  —  вершитель долі; стга̄на̄ні  —  місця; ча  —  також; джаґат-ґуро  —  вчитель усесвіту.

Переклад

З’явившись на світ, дитя з плачем закричало: Вершителю долі, вчителю всесвіту, скажи, будь ласка, як мене звати і де мені бути!

9

Текст

іті тасйа вачах̣ па̄дмо
бгаґава̄н паріпа̄лайан
абгйадга̄д бгадрайа̄ ва̄ча̄
ма̄ родіс тат каромі те

Послівний переклад

іті  —  так; тасйа  —  його; вачах̣  —  прохання; па̄дмах̣  —  народжений на лотосі; бгаґава̄н  —  могутній; паріпа̄лайан  —  беручи до уваги це прохання; абгйадга̄т  —  заспокоїв; бгадрайа̄  —  лагідними; ва̄ча̄  —  словами; ма̄  —  не; родіх̣  —  ридай; тат  —  те; каромі  —  зроблю; те  —  як тобі хочеться.

Переклад

Всемогутній Брахма, що народився на лотосі, заспокоїв дитину лагідними словами і, відповідаючи на його прохання, мовив: Не плач. Я зроблю все, що ти хочеш.

10

Текст

йад ародіх̣ сура-ш́решт̣га
содвеґа іва ба̄лаках̣
татас тва̄м абгідга̄сйанті
на̄мна̄ рудра іті праджа̄х̣

Послівний переклад

йат  —  оскільки; ародіх̣  —  голосно плакав; сура-ш́решт̣га  —  о головний з півбогів; са-удвеґах̣  —  дуже стурбовано; іва  —  наче; ба̄лаках̣  —  хлопчик; татах̣  —  тому; тва̄м  —  тебе; абгідга̄сйанті  —  назву; на̄мна̄  —  іменем; рудрах̣  —  Рудра; іті  —  так; праджа̄х̣  —  люди.

Переклад

Далі Брахма сказав: О найголовніший з півбогів, люди зватимуть тебе Рудрою, тому що ти так жалібно плакав.

11

Текст

хр̣д індрійа̄н̣й асур вйома
ва̄йур аґнір джалам̇ махі
сӯрйаш́ чандрас тапаш́ чаіва
стга̄на̄нй аґре кр̣та̄ні те

Послівний переклад

хр̣т  —  серце; індрійа̄н̣і  —  чуття; асух̣  —  життєве повітря; вйома  —  небо; ва̄йух̣  —  повітря; аґніх̣  —  вогонь; джалам  —  вода; махі  —  земля; сӯрйах̣  —  сонце; чандрах̣  —  місяць; тапах̣  —  аскеза; ча  —  також; ева  —  певно; стга̄на̄ні  —  ці всі місця; аґре  —  щойно; кр̣та̄ні  —  зроблені; те  —  для тебе.

Переклад

Любий синку, для твого перебування я вже вибрав такі місця: серце, чуття, життєве повітря, небо, повітря, вогонь, вода, земля, сонце, місяць і аскеза.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Створення Рудри має глибокий смисл. Рудра з’явився на світ з-поміж брів Брахми, як втілення Брахминого гніву, породженого з ґуни пристрасті з домішкою невігластва. Принцип Рудри описано в «Бгаґавад-ґіті» (3.37). Кродгу (гнів) породжує кама (хіть), яку породжує ґуна пристрасті. Коли хіть і бажання не знаходять вдоволення, з’являється кродга, жахливий ворог зумовленої душі. Уособленням цієї найгріховнішої і найнебезпечнішої пристрасті є аханкара, ілюзія егоїзму, внаслідок якої жива істота вважає себе центром усесвіту. Такий егоцентризм зумовленої душі, цілковито підпорядкованої матеріальній природі, «Бгаґавад-ґіта» називає безглуздям. Цей егоцентризм    —    це прояв собою принципу Рудри в серці, де народжується кродга (гнів). Виникнувши в серці, гнів проявляється далі через органи чуття: очі, руки, ноги. У розгніваної людини наливаються кров’ю очі, іноді вона стискає кулаки і тупає ногами. Ці прояви принципу Рудри доводять його присутність у цих місцях. Коли людина гнівається, в неї частішає подих, і це показує, що Рудра присутній у також у життєвому повітрі, або диханні. Коли небо, затягнуте густими хмарами, гнівно гримить, і коли несамовито віє вітер, в цьому проявляється принцип Рудри. Коли від вітру на морі здіймається буря, це ще одна страхітлива подоба Рудри, якої так боїться звичайна людина. Присутність Рудри можна також побачити в розбурханому полум’ї і в водах потопу, який розливається на землі під час повені.

Існує багато земних створінь, які є постійним уособленням принципу Рудри. Змія, тигр і лев завжди є символами Рудри. Палюче сонце іноді спричинює тепловий удар, а від суворих морозів, які породжує місяць, іноді люди непритомніють і гинуть. В історії було багато мудреців, йоґів, філософів та зречеників, які аскезою здобували велику силу, але потім підпадали під вплив принципу Рудри і давали вихід гніву та пристрасті, демонструючи накопичену могутність. Великий йоґі Дурваса, підпавши під вплив принципу Рудри, полаявся з Махараджею Амбарішею, а хлопчик-брахмана проявив вплив принципу Рудри проклявши великого царя Парікшіта. Коли принцип Рудри проявляють ті, хто не виконує відданого служіння Верховному Богові-Особі, через свій гнів вони падають з досягнутого становища і втрачають здобуті заслуги. Це підтверджує вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»:

йе ’нйе ’равінда̄кша вімукта-ма̄нінас
твайй аста-бга̄ва̄д авіш́уддга-буддгайах̣
а̄рухйа кр̣ччгрен̣а парам̇ падам̇ татах̣
патантй адго ’на̄др̣та-йушмад-ан̇ґграйах̣

(Бгаґ. 10.2.32)

Імперсоналісти падають зі свого рівня і втрачають усе здобуте через те, що в своїй ілюзії безпідставно проголошують себе за рівних Усевишньому.

12

Текст

манйур манур махінасо
маха̄н̃ чгіва р̣тадгваджах̣
уґрарета̄ бгавах̣ ка̄ло
ва̄мадево дгр̣тавратах̣

Послівний переклад

манйух̣, манух̣, махінасах̣, маха̄н, ш́івах̣, р̣тадгваджах̣, уґрарета̄х̣, бгавах̣, ка̄лах̣, ва̄мадевах̣, дгр̣тавратах̣  —  різні імена Рудри.

Переклад

Господь Брахма вів далі: Любий Рудро, синку, ти матимеш також одинадцять інших імен: Ман’ю, Ману, Махінаса, Махан, Шіва, Рітадгваджа, Уґрарета, Бгава, Кала, Вамадева й Дгрітаврата.

13

Текст

дгір дгр̣ті-расалома̄ ча
нійут сарпір іла̄мбіка̄
іра̄ваті свадга̄ дікша̄
рудра̄н̣йо рудра те стрійах̣

Послівний переклад

дгіх̣, дгр̣ті, расала̄, ума̄, нійут, сарпіх̣, іла̄, амбіка̄, іра̄ваті, свадга̄, дікша̄ рудра̄н̣йах̣  —  одинадцять Рудрані; рудра  —  Рудро; те  —  тобі; стрійах̣  —  жінки.

Переклад

О Рудро, також ти маєш одинадцять дружин, відомих як Рудрані. Це Дгі, Дгріті, Расала, Ума, Ніюта, Сарпі, Іла, Амбіка, Іраваті, Свадга і Дікша.

14

Текст

ґр̣ха̄н̣аіта̄ні на̄ма̄ні
стга̄на̄ні ча са-йошан̣ах̣
ебгіх̣ ср̣джа праджа̄ бахвіх̣
праджа̄на̄м асі йат патіх̣

Послівний переклад

ґр̣ха̄н̣а  —  прийми; ета̄ні  —  ці всі; на̄ма̄ні  —  різні імена; стга̄на̄ні  —  а також місця перебування; ча  —  також; са-йошан̣ах̣  —  з дружинами; ебгіх̣  —  з ними; ср̣джа  —  породжуй; праджа̄х̣  —  нащадків; бахвіх̣  —  численних; праджа̄на̄м  —  живих істот; асі  —  ти є; йат  —  бо; патіх̣  —  повелитель.

Переклад

Синку, тепер прийми всі свої імена, визначені тобі місця перебування і своїх дружин. Ти один з повелителів живих істот, отож насели всесвіт своїми численними нащадками.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Брахма, батько Рудри, обрав своєму синові дружин, місця для життя, а також імена. Син повинен прийняти дружину, яку вибрав йому батько, тому що це так само природно, як прийняти від батька ім’я чи маєток. Так зростає населення світу. Щоправда, Кумари відмовилися виконати батькове прохання, бо перебували на такому високому рівні, що зачинати численних нащадків було для них недостойним завданням. Як син задля вищої цілі може відмовитися виконувати батькову волю, так і батько задля вищої цілі може відмовитися утримувати синів, що просто породжують нащадків.

