ШБ 2.1.3

निद्रया ह्रियते नक्तं व्यवायेन च वा वय: ।
दिवा चार्थेहया राजन् कुटुम्बभरणेन वा ॥ ३ ॥
нідрайа̄ хрійате нактам̇
вйава̄йена ча ва̄ вайах̣
діва̄ ча̄ртгехайа̄ ра̄джан
кут̣умба-бгаран̣ена ва̄

Synonyms

нідрайа̄сплячи; хрійатемарнує; нактамніч; вйава̄йенастатевими втіхами; чатакож; ва̄чи; вайах̣життя; діва̄дні; чаі; артгадобробуту; іхайа̄поліпшення; ра̄джанцарю; кут̣умбачленів сім’ї; бгаран̣енаутримуючи; ва̄або.

Translation

Своє життя такі заздрісні домогосподарі витрачають на те, щоб вночі спати або віддаватись сексу, а вдень заробляти гроші і піклуватись про свою родину.

Purport

ПОЯСНЕННЯ: Вночі спати й віддаватись сексу, а вдень заробляти гроші і витрачати їх на утримання сім’ї    —    це основні заняття, до яких зводиться життя сучасного людства. Вчення бгаґавати засуджує таку культуру.
Людина    —    це сполучення матерії та духовної душі, і тому вся система ведичного знання скерована на те, щоб звільнити духовну душу від матеріальної скверни. Таку науку називають атма-таттва. Надто матеріалістичні люди не розуміють, що існує таке знання, і натомість цікавляться, як поліпшити свій добробут, щоб мати більше матеріальних насолод. Таких матеріалістів називають кармі, користолюбними трудівниками. Їм дозволено, дотримуючись певних приписів, поліпшувати свій добробут і віддаватись статевим втіхам. Але тим, хто піднявся над рівнем кармі, тобто ґ’яні, йоґам та відданим, віддаватись статевим втіхам суворо заборонено. Кармі загалом не посідають знання щодо атма- таттви, і тому їхнє життя минає без ніякої духовної користи. Людське життя призначене не для того, щоб тяжко трудитись задля поліпшення матеріального добробуту, і не для того, щоб віддаватись сексу, як це роблять собаки та свині. Людське життя призначене для того, щоб розв’язати проблеми матеріального існування і покласти край пов’язаним з ними стражданням. Отже, кармі марнують цінне людське життя на те, щоб вночі спати або віддаватись сексу, а вдень тяжкою працею заробляти гроші, які вони потім витрачають на поліпшення своїх матеріальних умов. Цей вірш у кількох словах описує спосіб життя матеріаліста, а наступний вірш змальовує, як бездумно люди марнують безцінний дар людського життя.