ШБ 2.6.10
Devanagari
पराभूतेरधर्मस्य तमसश्चापि पश्चिम: ।
नाड्यो नदनदीनां च गोत्राणामस्थिसंहति: ॥ १० ॥
नाड्यो नदनदीनां च गोत्राणामस्थिसंहति: ॥ १० ॥
Verse text
пара̄бгӯтер адгармасйа
тамасаш́ ча̄пі паш́чімах̣
на̄д̣йо нада-надіна̄м̇ ча
ґотра̄н̣а̄м астгі-сам̇хатіх̣
тамасаш́ ча̄пі паш́чімах̣
на̄д̣йо нада-надіна̄м̇ ча
ґотра̄н̣а̄м астгі-сам̇хатіх̣
Synonyms
пара̄бгӯтех̣ — розчарування; адгармасйа — розпусти; тамасах̣ — невігластва; ча — і; апі — а також; паш́чімах̣ — спина; на̄д̣йах̣ — кишок; нада — великих річок; надіна̄м — струмків; ча — також; ґотра̄н̣а̄м — гір; астгі — кості; сам̇хатіх̣ — нагромадження.
Translation
Спина Господа — місце всіляких розчарувань, невігластва, а також розпусти. З Його судин витікають великі річки та струмки, а кості Його утворюють гірські хребти.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Щоб спростувати уявлення про безособистісність Верховного Бога-Особи, у цих віршах послідовно розглянуто фізіологію та анатомію Його трансцендентного тіла. З наведеного опису Господнього тіла (Його всесвітньої форми) знати, що форма Господа відрізняється від звичайних для нас форм у матеріальному світі. У будь-якому разі Він аж ніяк не є безформна порожнеча. Невігластво — це спина Господа, і тому невігластво бідних на розум людей також є складовою частиною Його тіла. А що Його тіло — довершене ціле, що охоплює все суще, немає ніяких підстав обстоювати, що Він тільки безособистісний. Навпаки, досконалий опис Господа свідчить про те, що Він водночас і безособистісний, і особистісний. Бог-Особа — це відначальний аспект Господа, а Його безособистісне сяйво — не що інше, як відблиск Його трансцендентного тіла. Ті, кому пощастило споглядати Господа спереду, на силі усвідомити Його особистісний аспект, тоді як зневірені, що тримаються тої сторони Господа, яка уособлює невігластво, або, іншими словами, ті, що дивляться на Господа зі спини, усвідомлюють Його в безособистісному аспекті.