15

Текст

ітй а̄дішт̣ах̣ сва-ґурун̣а̄
бгаґава̄н ніла-лохітах̣
саттва̄кр̣ті-свабга̄вена
сасарджа̄тма-сама̄х̣ праджа̄х̣

Послівний переклад

іті  —  так; а̄дішт̣ах̣  —  отримавши наказ; сва-ґурун̣а̄  —  своїм духовним вчителем; бгаґава̄н  —  наймогутніший; ніла-лохітах̣  —  Рудра, що має синьо-червоне тіло; саттва  —  могутністю; а̄кр̣ті  —  зовнішністю; свабга̄вена  —  і несамовитою природою; сасарджа  —  створив; а̄тма-сама̄х̣  —  подібних собі; праджа̄х̣  —  нащадків.

Переклад

Надзвичайно могутній Рудра, що має тіло синьо-червоного кольору, породив численних нащадків, достоту схожих на нього зовнішністю, силою та несамовитим норовом.

16

Текст

рудра̄н̣а̄м̇ рудра-ср̣шт̣а̄на̄м̇
саманта̄д ґрасата̄м̇ джаґат
ніш́а̄мйа̄сан̇кгйаш́о йӯтга̄н
праджа̄патір аш́ан̇ката

Послівний переклад

рудра̄н̣а̄м  —  синів Рудри; рудра-ср̣шт̣а̄на̄м  —  що їх породив Рудра; саманта̄т  —  зібраних разом; ґрасата̄м  —  що пожирали; джаґат  —  всесвіт; ніш́а̄мйа  —  побачивши дії; асан̇кгйаш́ах̣  —  незліченних; йӯтга̄н  —  полчищ; праджа̄-патіх̣  —  прабатько живих істот; аш́ан̇ката  —  злякався.

Переклад

Синам і внукам Рудри не було ліку. Зібравшись разом, вони спробували проковтнути весь усесвіт. Коли Брахма, прабатько всіх живих істот, побачив, що відбувається, його взяв страх.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Нащадки Рудри, втілення гніву, створили таку загрозу для існуванню всесвіту, що злякали навіть Брахму, прабатька всіх живих істот. Так звані віддані чи послідовники Рудри не менш небезпечні, як його нащадки. Іноді вони зазіхають на життя самого Рудри. Буває, що послідовники Рудри намагаються здобути Рудрині благословення, щоб за їхньою допомогою Його ж і вбити. Така природа поклонників Рудри.

17

Текст

алам̇ праджа̄бгіх̣ ср̣шт̣а̄бгір
ідр̣ш́ібгіх̣ суроттама
майа̄ саха дахантібгір
діш́аш́ чакшурбгір улбан̣аіх̣

Послівний переклад

алам  —  непотрібне; праджа̄бгіх̣  —  такими живими істотами; ср̣шт̣а̄бгіх̣  —  породженими; ідр̣ш́ібгіх̣  —  такими; сура-уттама  —  о найліпший серед півбогів; майа̄  —  мною; саха  —  разом із; дахантібгіх̣  —  що спалюють; діш́ах̣  —  всі сторони світу; чакшурбгіх̣  —  очима; улбан̣аіх̣  —  язиками полум’я.

Переклад

Брахма сказав Рудрі: О найліпший серед півбогів, більше не треба породжувати на світ живих істот з такою природою. Вогненними язиками, що виривалися з їхніх очей, вони стали нищити все навколо і навіть кинулися на мене.

18

Текст

тапа а̄тішт̣га бгадрам̇ те
сарва-бгӯта-сукга̄вахам
тапасаіва йатга̄ пӯрвам̇
срашт̣а̄ віш́вам ідам̇ бгава̄н

Послівний переклад

тапах̣  —  в аскезі; а̄тішт̣га  —  утвердися; бгадрам  —  благо; те  —  тобі; сарва  —  всі; бгӯта  —  живі істоти; сукга-а̄вахам  —  приносячи щастя; тапаса̄  —  аскезою; ева  —  тільки; йатга̄  —  як; пӯрвам  —  раніше; срашт̣а̄  —  створиш; віш́вам  —  всесвіт; ідам  —  цей; бгава̄н  —  ти сам.

Переклад

Синку, ліпше присвяти себе аскезі, що дарує благо всім живим істотам і що принесе тобі всі благословення. Тільки завдяки аскезі ти зможеш знову створити всесвіт таким, як він був.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: За створення, підтримання і знищення проявленого космосу відповідають три божества: Брахма, Вішну і Махешвара, або Шіва. Брахма попрохав Рудру не руйнувати космос, поки триває період творення і підтримання всесвіту. Він попрохав Рудру присвятити себе аскезі, чекаючи, поки настане час знищення всесвіту і виникне потреба в його служінні.

19

Текст

тапасаіва парам̇ джйотір
бгаґавантам адгокшаджам
сарва-бгӯта-ґуха̄ва̄сам
ан̃джаса̄ віндате пума̄н

Послівний переклад

тапаса̄  —  аскезою; ева  —  тільки; парам  —  верховне; джйотіх̣  —  світло; бгаґавантам  —  Бога-Особу; адгокшаджам  —  недосяжний для чуттів; сарва-бгӯта-ґуха̄-а̄ва̄сам  —  перебуваючи в серці всіх живих істот; ан̃джаса̄  —  цілковито; віндате  —  пізнає; пума̄н  —  особа.

Переклад

Тільки аскеза дає можливість наблизитися до Бога-Особи, що перебуває в серці кожної живої істоти, але разом з тим цілковито недосяжний для чуттів.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Брахма радить Рудрі присвятити себе аскезі й таким чином на своєму прикладі показати синам і послідовникам доконечність аскези для того, щоб здобути ласку Верховного Бога-Особи. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті», людський загал завжди йде слідом за тими, хто користується загальним авторитетом. Отож Брахма, неприємно вражений діями Рудриних нащадків і побоюючись, що розплодившись, вони поглинуть і його, попрохав Рудру більше не породжувати на світ таких небезпечних нащадків і віддати себе аскезі, присвяченій задоволенню Верховного Господа. Тому на численних зображеннях Рудру можна побачити зануреним у медитацію, присвяченій одній меті    —    здобути милість Господа. Ці слова Брахми являють собою непряму пораду всім синам і послідовникам Рудри припинити свою руйнівну діяльність, засновану на принципі Рудри, і дати йому можливість спокійно творити всесвіт.

20

Текст

маітрейа ува̄ча
евам а̄тмабгува̄дішт̣ах̣
парікрамйа ґіра̄м̇ патім
ба̄д̣гам ітй амум а̄мантрйа
вівеш́а тапасе ванам

Послівний переклад

маітрейах̣ ува̄ча  —  Шрі Майтрея сказав; евам  —  так; а̄тма-бгува̄  —  Брахмою; а̄дішт̣ах̣  —  прошений; парікрамйа  —  обійшовши; ґіра̄м  —  Веди; патім  —  повелителю; ба̄д̣гам  —  це правильно; іті  —  так; амум  —  Брахмі; а̄мантрйа  —  сказавши; вівеш́а  —  увійшов; тапасе  —  задля аскези; ванам  —  у ліс.

Переклад

Шрі Майтрея сказав: Почувши таким чином Брахмину волю, Рудра обійшов навколо свого батька, повелителя Вед. Висловивши свою згоду, він вирушив у ліс, щоб присвятити себе суворій аскезі.

21

Текст

атга̄бгідгйа̄йатах̣ сарґам̇
даш́а путра̄х̣ праджаджн̃іре
бгаґавач-чгакті-йуктасйа
лока-санта̄на-хетавах̣

Послівний переклад

атга  —  так; абгідгйа̄йатах̣  —  обдумуючи; сарґам  —  творення; даш́а  —  десять; путра̄х̣  —  синів; праджаджн̃іре  —  зачав; бгаґават  —  що належить Богові-Особі; ш́акті  —  енерґією; йуктасйа  —  вповноважений; лока  —  світ; санта̄на  —  потомство; хетавах̣  —  причини.

Переклад

Думаючи про те, як творити живі істоти, Брахма, вповноважений від Верховного Бога-Особи, породив десять синів, щоб з їхньої допомогою збільшити населення всесвіту.

22

Текст

марічір атрй-ан̇ґірасау
пуластйах̣ пулахах̣ кратух̣
бгр̣ґур васішт̣го дакшаш́ ча
даш́амас татра на̄радах̣

Послівний переклад

марічіх̣, атрі, ан̇ґірасау, пуластйах̣, пулахах̣, кратух̣, бгр̣ґух̣, васішт̣гах̣, дакшах̣  —  імена Брахминих синів; ча  —  і; даш́амах̣  —  десятий; татра  —  там; на̄радах̣  —  Нарада.

