Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.1.24

ПОЯСНЕННЯ: Усе суще    —    і матеріальне, і духовне    —    це не що інше, як поширення енерґії Верховного Бога-Особи. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті» (13.14), всюди в творінні присутні трансцендентні очі, голови та інші частини тіла всемогутнього Господа. Він може бачити, чути, сприймати дотиком чи проявляти Себе скрізь і всюди: Він присутній скрізь як Наддуша всіх безмежно малих душ, хоча водночас Його особиста обитель перебуває в абсолютному світі. Відносний світ    —    це теж видимий прояв Господа, тому що цей світ є поширенням Його трансцендентної енерґії. Господь перебуває у Своїй обителі, але Його енерґія поширена скрізь. Це схоже на сонце: воно одночасно перебуває і в одному певному місці, і скрізь, бо ж сонячні промені, що невідмінні від самого сонця, вважають за його поширення. У «Вішну Пурані» (1.22.52) сказано, що, так само як вогонь, перебуваючи в одному місці, поширюється через своє світло та тепло, Верховний Дух, Бог-Особа, поширюється скрізь і всюди через Свої незліченні енерґії.

Проявлений для сприйняття велетенський всесвіт    —    лише частка Його тіла, вірат-рупи. Менш розумні люди не можуть збагнути трансцендентну вседуховну форму Господа, проте їх вражають Його різноманітні енерґії, так само як блискавка, велика гора чи велетенський баньян вражає дикунів. Захоплюючись вищою силою тигра чи слона, дикуни прославляють їх. Асури не можуть погодитися з думкою про існування Господа, дарма що явлені писання містять живі описи Господа, дарма що Господь Сам приходить як втілення і являє Свою надзвичайну могутність та силу, дарма що Його визнають за Верховного Бога-Особу великі вчені і святі, як-от В’ясадева, Нарада, Асіта, Девала в давніші часи, пізніше Арджуна (про що він каже в «Бгаґавад-ґіті») чи ачар’ї новітніх часів, як ось Шанкара, Рамануджа, Мадгва і Господь Чайтан’я. Асури не визнають ні доказів чи свідоцтв явлених писань, ні авторитету великих ачарій. Вони хочуть все негайно побачити на власні очі. Отож, щоб задовольнити їхні вимоги, їм дана можливість споглядати велетенське тіло Господа (вірат). Вони звикли схилятися перед вищою матеріальною силою (як вони схиляються перед силою тигра, слона, блискавки), і тому їм неважко вшановувати вірат-рупу.

Роблячи ласку для асурів, Господь Крішна явив Свою вірат-рупу на прохання Арджуни. Чистий відданий Господа, не звикши споглядати таку приземлену форму Господа, як Його велетенська матеріальна форма, потребує на це особливого бачення. Тому Господь дарував Арджуні це особливе бачення, щоб він міг споглядати Його вірат-рупу (як це описано в одинадцятій главі «Бгаґавад-ґіти»). Господь явив цю вірат-рупу не для Арджуни, а насамперед для добра тих людей недалекого розуму, які ладні визнати за втілення Господа першого-ліпшого самозванця і які таким чином вводять людський загал в оману. Перед тим як визнати когось за втілення Господа, цим людям слід спершу попрохати такого дешевого «Бога» довести свою божественність, явивши свою вірат- рупу.Вірат-рупа Господа    —    це одночасно виклик атеїстам і благословення для асурів. Вона дає асурамзмогу думати про Господа в Його формі вірат і завдяки цьому поступово очищувати своє серце від бруду, щоб невдовзі здобути право побачити істинну трансцендентну форму Господа. Так всемилостивий Господь дарує Свою ласку атеїстам та грубим матеріалістам.