ШБ 2.10.19

ПОЯСНЕННЯ: Так поступово розвивається кожне чуття, і одночасно виникає його панівне божество, що керує розвитком і діяльністю цього окремого чуття. З цього можна зрозуміти, що діяльністю органів чуття керує воля Всевишнього. Чуття, так би мовити, відкривають широкі можливості перед зумовленими душами, що повинні належним чином використовувати їх під наглядом панівного божества, якого вповноважив Верховний Господь. Той, хто порушує реґулівні засади, зазнає кари і падає до нижчого рівня життя. Візьмімо, наприклад, язик та його панівне божество Варуну. Язик призначений для того, щоб їсти, і люди, звірі та птахи мають кожен свої смаки, відповідно до своїх різних можливостей. Смаки людини і смаки свині не однакові. Який смак істота розвинула під впливом тих чи інших ґун природи, таким тілом панівне божество її наділяє. Якщо людина стає нерозбірлива в своїх смаках і їсть усе підряд, як те робить свиня, то панівне божество отримує всі підстави на наступне життя дати їй тіло свині. Свиня вживає все підряд, навіть випорожнення, і людина, яка стала так само неперебірлива, повинна бути готова перейти в наступному житті до нижчої форми існування. Це також милість Бога, адже зумовлена душа бажала мати тіло, яке дозволяло б досконало насолоджуватись їжею певного ґатунку. Коли людина отримує тіло свині, це треба вважати милістю Господа, тому що Він задовольнив її потреби. Після смерти ми отримуємо наступне тіло під вищим наглядом, і аж ніяк не випадково. Тому людина повинна пильнуватись, щоб отримати наступного життя ліпше тіло. Безвідповідальне розпусне життя дуже небезпечне    —     це проголошено у всіх писаннях.