Переклад

Так народилися Марічі, Атрі, Анґіра, Пуласт’я, Пулаха, Крату, Бгріґу, Васіштга, Дакша і, десятий син, Нарада.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Творення, підтримання і знищення проявленого космосу призначено тільки задля одної мети    —    дати зумовленим душам можливість повернутися додому, до Бога. Брахма створив Рудру, щоб той допоміг йому творити всесвіт, однак Рудра з самого початку став пожирати творіння. Тому Брахмі довелося зупинити його руйнівну діяльність. Отже, Брахма привів на світ ще кілька хороших синів, які мали велику схильність до світської кармічної діяльності. Однак Брахма чудово розумів, що без відданого служіння Господу зумовлені душі не досягнуть у своєму житті нічого хорошого, і тому після всіх інших синів він створив достойного Нараду, великого духовного вчителя всіх трансценденталістів. Без відданого служіння Господу неможливо досягнути успіху в жодній сфері діяльності, тимчасом як сам шлях відданого служіння ніколи не залежить ні від чого матеріального. Тільки трансцендентне любовне служіння Господу може привести до істинної мети життя, і тому серед усіх синів Брахми Шріман Нарада Муні дає людству найцінніший дар.

23

Текст

утсан̇ґа̄н на̄радо джаджн̃е
дакшо ’н̇ґушт̣га̄т свайамбгувах̣
пра̄н̣а̄д васішт̣гах̣ сан̃джа̄то
бгр̣ґус твачі кара̄т кратух̣

Послівний переклад

утсан̇ґа̄т  —  з трансцендентних роздумів; на̄радах̣  —  Махамуні Нарада; джаджн̃е  —  був народжений; дакшах̣  —  Дакша; ан̇ґушт̣га̄т  —  з великого пальця руки; свайамбгувах̣  —  Брахми; пра̄н̣а̄т  —  з життєвого повітря, чи з подиху; васішт̣гах̣  —  Васіштга; сан̃джа̄тах̣  —  був народжений; бгр̣ґух̣  —  мудрець Бгріґу; твачі  —  з дотику; кара̄т  —  з руки; кратух̣  —  мудрець Крату.

Переклад

Нарада народився з Брахминої розсудливості, найліпшої частини його тіла. Васіштга народився з його подиху, Дакша    —    з великого пальця на руці, Бгріґу    —    з його шкіри, а Крату    —    з руки.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Нарада народився з Брахминої розсудливості, тому що Нарада здатний дати Верховного Господа кожній істоті, якій побажає. Верховного Бога-Особу неможливо пізнати ніяким дослідженням Вед і жодними аскезами. Але чистий відданий Господа Нарада може дарувати Верховного Господа будь-кому, якщо тільки захоче. Саме ім’я Наради свідчить про те, що він може дарувати Верховного Господа. На̄ра означає «Верховний Господь», а да означає «той, хто може дати». Те, що Нарада може дарувати Верховного Господа, не означає, що Господь    —    це якийсь товар, який можна вручити кому завгодно. Це означає, що Нарада може будь-кому дарувати трансцендентне любовне служіння Господу в настрої слуги, друга, батька чи коханої    —    залежно від того, яке бажання виникає в істоти від трансцендентної любові до Господа. Іншими словами, серед усіх інших тільки Нарада здатний вивести людину на шлях бгакті-йоґи, найвищої містичної практики, яка дозволяє прийти до Верховного Господа.

24

Текст

пулахо на̄бгіто джаджн̃е
пуластйах̣ карн̣айор р̣шіх̣
ан̇ґіра̄ мукгато ’кшн̣о ’трір
марічір манасо ’бгават

Послівний переклад

пулахах̣  —  мудрець Пулаха; на̄бгітах̣  —  з пупа; джаджн̃е  —  народився; пуластйах̣  —  мудрець Пуласт’я; карн̣айох̣  —  з вух; р̣шіх̣  —  великий мудрець; ан̇ґіра̄х̣  —  Анґіра; мукгатах̣  —  з вуст; акшн̣ах̣  —  з очей; атріх̣  —  мудрець Атрі; марічіх̣  —  мудрець Марічі; манасах̣  —  з розуму; абгават  —  постав.

Переклад

Пуласт’я народився з вух Брахми, Анґіра    —    з його вуст, Атрі    —    з очей, Марічі    —    з розуму, а Пулаха    —    з пупа.

25

Текст

дгармах̣ стана̄д дакшін̣ато
йатра на̄ра̄йан̣ах̣ свайам
адгармах̣ пр̣шт̣гато йасма̄н
мр̣тйур лока-бгайан̇карах̣

Послівний переклад

дгармах̣  —  релігія; стана̄т  —  з грудей; дакшін̣атах̣  —  справа; йатра  —  де; на̄ра̄йан̣ах̣  —  Верховний Господь; свайам  —  особисто; адгармах̣  —  безбожність; пр̣шт̣гатах̣  —  зі спини; йасма̄т  —  звідки; мр̣тйух̣  —  смерть; лока  —  для живої істоти; бгайам-карах̣  —  страхітлива.

Переклад

Релігія проявилася з грудей Брахми, де перебуває Верховний Бог-Особа Нараяна, а безбожність з’явилася з його спини, звідки до живої істоти приходить жаска смерть.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Те, що релігія з’явилася з грудей, де особисто перебуває Бог-Особа, дуже важливо, тому що, як підтверджує «Бгаґавад-ґіта» і «Шрімад-Бгаґаватам», смисл релігії полягає у відданому служінні Богові-Особі. Остання настанова «Бгаґавад-ґіти» закликає покинути всі інші форми релігійної діяльності і віддатися під притулок Бога-Особи. «Шрімад-Бгаґаватам» також каже, що найвища досконалість релігійної діяльності    —    це та практика, яка приводить до відданого служіння Господу, безкорисливого і незалежного від матеріальних перешкод. Релігія в її довершеному вияві    —    це віддане служіння Господу, а безбожність являє собою пряму протилежність до цього. Найважливіша частина тіла    —    серце, тоді як на спину звертають найменше уваги. Коли хтось нападає, люди насамперед старанно захищають груди, навіть якщо при тому вони підставляють ворогу спину. З Брахминої спини з’являються всілякі форми безбожності, тоді як істинна релігія, віддане служіння Господу, з’являється з грудей, обителі Нараяни. Будь-яка діяльність, котра не приводить до відданого служіння Господу, є безбожництвом, а все, що підводить до відданого служіння Господу, називають релігією.

26

Текст

хр̣ді ка̄мо бгрувах̣ кродго
лобгаш́ ча̄дгара-даччгада̄т
а̄сйа̄д ва̄к сіндгаво мед̣гра̄н
нірр̣тіх̣ па̄йор аґга̄ш́райах̣

Послівний переклад

хр̣ді  —  з серця; ка̄мах̣  —  хіть; бгрувах̣  —  з брів; кродгах̣  —  гнів; лобгах̣  —  жадність; ча  —  також; адгара-даччгада̄т  —  з-поміж губ; а̄сйа̄т  —  з рота; ва̄к  —  мова; сіндгавах̣  —  океани; мед̣гра̄т  —  зі статевого члена; нірр̣тіх̣  —  гріховна діяльність; па̄йох̣  —  з заднього проходу; аґга-а̄ш́райах̣  —  вмістища всіх вад.

Переклад

Хіть і жадання з’явилися з серця Брахми, гнів    —    з-поміж його брів, жадність    —    з-поміж його вуст, дар мови    —    з його рота, океан    —    з його статевого члена, а низька й відразлива діяльність    —    із його ануса, джерела всіх гріхів.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Зумовлена душа перебуває в полоні вигадок і мудрувань. Хоч би яких висот світської вченості вона досягла, їй не позбутися впливу різних психічних процесів. Тому людині так важко звільнитися від хіті й потягу до низької діяльності, якщо вона не стає на шлях відданого служіння Господу. Коли людині не вдається задовольнити свою хіть і низькі бажання, в її розумі виникає гнів, який потім проявляється між бровами. Тому звичайним людям радять зосереджувати розум на міжбрів’ї. Що ж до відданих, то вони вже оволоділи вмінням садовити Господа на престол свого розуму. Теорія, котра закликає позбутися всіх бажань, не витримує випробовування практикою, тому що розум неможливо звільнити від бажань. Справжній смисл цієї поради    —    позбутися бажань    —    полягає в тому, щоб позбутися бажань, шкідливих для духовного росту. Відданий завжди наповнює свій розум думками про Господа, і тому не має жодної потреби боротися з бажаннями, адже всі його бажання скеровані на служіння Господу.

Дар мови називають проявом Сарасваті, або богині вченості. Вона з’являється на світ із вуст Брахми. Навіть якщо хтось здобув прихильність богині вченості, серце його можуть переповнювати хіть та матеріальні бажання, а її брови може заламані в гніві. Навіть якщо людина дуже вчена з матеріального погляду, це зовсім не означає, що вона звільнилася від усіх ницих порухів хіті та гніву. Всі достоїнства можна знайти тільки в чистого відданого, що сповнений віри і завжди занурений в думки про Господа, або в самадгі.

