Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.5.40
Текст
сама̄пйате йена ввда̄м̇ бубгутсітам
пра̄кгйа̄хі дух̣кгаір мухур ардіта̄тмана̄м̇
сан̇клеш́а-нірва̄н̣ам уш́анті на̄нйатга̄
Послівний переклад
твам — добра душе; апі — теж; адабгра — розлогі; ш́рута — ведичні писання; віш́рутам — теж почувши; вібгох̣ — Усемогутнього; сама̄пйате — задоволені; йена — котрими; віда̄м — учених; бубгутсітам — хто завжди прагне дістати трансцендентне знання; пра̄кгйа̄хі — опиши; дух̣кгаіх̣ — стражданнями; мухух̣ — завжди; ардіта-а̄тмана̄м — стражденних людей; сан̇клеш́а — муки; нірва̄н̣ам — погамування; уш́анті на — не звільнитись; анйатга̄ — іншими засобами.
Переклад
Тож ласкаво опиши діяння всемогутнього Господа, про які ти дізнався, глибоко вивчивши Веди, бо то водночас задовольнить прагнення великих вчених мужів і погамує страждання людського загалу, що безнастанно зазнає мук матеріальних злигоднів. Іншого шляху позбутися цих нещасть немає.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Шрі Нарада Муні на підставі практичного досвіду певно стверджує: найліпший засіб розв’язати всі проблеми, пов’язані з матеріальною діяльністю, — це якнайширше поширювати славу Верховного Господа. Є чотири категорії праведних людей і чотири категорії людей лихих. Праведники визнають владу Всемогутнього Бога, а тому інтуїтивно приймають притулок у Господа: 1) коли вони опиняються у скрутному становищі, 2) коли потребують грошей, 3) коли мають глибокі знання і 4) коли прагнуть довідатись якомога більше про Бога. Тому Нарададжі радить В’ясадеві поширювати трансцендентну науку про Бога, використовуючи неозоре ведичне знання, що ним він володів.
Що до лиходіїв, то їх теж налічують чотири категорії: 1) ті, хто занурений у всепоглинаючу діяльність задля насолоди плодами, що її нерозлучно супроводжують страждання, 2) ті, хто прив’язані до гріховної діяльности задля чуттєвої втіхи і пожинають гіркі наслідки цього, 3) ті, хто здобув велике матеріальне знання, але кому бракує глузду, щоб визнати владу всемогутнього Господа і хто тому змушений страждати, 4) ті, що відомі як безбожники, вони свідомо ненавидять саме Боже ім’я, хоча їм завжди ведеться скрутно.
Шрі Нарададжі порадив В’ясадеві змалювати велич Господа для добра усіх восьми категорій людей, що добрих, що лихих. Отже, «Шрімад-Бгаґаватам» призначений не для якогось окремого розряду людей чи якоїсь секти. Він — для кожної щирої душі, яка хоче собі добра і вмиротвореного розуму.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до п’ятої глави Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», назва якої «Нарада повчає В’ясадеву про «Шрімад-Бгаґаватам».