Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.10.25

Текст

ґатім̇ джіґішатах̣ па̄дау
руруха̄те ’бгіка̄міка̄м
падбгйа̄м̇ йаджн̃ах̣ свайам̇ хавйам̇
кармабгіх̣ крійате нр̣бгіх̣

Послівний переклад

ґатім   —   рух; джіґішатах̣   —   бажаючи цього; па̄дау   —   ноги; руруха̄те  —  проявившись; абгіка̄міка̄м  —  з цією метою; падбгйа̄м  —  з ніг; йаджн̃ах̣  —  Господь Вішну; свайам  —  особисто Сам; хавйам  —  обов’язки; кармабгіх̣  —  визначеними обов’язками; крійате  —  спонукав; нр̣бгіх̣  —  різними людьми.

Переклад

Тоді на Його бажання цілеспрямованого руху в Нього проявились ноги, а з ніг виникло панівне божество на ім’я Вішну. Під Його особистим наглядом всі різновиди людей заходжуються коло жертвопринесень згідно зі своїми визначеними обов’язками.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Усі люди виконують свої певні визначені обов’язки, і ця діяльність виявляється в їхньому рухові. Найбільше це помітно у великих містах, де величезні натовпи людей дуже заклопотано пересуваються всім містом. Цей рух видно не тільки в містах    —    люди пересуваються з одної місцевости в іншу, з одного міста до іншого, використовуючи для цього найрізноманітніші засоби. Домагаючись успіху в своєму ділі, люди пересуваються по землі автомашинами і залізницею, під землею    —    в метро і в небі    —    літаками. Але справжня мета цього всього руху    —    заробити на зручне життя. Зручне життя    —    ось мета, задля якої заходжуються коло своєї роботи вчені, митці, інженери, конструктори та робітники всіх інших галузей людської діяльности. Проте вони не знають, як треба діяти, щоб досягнути мети людського життя. Через те що вони не знають цієї таємниці, вся їхня діяльність спрямована на необмежене задоволення чуттів і тому непомітно стягує їх чимдалі глибше в пітьму.

Заворожені зовнішньою енерґією Верховного Господа , люди повністю забули Верховного Господа Вішну і беззастережно вірять, що це життя, проявлене в даний момент в умовах матеріальної природи, призначене суто для якнайбільшої насолоди чуттів. Проте таке хибне уявлення про життя не може дати бажаного миру і спокою, і тому, незважаючи на всі успіхи науки в визиску природних багатств, в матеріалістичній цивілізації ніхто не знає щастя. Таємниця успіху полягає в тому, щоб усе робити як жертвопринесення задля миру в усьому світі. «Бгаґавад-ґіта» (18.45–46) відкриває цю саму таємницю у віршах, що наведені нижче:

све све карман̣й абгіратах̣
сам̇сіддгім̇ лабгате нарах̣
сва-карма-ніратах̣ сіддгім̇
йатга̄ віндаті тач чгр̣н̣у
йатах̣ правр̣ттір бгӯта̄на̄м̇
йена сарвам ідам̇ татам
сва-карман̣а̄ там абгйарчйа
сіддгім̇ віндаті ма̄навах̣

Господь сказав Арджуні: «Почуй же від Мене, як можна досягнути найвищої досконалости в житті, просто виконуючи свої визначені за фахом обов’язки. Людина може досягнути найвищої досконалости в житті, якщо буде поклонятись Верховному Господу і складати жертви в ім’я Верховного Господа Вішну    —    всюдисущого владики, що під Його наглядом кожна жива істота отримує те, чого бажає і до чого схильна».

У тому, що люди мають різні нахили, немає нічого поганого. Кожна людина досить незалежна, щоб будувати своє життя і фахову діяльність за своїм накреслом, однак вона повинна все життя пам’ятати, що не має абсолютної незалежности. Немає сумніву в тому, що ми підвладні Верховному Господу і Його представникам. Знаючи це, треба діяти так, щоб своєю працею та її плодами служити Верховному Господеві. Своє життя треба будувати на цій засаді, як радять знавці трансцендентного любовного служіння Верховному Господеві Вішну. Для того щоб виконувати визначені обов’язки, конче потрібні ноги, без яких неможливо пересуватись з одного місця в інше, і тому Господь особисто керує ногами всіх людей, що зобов’язані виконувати яґ’ї.