27

Текст

чга̄йа̄йа̄х̣ кардамо джаджн̃е
девахӯтйа̄х̣ патіх̣ прабгух̣
манасо дехаташ́ чедам̇
джаджн̃е віш́ва-кр̣то джаґат

Послівний переклад

чга̄йа̄йа̄х̣  —  тінню; кардамах̣  —  Кардама Муні; джаджн̃е  —  з’явився; девахӯтйа̄х̣  —  Девахуті; патіх̣  —  чоловік; прабгух̣  —  повелитель; манасах̣  —  з розуму; дехатах̣  —  з тіла; ча  —  також; ідам  —  це; джаджн̃е  —  розвинув; віш́ва  —  усесвіту; кр̣тах̣  —  творця; джаґат  —  проявлений космос.

Переклад

Мудрець Кардама, чоловік славетної Девахуті, з’явився з тіні Брахми. Так, усе, що є у всесвіті, з’явилося або з Брахминого тіла, або з його розуму.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Хоча домінує завжди якась одна ґуна матеріальної природи, вони ніколи не проявляються в чистому вигляді, незмішані з іншими. Навіть у найбільш разючих проявах нижчих двох якостей, ґун страсті й невігластва, іноді прозирає проблиск ґуни добра. Тому, хоча сини, що з’явилися з Брахминого тіла чи розуму, перебували під впливом ґун страсті та невігластва, але деякі з них, як оце Кардама, народилися під впливом ґуни добра. Нарада з’явився на світ із трансцендентного стану Брахминого розуму.

28

Текст

ва̄чам̇ духітарам̇ танвім̇
свайамбгӯр харатім̇ манах̣
ака̄ма̄м̇ чакаме кшаттах̣
са-ка̄ма іті нах̣ ш́рутам

Послівний переклад

ва̄чам  —  Вак; духітарам  —  дочці; танвім  —  народжена з тіла; свайамбгӯх̣  —  Брахма; харатім  —  що приваблює; манах̣  —  його розум; ака̄ма̄м  —  вільний від статевого потягу; чакаме  —  побажав; кшаттах̣  —  Відуро; са-ка̄мах̣  —  відчувши статевий потяг; іті  —  так; нах̣  —  ми; ш́рутам  —  почули.

Переклад

Відуро, як ми чули, Брахма мав дочку на ім’я Вак, що народилася з його тіла. Вона викликала в розумі Брахми бажання сексу, хоча сама вона не бажала статевих стосунків з ним.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Балава̄н індрійа-ґра̄мо відва̄м̇сам апі каршаті (Бгаґ. 9.19.17). В писаннях сказано, що чуття настільки могутні й несамовиті, що можуть затьмарити розум навіть найпоміркованішої і найосвіченішої людини. Тому писання радять не перебувати насамоті навіть зі своєю матір’ю, сестрою чи дочкою. Відва̄м̇сам апі каршаті    —    навіть наймудріша людина може впасти жертвою пристрасті, що охоплює чуття. Майтрея не був певний, чи згадувати про дивну поведінку Брахми, який загорівся хіттю до власної дочки, однак згадав про цей випадок. Однак він вирішив згадати про це, тому що іноді такі речі трапляються, і живий приклад тому    —    сам Брахма, дарма що він перша істота у всесвіті й наділений найбільшим знанням. Якщо Брахма впав жертвою статевого потягу, що вже тоді казати за інших людей, яких переповнюють численні матеріальні прив’язаності і слабкості? Як відомо з переказів, Брахма справді порушив таким чином усі моральні норми в якусь із калп, але це було не тої калпи, коли Брахма отримав безпосередньо від Господа настанови і пояснення чотирьох основних віршів «Шрімад-Бгаґаватам». Господь, передавши Брахмі науку «Бгаґаватам», благословив його, сказавши, що жодної з наступних калп розум Брахми не затьмариться. З цього можна зробити висновок, що Брахма впав жертвою чуттєвої пристрасті до того, як почув «Шрімад-Бгаґаватам», а почувши його безпосередньо від Господа, він уже був надійно захищений від таких гріхів.

Однак цей випадок повинен послужити для всіх серйозною пересторогою. Людина    —    це суспільна тварина, і необмежене спілкування з прекрасною статтю приводить чоловіка до падіння. Свобода в спілкуванні чоловіків та жінок, і передусім серед молоді,    —    це, безперечно, велика перешкода на шляху духовного розвитку. Сексуальна прив’язаність    —    це єдина причина матеріального рабства, і тому необмежене спілкування чоловіка й жінки великою мірою перешкоджає на шляху до звільнення. Майтрея згадує цей випадок із Брахмою для того, щоб цим прикладом застерегти нас від цієї великої небезпеки.

29

Текст

там адгарме кр̣та-матім̇
вілокйа пітарам̇ сута̄х̣
марічі-мукгйа̄ мунайо
віш́рамбга̄т пратйабодгайан

Послівний переклад

там  —  його; адгарме  —  в аморальності; кр̣та-матім  —  із зануреним розумом; вілокйа  —  побачивши; пітарам  —  батька; сута̄х̣  —  сини; марічі-мукгйа̄х̣  —  на чолі з Марічі; мунайах̣  —  мудреці; віш́рамбга̄т  —  з належною шаною; пратйабодгайан  —  звернулися.

Переклад

Побачивши, що їхнього батько покрила ілюзія і він опустився до такої аморальної поведінки, мудреці на чолі з Марічі, що були синами Брахми, шанобливо звернулися до нього.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Мудреці на чолі з Марічі були бездоганними в своїх діях, коли заперечували проти поведінки свого славетного батька. Вони чудово знали, що, навіть коли їхній батько зовні чинить неправильно, за цим криється якийсь вищий задум, бо інакше така піднесена особа не дозволила б собі такого прогріху. Брахма міг зробити це для того, щоб показати своїм підлеглим, наскільки небезпечні людські слабості, що проявляються в спілкуванні з жінками. Спілкування з протилежною статтю завжди чаїть у собі велику небезпеку для тих, хто йде шляхом самопізнання. Отже, ніколи не слід зневажати великих особистостей, як оце Брахма, навіть коли вони чинять неправильно, і тому великі мудреці на чолі з Марічі не виявили до нього неповаги за поведінку, що суперечила всім нормам.

30

Текст

наітат пӯрваіх̣ кр̣там̇ твад йе
на карішйанті ча̄паре
йас твам̇ духітарам̇ ґаччгер
аніґр̣хйа̄н̇ґаджам̇ прабгух̣

Послівний переклад

на  —  ніколи; етат  —  така річ; пӯрваіх̣  —  іншими Брахмами чи самим тобою в попередні калпи; кр̣там  —  роблена; тват  —  тобою; йе  —  що; на  —  не; карішйанті  —  роблять; ча  —  також; апаре  —  всі інші; йах̣  —  що; твам  —  ти; духітарам  —  до дочки; ґаччгех̣  —  пішов би; аніґр̣хйа  —  не стримуючи; ан̇ґаджам  —  статеве бажання; прабгух̣  —  батьку.

Переклад

Батьку, те, що ти намагаєшся зробити, ніколи не робили ані інші Брахми, ані ти сам за попередніх калп, ані хто-небудь іще, і ніхто не дозволятиме собі цього в майбутньому. Ти найвища істота у всесвіті, тому як ти можеш домагатися статевих зносин зі своєю дочкою, не приборкуючи своє бажання?

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Пост Брахми    —    найвищий у всесвіті. Цілком зрозуміло, що окрім всесвіту, в якому ми перебуваємо, існує багато інших всесвітів і багато інших Брахм. Особа, яка обіймає цей пост, повинна служити за взірець поведінки, тому що Брахма показує приклад усім живим істотам. Брахмі, найправеднішій і найбільш духовно розвиненій істоті, довірено пост, що лиш на ступінь нижчий за становище Бога-Особи.

31

Текст

теджійаса̄м апі хй етан
на суш́локйам̇ джаґад-ґуро
йад-вр̣ттам анутішт̣ган ваі
локах̣ кшема̄йа калпате

Послівний переклад

теджійаса̄м  —  наймогутнішої; апі  —  також; хі  —  певно; етат  —  така дія; на  —  неприйнятна; су-ш́локйам  —  гідна поведінка; джаґат-ґуро  —  духовний вчителю всесвіту; йат  —  чию; вр̣ттам  —  вдачу; анутішт̣ган  —  наслідуючи; ваі  —  певно; локах̣  —  світ; кшема̄йа  —  для процвітання; калпате  —  годиться.

Переклад

Хоча ти наймогутніша істота, така поведінка не личить тобі, тому що всі люди задля духовного розвитку наслідують твої дії.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Сказано, що наділена вищою могутністю істота може робити що їй завгодно і при тому не бути зв’язаною наслідками своїх дій. Наприклад, сонце, наймогутніша вогнена планета цього світу, спроможне випарувати воду з будь-якого місця і залишитися так само могутнім. Сонце випаровує воду з найбрудніших місць, але цей бруд його зовсім не осквернює. Так само Брахма за будь-яких обставин залишається чистим. Однак він духовний вчитель усіх живих істот, і тому його поведінка і вдача мають бути такими ідеальними, щоб, наслідуючи його піднесені дії, люди отримували найбільше духовне благо. З огляду на це йому не слід було діяти так, як він діяв.

32

Текст

тасмаі намо бгаґавате
йа ідам̇ свена рочіша̄
а̄тма-стгам̇ вйан̃джайа̄м а̄са
са дгармам̇ па̄тум архаті

Послівний переклад

тасмаі  —  Йому; намах̣  —  поклони; бгаґавате  —  Богові-Особі; йах̣  —  хто; ідам  —  це; свена  —  Своїм; рочіша̄  —  сяйвом; а̄тма-стгам  —  втверджений у Собі; вйан̃джайа̄м а̄са  —  проявив; сах̣  —  Він; дгармам  —  релігію; па̄тум  —  щоб захищати; архаті  —  нехай милостиво зробить.

Переклад

Ми шанобливо схиляємося перед Богом-Особою, що, залишаючись втвердженим у Собі, Своїм сяйвом проявив цей космос. Нехай же Він захистить релігію задля загального добра.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Похіть до статевих зносин має таку силу, що Брахма, схоже, не зміг відмовитися від свого наміру, незважаючи прохання своїх славетних синів на чолі з Марічі. Тому його славетні сини стали молитися до Верховного Господа, прохаючи повернути Брахмі розум. Тільки з милості Верховного Господа можна врятуватися від матеріальних спокус та похоті. Господь особисто захищає відданих, які постійно занурені у трансцендентне любовне служіння Йому, а якщо відданий випадково падає, Господь зі Своєї безпричинної милості вибачає його. Отож мудреці на чолі з Марічі стали благати в Господа милості, і Господь прийняв їхні молитви.

33

Текст

са іттгам̇ ґр̣н̣атах̣ путра̄н
пуро др̣шт̣ва̄ праджа̄патін
праджа̄паті-патіс танвам̇
татйа̄джа врід̣ітас тада̄
та̄м̇ діш́о джаґр̣хур ґгора̄м̇
ніха̄рам̇ йад відус тамах̣

Послівний переклад

сах̣  —  він (Брахма); іттгам  —  так; ґр̣н̣атах̣  —  говорячи; путра̄н  —  синів; пурах̣  —  перед собою; др̣шт̣ва̄  —  побачивши; праджа̄-патін  —  всіх прабатьків живих істот; праджа̄паті-патіх̣  —  батько їх усіх (Брахма); танвам  —  тіло; татйа̄джа  —  покинув; врід̣ітах̣  —  засоромлений; тада̄  —  тоді; та̄м  —  те тіло; діш́ах̣  —  всі сторони світу; джаґр̣хух̣  —  схопили; ґгора̄м  —  огидний; ніха̄рам  —  туман; йат  —  який; відух̣  —  знають як; тамах̣  —  пітьма.

Переклад

Коли батько всіх праджапаті, Брахма, побачив, як вони вмовляють його, йому стало дуже соромно і він одразу ж покинув тіло. Страшним туманом, від якого западає морок, це тіло розсіялося всіма сторонами світу.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Найліпший спосіб спокутувати свої гріхи    —    це відразу ж покинути своє тіло, і Брахма, лідер усіх живих істот, показав це на своєму власному прикладі. Життя Брахми триває казково довго, але через свій тяжкий гріх він мусив покинути тіло, дарма що тільки задумав цей гріх у розумі, так і не вчинивши його. 

Це урок для всіх живих істот, який показує, наскільки гріховним є необмежене статеве життя. Навіть думати про недозволені статеві стосунки    —    це гріх, який можна спокутувати тільки ціною свого життя. Іншими словами, гріхи скорочують життя людини і позбавляють її благословень, достатку та всього іншого, а найнебезпечніший гріх    —    це необмежене статеве життя.

Невігластво породжує гріхи, а гріхи покривають свідомість ще грубшим невіглаством. Одна з властивостей невігластва    —    це занурювати в пітьму або затуманювати. Пітьма чи затуманеність і досі вкриває весь усесвіт, і тільки Сонце її розсіює. Той, хто віддається під захист Господа, невичерпного джерела світла, може не боятися зникнути в темряві туману невігластва.

34

Текст

када̄чід дгйа̄йатах̣ срашт̣ур
веда̄ а̄сам̇ш́ чатур-мукга̄т
катгам̇ сракшйа̄мй ахам̇ лока̄н
самавета̄н йатга̄ пура̄

Послівний переклад

када̄чіт  —  якось; дгйа̄йатах̣  —  медитуючи; срашт̣ух̣  —  Брахми; веда̄х̣  —  ведичні писання; а̄сан  —  проявилися; чатух̣-мукга̄т  —  з чотирьох ротів; катгам сракшйа̄мі  —  як творитиму; ахам  —  я; лока̄н  —  ці всі світи; самавета̄н  —  зібрані; йатга̄  —  як; пура̄  —  в минулому.

Переклад

Якось, коли Брахма розмірковував над тим, як йому створити всі світи так само, як за попередньої епохи, з його чотирьох ротів з’явилися чотири Веди, що містять у собі все розмаїття знання.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Як вогонь може поглинути що завгодно і залишитися при тому чистим, так, з милості Господа, вогонь Брахминої величі поглинув його бажання вступити в гріховний статевий акт зі своєю дочкою. Веди    —    це джерело всього знання, яке з милості Верховного Бога-Особи відкрилося Брахмі, коли той обмірковував, як йому знову творити матеріальний світ. Брахма набув своєї могутності завдяки своєму відданому служінню Господу, і Господь завжди готовий вибачити Своєму відданому, якщо він випадково падає з рівня шляхетної діяльності відданого служіння. «Шрімад-Бгаґаватам» (11.5.42) підтверджує це в такому вірші:

сва-па̄да-мӯлам̇ бгаджатах̣ прійасйа
тйактва̄нйа-бга̄васйа харіх̣ пареш́ах̣
вікарма йач чотпатітам̇ катган̃чід
дгуноті сарвам̇ хр̣ді саннівішт̣ах̣

«Кожен, хто без решти присвятив себе на трансцендентне любовне служіння Господу біля Його лотосових стіп, дуже дорогий Богові-Особі Харі, і Господь, перебуваючи в серці Свого відданого, вибачає йому всі випадково вчинені гріхи». Ніхто б не сподівався, що така піднесена особистість, як Брахма, може коли-небудь подумати про статеві зносини зі своєю дочкою. Своїми діями Брахма лише довів: матеріальна природа настільки сильна, що може підкорити будь-кого, навіть Брахму. Господь врятував Брахму, визначивши йому лише незначну кару. З Господньої милості він не втратив своє добре ім’я славетного Брахми.

35

Текст

ча̄тур-хотрам̇ карма-тантрам
упаведа-найаіх̣ саха
дгармасйа па̄да̄ш́ чатва̄рас
татгаіва̄ш́рама-вр̣ттайах̣

Послівний переклад

ча̄тух̣  —  чотири; хотрам  —  складники жертвопринесення; карма  —  дія; тантрам  —  деталі такої діяльності; упаведа  —  додатки до Вед; найаіх̣  —  логічними висновками; саха  —  разом із; дгармасйа  —  релігійності; па̄да̄х̣  —  принципи; чатва̄рах̣  —  чотири; татга̄ ева  —  так само; а̄ш́рама  —  суспільні стани; вр̣ттайах̣  —  фахові обов’язки.

Переклад

З’явилися чотири складники вогняного жертвопринесення: виконавець [співець гімнів], офірувач, вогонь і ритуальні дії, засновані на додатковій ведичній літературі. Разом з тим постали чотири засади релігії [правдивість, аскетизм, милосердя і чистота], а також обов’язки чотирьох суспільних станів.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Їда, сон, самозахист і парування    —    це чотири основні тілесні потреби, спільні як для людей, так і для тварин. Від тварин людське суспільство відрізняється тільки релігійною діяльністю в рамках чотирьох соціальних станів і чотирьох етапів життя. Ці релігійні обов’язки чітко викладені в ведичній літературі. Коли з чотирьох ротів Брахми вийшли чотири Веди, ці обов’язки проявилися також. Ці обов’язки, визначені відповідно до чотирьох соціальних та духовних станів, встановлено для всього людства, і їх повинна дотримуватися кожна цивілізована людина. Тих, чиї традиції засновані на цих засадах, називають ар’янами, або розвиненими людьми.

36

Текст

відура ува̄ча
са ваі віш́ва-ср̣джа̄м іш́о
веда̄дін мукгато ’ср̣джат
йад йад йена̄ср̣джад девас
тан ме брӯхі тапо-дгана

Послівний переклад

відурах̣ ува̄ча  —  Відура сказав; сах̣  —  він (Брахма); ваі  —  певно; віш́ва  —  всесвіт; ср̣джа̄м  —  всіх творців; іш́ах̣  —  владика; веда-а̄дін  —  Веди і все інше; мукгатах̣  —  з вуст; аср̣джат  —  встановив; йат  —  що; йат  —  яке; йена  —  чим; аср̣джат  —  створив; девах̣  —  бог; тат  —  те; ме  —  мені; брӯхі  —  поясни, будь ласка; тапах̣-дгана  —  о мудрецю, чиїм єдиним багатством є аскеза.

Переклад

Відура сказав: О великий мудрче, єдине багатство якого становить аскеза, розкажи, будь ласка, як і за чиєю допомогою Брахма запровадив ведичну науку, що вийшла з його вуст.

37

Текст

маітрейа ува̄ча
р̣ґ-йаджух̣-са̄ма̄тгарва̄кгйа̄н
веда̄н пӯрва̄дібгір мукгаіх̣
ш́а̄страм іджйа̄м̇ стуті-стомам̇
пра̄йаш́чіттам̇ вйадга̄т крама̄т

Послівний переклад

маітрейах̣ ува̄ча  —  Майтрея сказав; р̣к-йаджух̣-са̄ма-атгарва  —  чотири Веди; а̄кгйа̄н  —  за назвою; веда̄н  —  ведичні писання; пӯрва-а̄дібгіх̣  —  починаючи з голови, зверненої вперед; мукгаіх̣  —  ротами; ш́а̄страм  —  ведичні гімни, які раніше не читали; іджйа̄м  —  жрецькі ритуали; стуті-стомам  —  гімни для читців; пра̄йаш́чіттам  —  трансцендентну діяльність; вйадга̄т  —  запровадив; крама̄т  —  одну за одною.

Переклад

Майтрея сказав: З вуст Брахми, починаючи з голови, зверненої вперед, постали одна за одною чотири Веди: «Рік», «Яджур», «Сама» і «Атгарва». Після них, одне за одним, проявилися ведичні гімни, які до того ще не читали, жрецькі ритуали, гімни для читців і трансцендентні обряди.

38

Текст

а̄йур-ведам̇ дганур-ведам̇
ґа̄ндгарвам̇ ведам а̄тманах̣
стга̄патйам̇ ча̄ср̣джад ведам̇
крама̄т пӯрва̄дібгір мукгаіх̣

Послівний переклад

а̄йух̣-ведам  —  медичну науку; дганух̣-ведам  —  воєнну науку; ґа̄ндгарвам  —  музичне мистецтво; ведам  —  складові частини ведичної мудрості; а̄тманах̣  —  особисто; стга̄патйам  —  архітектуру; ча  —  також; аср̣джат  —  створив; ведам  —  знання; крама̄т  —  відповідно; пӯрва-а̄дібгіх̣  —  починаючи з обличчя, зверненого вперед; мукгаіх̣  —  вустами.

Переклад

Також він створив медицину, воєнне мистецтво, музику й архітектуру, підрозділи ведичної науки. Одне за другим, вони з’явилися на світ з Брахминих облич, починаючи зі зверненого на схід.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Веди являють собою досконалу науку, що містить у собі всі галузі знання, потрібні в людському суспільстві, не лише на цій планеті, але й на інших. Можна зрозуміти, що для підтримання ладу в суспільстві воєнне мистецтво також потрібне, як потрібна людям і музика. Усі ці підрозділи знання називають Упапуранами, або додатками до Вед. Головний предмет Вед    —    це духовне знання, але, щоб допомогти людині на її шляху духовного пізнання, Веди містять підрозділи з усією іншою цінною інформацією, згаданою вище.

39

Текст

ітіха̄са-пура̄н̣а̄ні
пан̃чамам̇ ведам іш́варах̣
сарвебгйа ева вактребгйах̣
саср̣дже сарва-дарш́анах̣

Послівний переклад

ітіха̄са  —  історії; пура̄н̣а̄ні  —  Пурани (додаткова ведична література); пан̃чамам  —  п’ятий; ведам  —  ведичний твір; ı̄ш́варах̣  —  Господь; сарвебгйах̣  —  всі разом; ева  —  певно; вактребгйах̣  —  з вуст; саср̣дже  —  створив; сарва  —  все навколо; дарш́анах̣  —  той, хто бачить.

Переклад

Далі Брахма, що бачить минуле, теперішнє й майбутнє, зі своїх вуст створив п’яту Веду    —    Пурани та історії.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Існують твори, що викладають історію окремих країн та націй світу, але Пурани викладають історію цілого всесвіту, не лише протягом якоїсь одної епохи, але протягом багатьох калп. Брахмі відомі всі історичні факти, тому Пурани достовірно викладають історію всесвіту. Їхній первісний творець    —    Брахма, тому вони входять до складу Вед і їх називають п’ятою Ведою.

40

Текст

шод̣аш́й-уктгау пӯрва-вактра̄т
пурішй-аґнішт̣ута̄в атга
а̄пторйа̄ма̄тіра̄трау ча
ва̄джапейам̇ саґосавам

Послівний переклад

шод̣аш́ı̄-уктгау  —  різновид жертвопринесень; пӯрва-вактра̄т  —  з обличчя, зверненого на схід; пуріші-аґнішт̣утау  —  різновид жертвопринесень; атга  —  тоді; а̄пторйа̄ма-атіра̄трау  —  різновид жертвопринесень; ча  —  і; ва̄джапейам  —  різновид жертвопринесень; са-ґосавам  —  різновид жертвопринесень.

Переклад

З Брахминих вуст, звернених на схід з’явилися всі форми вогняних жертвопринесень [шодаші, уктга, пуріші, аґніштома, аптор’яма, атіратра, ваджапея та ґосава].

41

Текст

відйа̄ да̄нам̇ тапах̣ сатйам̇
дгармасйеті пада̄ні ча
а̄ш́рама̄м̇ш́ ча йатга̄-сан̇кгйам
аср̣джат саха вр̣ттібгіх̣

Послівний переклад

відйа̄  —  освіта; да̄нам  —  роздача милостині; тапах̣  —  аскеза; сатйам  —  правдивість; дгармасйа  —  релігії; іті  —  так; пада̄ні  —  чотири ноги; ча  —  також; а̄ш́рама̄н  —  життєві уклади; ча  —  також; йатга̄  —  як; сан̇кгйам  —  впорядковано; аср̣джат  —  створив; саха  —  разом із; вр̣ттібгіх̣  —  фаховими обов’язками.

Переклад

Мудрість, роздачу милостині, аскетичність та правдивість називають чотирма ногами, на яких стоїть релігія, а для опанування цими засадами існують чотири уклади життя, а також поділ на касти згідно з професією. Усі ці засади і уклади систематично створив Брахма.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Чотири уклади життя в суспільстві: брахмачар’я, чи учнівство, ґріхастга, або сімейне господарське життя, ванапрастга, або відхід від суспільного життя задля практики аскез, і санн’яса, або зречене життя, присвячене проповіді істини,    —    являють собою чотири ноги, на які спирається релігія. Згідно з фаховими обов’язками суспільство поділяють брахманів, або інтелектуальний клас, кшатріїв, або адміністративний клас, вайшій, або клас торговців та рільників, і шудр, або робітників, які не мають якоїсь особливої кваліфікації. Весь цей поділ ретельно спланував і створив Брахма, щоб допомогти людям систематично проґресувати на шляху самопізнання. Учнівство покликане дати людині якнайліпшу освіту. Сімейне господарське життя призначене задовольнити чуття людини, за тої умови що вона розвиває в собі щедрість і роздає милостиню. Відхід від господарського життя призначений для аскези, присвяченої духовному розвитку. А зреченість призначена для того, щоб проповідувати Абсолютну Істину людському загалу. Об’єднані зусилля всіх членів суспільства створюють умови, які дуже сприятливі для досягнення високої мети людського життя. Основою такого суспільного ладу є освіта, що покликана очистити людину від тваринних схильностей. Наймогутніший очисний метод    —    це пізнання Верховного Бога-Особи, найчистішого з чистих.

42

Текст

са̄вітрам̇ пра̄джа̄патйам̇ ча
бра̄хмам̇ ча̄тга бр̣хат татга̄
ва̄рта̄ сан̃чайа-ш́а̄ліна-
ш́ілон̃чга іті ваі ґр̣хе

Послівний переклад

са̄вітрам  —  обряд вручення священного шнура під час другого народження; пра̄джа̄патйам  —  дотримання обітниці протягом одного року; ча  —  і; бра̄хмам  —  вивчення Вед; ча  —  і; атга  —  також; бр̣хат  —  повне утримання від статевого життя; татга̄  —  тоді; ва̄рта̄  —  визначена у Ведах фахова діяльність; сан̃чайа  —  професійні обов’язки; ш́а̄ліна  —  спосіб життя, за якого людина ні в кого не просить допомоги; ш́іла-ун̃чгах̣  —  підбирання покинутого збіжжя; іті  —  так; ваі  —  навіть хоча; ґр̣хе  —  в сімейному житті.

Переклад

Далі створено обряд посвяти, під час якої двічінароджені отримують священний шнур, а також правила учнівства протягом одного року, впродовж вивчення Вед і правила повного утримання від статевого життя; створено також різні визначені у Ведах форми діяльності, фахові обов’язки сімейної людини і методи добувати прожиток ні в кого не прохаючи допомоги і харчуючись тільки покинутим зерном.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Під учнівства брахмачарі отримував усі потрібні настанови про значення людської форми життя. Основна освіта була збудована так, щоб заохотити учня не зв’язувати себе сімейними обов’язками. Тільки учням, неспроможним дотирмуватися цієї обітниці протягом усього життя, вільно було повернутися додому і взяти собі гідну дружину. Інакше ж учень залишався довічним брахмачарі, цілковито утримуючись від сексу протягом усього життя. Все визначає рівень підготовки, яку учень отримує. Нам випала нагода зустрітися з непохитним довічним брахмачарі в особі нашого духовного вчителя, Ом Вішнупада Шрі Шрімад Бгактісіддганти Ґосвамі Махараджі. Таку велику душу називають наіштгіка-брахмачарі.

43

Текст

ваікга̄наса̄ ва̄лакгілйау-
думбара̄х̣ пгенапа̄ ване
нйа̄се кут̣ічаках̣ пӯрвам̇
бахводо хам̇са-нішкрійау

Послівний переклад

ваікга̄наса̄х̣  —  люди, які відійшовши від активного життя, харчуються напівсирою їжею; ва̄лакгілйа  —  той, хто відмовляється від попереднього запасу зерна, отримавши нове; аудумбара̄х̣  —  хто харчується лише тим, що надходить з тої сторони світу, в яку він ранком вирушає; пгенапа̄х̣  —  хто харчується тільки плодами, які падають з дерев; ване  —  у лісі; нйа̄се  —  в зреченні; кут̣ічаках̣  —  життя з сім’єю, вільне від прив’язаності; пӯрвам  —  спочатку; бахводах̣  —  облишаючи будь-яку матеріальну діяльність і повністю віддаючи себе трансцендентному служінню; хам̇са  —  повне занурення в трансцендентне знання; нішкрійау  —  припинення будь-якої діяльності.

Переклад

Чотири стадії відходу від активного життя    —    це вайкганаса, валакгілія, аудумбара та пгенапа. Чотири стадії відреченого життя    —    це кутічака, бахвода, хамса та нішкрія. Всі вони проявилися з Брахми.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Варнашрама-дгарма, система чотирьох суспільних станів і чотирьох укладів духовного життя, не є сучасною вигадкою, всупереч припущенням менш розумних людей. Це лад, який запровадив сам Брахма ще на початку творення. Те саме випливає і з «Бгаґавад-ґіти» (4.13): ча̄тур-варн̣йам̇ майа̄ ср̣шт̣ам.

44

Текст

а̄нвікшікі трайі ва̄рта̄
дан̣д̣а-нітіс татгаіва ча
евам̇ вйа̄хр̣тайаш́ ча̄сан
пран̣аво хй асйа дахратах̣

Послівний переклад

а̄нвікшікі —  логіка; трайі  —  три цілі, а саме релігійність, матеріальне процвітання і спасіння; ва̄рта̄  —  задоволення чуттів; дан̣д̣а  —  лад і закон; нітіх̣  —  моральні норми; татга̄  —  а також; ева ча  —  відповідно; евам  —  так; вйа̄хр̣тайах̣  —  славетні гімни бгӯх̣, бгувах̣ і свах̣; ча  —  також; а̄сан  —  постали; пран̣авах̣  —  омкара; хі  —  певно; асйа  —  його (Брахми); дахратах̣  —  із серця.

Переклад

Наука логічного доведення, визначені в Ведах життєві цілі, а також закон та порядок, моральні норми і славетні гімни бгӯх̣, бгувах̣ і свах̣ з’явилися з вуст Брахми, а пранава омкара проявилася з його серця.

45

Текст

тасйошн̣іґ а̄сіл ломабгйо
ґа̄йатрі ча твачо вібгох̣
трішт̣ум ма̄м̇са̄т снуто ’нушт̣уб
джаґатй астгнах̣ праджа̄патех̣

Послівний переклад

тасйа  —  його; ушн̣ік  —  один із ведичних віршових розмірів; а̄сіт  —  постав; ломабгйах̣  —  з волосся на тілі; ґа̄йатрі  —  головний ведичний гімн; ча  —  також; твачах̣  —  зі шкіри; вібгох̣  —  владики; трішт̣уп  —  один з віршових розмірів; ма̄м̇са̄т  —  з плоті; снутах̣  —  з вен; анушт̣уп  —  інший віршовий розмір; джаґаті  —  ще віршовий розмір; астгнах̣  —  з кісток; праджа̄патех̣  —  батька живих істот.

Переклад

Потім із волосся на тілі всемогутнього Праджапаті з’явився мистецький поетичний розмір ушнік. Основний ведичний гімн, ґаятрі, з’явився зі шкіри, тріштуп    —    із плоті, ануштуп    —    із вен, а джаґаті    —    з кісток владики живих істот.

46

Текст

маджджа̄йа̄х̣ пан̇ктір утпанна̄
бр̣хаті пра̄н̣ато ’бгават

Послівний переклад

маджджа̄йа̄х̣  —  з кісткового мозку; пан̇ктіх̣  —  різновид вірша; утпанна̄  —  проявився; бр̣хаті  —  інший тип вірша; пра̄н̣атах̣  —  з життєвого повітря; абгават  —  постав.

Переклад

Ще один елемент віршового мистецтва, панкті, проявився з кісткового мозку, а бріхаті, інший різновид вірша, постав із життєвого повітря владики живих істот.

47

Текст

спарш́ас тасйа̄бгавадж джівах̣
сваро деха уда̄хр̣та
ӯшма̄н̣ам індрійа̄н̣й а̄хур
антах̣-стга̄ балам а̄тманах̣
свара̄х̣ сапта віха̄рен̣а
бгаванті сма праджа̄патех̣

Послівний переклад

спарш́ах̣  —  ряд літер від ка до ма; тасйа  —  його; абгават  —  стала; джівах̣  —  душа; сварах̣  —  голосні; дехах̣  —  його тіло; уда̄хр̣тах̣  —  виражене; ӯшма̄н̣ам  —  літери ш́а, ша, са і ха; індрійа̄н̣і  —  чуття; а̄хух̣  —  називають; антах̣-стга̄х̣  —  ряд літер, що так називаються (тобто йа, ра, ла ва); балам  —  енерґія; а̄тманах̣  —  його самого; свара̄х̣  —  музика; сапта  —  сім; віха̄рен̣а  —  діяльність чуттів; бгаванті сма  —  проявилася; праджа̄патех̣  —  владики живих істот.

Переклад

З душі Брахми проявилися проривні літери, з його тіла    —    голосні, з чуттів    —    шиплячі, із сили    —    напівголосні, а з діяльності чуттів    —    сім музичних нот.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Санскрит налічує тринадцять голосних і тридцять п’ять приголосних. Голосні    —    це а, а̄, і, і, у, ӯ, р̣, Р̣̄, л̣, е, аі, о, ау, а приголосні    —    це ка, кга, ґа, ґга і т. д. Серед приголосних, перші двадцять п’ять літер називають спаршами. Окрім них є також літери анта-стга. До літер ушма належать три с, які називають, відповідно, талав’я, мурдган’я і дант’я. Сім музичних нот    —    це ша, р̣, ґа̄, ма, па, дга і ні. Усі ці звукові вібрації первісно належать до категорії шабда-брахма, або духовного звуку. Тому писання кажуть, що Брахма був створений в Маха-калпу яку втілення духовного звуку. Веди являють собою духовний звук, і тому немає потреби давати якісь матеріальні тлумачення духовним звукам ведичних писань. Звуки Вед треба повторювати так, як вони є, дарма що ці звуки відображено літерами, що відомі нам з матеріального алфавіту. З найвищого погляду в світі немає нічого матеріального, бо все бере початок у духовному світі. Тому матеріальний прояв називають ілюзорним у прямому смислі цього слова. Для душ, які пізнали свою істинну природу, у світі не існує нічого, окрім духу.

48

Текст

ш́абда-брахма̄тманас тасйа
вйакта̄вйакта̄тманах̣ парах̣
брахма̄вабга̄ті вітато
на̄на̄-ш́актй-упабр̣м̇хітах̣

Послівний переклад

ш́абда-брахма  —  трансцендентний звук; а̄тманах̣  —  Верховного Господа; тасйа  —  Його; вйакта  —  проявив; авйакта-а̄тманах̣  —  непроявленого; парах̣  —  трансцендентний; брахма̄  —  Абсолют; авабга̄ті  —  повністю проявляється; вітатах̣  —  розгортаючи; на̄на̄  —  різноманітними; ш́акті  —  енерґіями; упабр̣м̇хітах̣  —  наділений.

Переклад

Як джерело трансцендентного звуку, Брахма представляє в цьому світі Самого Верховного Бога-Особу, і тому виходить за рамки концепцій проявленого і непроявленого. Брахма    —    це довершене втілення Абсолютної Істини і наділений найрізноманітнішими енерґіями.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Пост Брахми    —    це найвідповідальніший пост у всесвіті, який довіряють найдосконалішій істоті всесвіту. Іноді Верховному Богові-Особі доводиться самому ставати Брахмою, коли не вдається знайти гідного кандидата на цей пост. Брахма    —    досконалий представник Верховного Бога-Особи в матеріальному світі, а також джерело трансцендентного звуку, пранави. Він наділений найрізноманітнішими енерґіями, з яких проявляються всі півбоги, як оце Індра, Чандра чи Варуна. Його трансцендентне становище ніколи не слід недооцінювати, дарма що він виявив бажання насолодитися власною дочкою. За цим вчинком Брахми криється певний задум, і його не слід судити, як звичайну живу істоту.

49

Текст

тато ’пара̄м упа̄да̄йа
са сарґа̄йа мано дадге

Послівний переклад

татах̣  —  потім; апара̄м  —  інше; упа̄да̄йа  —  прийнявши; сах̣  —  він; сарґа̄йа  —  задля творення; манах̣  —  розум; дадге  —  зосередив.

Переклад

Потім Брахма прийняв інше тіло, в якому статеве життя не заборонене, і зосередився на тому, як йому далі творити світ.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: В попередньому тілі Брахмі було не вільно вступати в статеві зносини, бо це тіло було трансцендентне. Отож, Брахмі довелося прийняти інше тіло, в якому він мав право на статеве життя. Після того він знову зосередився на творенні світу. Його попереднє тіло, як уже сказано, перетворилося на туман.

50

Текст

р̣шін̣а̄м̇ бгӯрі-вірйа̄н̣а̄м
апі сарґам авістр̣там
джн̃а̄тва̄ тад дгр̣дайе бгӯйаш́
чінтайа̄м а̄са каурава

Послівний переклад

р̣шін̣а̄м  —  великих мудреців; бгӯрі-вірйа̄н̣а̄м  —  наділених велетенською могутністю; апі  —  хоча; сарґам  —  творення; авістр̣там  —  не поширилося; джн̃а̄тва̄  —  знаючи; тат  —  те; хр̣дайе  —  в серці; бгӯйах̣  —  знову; чінтайа̄м а̄са  —  став обмірковувати; каурава  —  сину Куру.

Переклад

О сину Куру, коли Брахма побачив, що незважаючи на присутність наділених велетенською могутністю мудреців населення не зростає достатньою мірою, він серйозно замислився над тим, як його збільшити.

51

Текст

ахо адбгутам етан ме
вйа̄пр̣тасйа̄пі нітйада̄
на хй едганте праджа̄ нӯнам̇
даівам атра віґга̄такам

Послівний переклад

ахо  —  ох; адбгутам  —  диво; етат  —  це; ме  —  мені; вйа̄пр̣тасйа  —  занятого; апі  —  хоча; нітйада̄  —  завжди; на  —  не; хі  —  певно; едганте  —  зростають; праджа̄х̣  —  живі істоти; нӯнам  —  однак; даівам  —  доля; атра  —  тут; віґга̄такам  —  проти.

Переклад

Брахма міркував: Як дивно, скільки я не силкуюся, у всесвіті все одно дуже мало жителів. В цьому лихові винувата тільки доля.

52

Текст

евам̇ йукта-кр̣тас тасйа
даівам̇ ча̄векшатас тада̄
касйа рӯпам абгӯд дведга̄
йат ка̄йам абгічакшате

Послівний переклад

евам  —  так; йукта  —  міркуючи; кр̣тах̣  —  зробивши це; тасйа  —  його; даівам  —  надприродна сила; ча  —  також; авекшатах̣  —  спостерігаючи; тада̄  —  тоді; касйа  —  Брахми; рӯпам  —  форма; абгӯт  —  проявилася; дведга̄  —  подвійна; йат  —  що; ка̄йам  —  його тілом; абгічакшате  —  називають.

Переклад

Коли Брахма був занурений в ці роздуми, обмірковуючи дію надприродних сил, з його тіла проявилися дві інші форми, які й нині вважають за тіло Брахми.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: З тіла Брахми з’явилося двоє інших тіл. Одне мало вуса, а друге    —    випнуті груди. Ніхто не може пояснити, звідки вони взялися, і тому й нині їх називають ка̄йам, або тілом Брахми, не вважаючи їх за його сина й дочку.

53

Текст

та̄бгйа̄м̇ рӯпа-вібга̄ґа̄бгйа̄м̇
мітгунам̇ самападйата

Послівний переклад

та̄бгйа̄м  —  їх; рӯпа  —  форма; вібга̄ґа̄бгйа̄м  —  розділена таким чином; мітгунам  —  статеві зносини; самападйата  —  довершено здійснили.

Переклад

Два новоз’явлених розділених тіла з’єдналися разом у статевому акті.

54

Текст

йас ту татра пума̄н со ’бгӯн
манух̣ сва̄йамбгувах̣ свара̄т̣
стрі йа̄січ чгатарӯпа̄кгйа̄
махішй асйа маха̄тманах̣

Послівний переклад

йах̣  —  той, хто; ту  —  але; татра  —  там; пума̄н  —  чоловік; сах̣  —  він; абгӯт  —  став; манух̣  —  батько людства; сва̄йамбгувах̣  —  відомий як Сваямбгува; сва-ра̄т̣  —  повністю незалежний; стрі  —  жінка; йа̄  —  та, хто; а̄сіт  —  стала; ш́атарӯпа̄  —  на ім’я Шатарупа; а̄кгйа̄  —  відома як; махіші  —  цариця; асйа  —  його; маха̄тманах̣  —  велика душа.

Переклад

Із цих двох істота з чоловічим тілом стала відома як Ману, отримавши ім’я Сваямбгува, а жінка отримала ім’я Шатарупа, ставши царицею Ману, дружиною цієї великої душі.

55

Текст

тада̄ мітгуна-дгармен̣а
праджа̄ хй едга̄м бабгӯвіре

Послівний переклад

тада̄  —  тоді; мітгуна  —  статеве життя; дгармен̣а  —  згідно з релігійними засадами; праджа̄х̣  —  потомство; хі  —  певно; едга̄м  —  збільшилося; бабгӯвіре  —  стало.

Переклад

Вступаючи в статеві зносини і зачинаючи дітей, вони поступово збільшили населення всесвіту.

56

Текст

са ча̄пі ш́атарӯпа̄йа̄м̇
пан̃ча̄патйа̄нй аджіджанат
прійавратотта̄напа̄дау
тісрах̣ канйа̄ш́ ча бга̄рата
а̄кӯтір девахӯтіш́ ча
прасӯтір іті саттама

Послівний переклад

сах̣  —  він (Ману); ча  —  також; апі  —  свого часу; ш́атарӯпа̄йа̄м  —  в Шатарупі; пан̃ча  —  п’ять; апатйа̄ні  —  дітей; аджіджанат  —  зачав; прійаврата  —  Пріяврату; утта̄напа̄дау  —  Уттанападу; тісрах̣  —  три; канйа̄х̣  —  дочки; ча  —  також; бга̄рата  —  сину Бгарати; а̄кӯтіх̣  —  Акуті; девахӯтіх̣  —  Девахуті; ча  —  і; прасӯтіх̣  —  Прасуті; іті  —  так; саттама  —  о найліпший.

Переклад

О сину Бгарати, з плином часу [Ману] породив із Шатарупою п’ятьох дітей: двох синів, Пріяврату й Уттанападу, і трьох дочок, Акуті, Девахуті й Прасуті.

57

Текст

а̄кӯтім̇ ручайе пра̄да̄т
кардама̄йа ту мадгйама̄м
дакша̄йа̄да̄т прасӯтім̇ ча
йата а̄пӯрітам̇ джаґат

Послівний переклад

а̄кӯтім  —  дочку на ім’я Акуті; ручайе  —  мудрецю Ручі; пра̄да̄т  —  віддав; кардама̄йа  —  мудрецю Кардамі; ту  —  але; мадгйама̄м  —  середню (Девахуті); дакша̄йа  —  Дакші; ада̄т  —  віддав; прасӯтім  —  наймолодшу дочку; ча  —  також; йатах̣  —  від якої; а̄пӯрітам  —  наповнився; джаґат  —  весь світ.

Переклад

Свою старшу дочку, Акуті, Ману віддав за Ручі, середню дочку, Девахуті, він віддав мудрецю Кардамі, а наймолодшу Прасуті, він віддав Дакші. Народжене від них потомство залюднило весь світ.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Тут описано історію заселення всесвіту. Брахма    —    це перша жива істота у всесвіті, і від нього з’явилися Ману Сваямбгува і його дружина Шатарупа. В Ману народилося два сини і три дочки, і всі жителі, що й нині живуть на різних планетах,    —    це їхні нащадки. Тому Брахму називають прабатьком усіх живих істот у всесвіті, а Бога-Особу, батька Брахми, називають прадідом усіх живих істот. Це підтверджує також «Бгаґавад-ґіта» (11.39), де сказано:

ва̄йур йамо ’ґнір варун̣ах̣ ш́аш́а̄н̇ках̣
праджа̄патіс твам̇ прапіта̄махаш́ ча
намо намас те ’сту сахасра-кр̣твах̣
пунаш́ ча бгӯйо ’пі намо намас те

«Ти    —    Господь повітря, найвищий суддя Яма, вогонь і владика дощів. Ти місяць, а також Ти прадід усіх істот. Тому шанобливо кланяюся тобі знову і знову».

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до «Шрімад-Бгаґаватам», Третьої пісні, дванадцятої глави, яка має назву «Створення Кумар та інших істот».